Справа № 212/3004/25
2-о/212/109/25
27 березня 2025 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого Пустовіт О.Г., за участю секретаря судового засідання Голуб О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 ,
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про продовження обмежувального припису та просить суд продовжити обмежувальний припис, встановлений рішенням суду від 17 вересня 2024 року про заборону ОСОБА_3 у перебувати у місці проживання ОСОБА_1 , разом з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ; заборони наближатись на відстань 500 метрів до місця проживання за вказаною адресою; заборони особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 та її доньку ОСОБА_5 , якщо вони за власним бажанням перебуватимуть у місці, невідомому кривдникові; заборони переслідувати ОСОБА_1 та її доньку ОСОБА_4 та у будь - який спосіб спілкуватись з нею та її донькою; заборони вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 та її донькою ОСОБА_4 , або контактувати з ОСОБА_6 та її донькою ОСОБА_4 через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
В обґрунтування вимог заявником зазначено, що з 10 грудня 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 укладено шлюб. Від шлюбу подружжя мають одну малолітню дитину - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Безкінечні погрози та завдання тілесних ушкоджень заявнику, страх за фізичне та психічне здоров'я доньки ОСОБА_5 стало підставою для звернення з позовною заявою до заінтересованої особи про розірвання шлюбу до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу, яким ухвалою від 21.08.2024 відкрито провадження у справі № 212/8055/24. Тривалий час заявник та заінтересована особа не проживають разом, натомість погроз фізичної розправи стало лише більше. Заявник боїться виходити з місця свого проживання з донькою, яким є АДРЕСА_1 , гуляти з нею на вулиці, боїться відчиняти двері незнайомим людям, тому що заінтересована особа каже, що він вб'є її. Тривалий час заінтересована особа вчиняє психологічне і фізичне насильство щодо заявника, а саме наносить тілесні ушкодження, ображає у нецензурній формі, погрожує фізичною розправою, що стало підставою для звернення до суду із заявою про видачу обмежувального припису. Рішенням суду від 17 вересня 2024 року її заяву задоволено, видано обмежувальний припис терміном на 6 місяців, однак ОСОБА_2 усе одно телефонує з різних номерів, погрожує фізичною розправою. Крім того, через систематичне психологічне насильство відносно заявника у ВП №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області відкрито кримінальне провадження, яке внесено до ЄРДР за №12025041730000072 від 16.01.2025 за ст. 126-1 КК України відносно ОСОБА_2 . Тому оскільки дії ОСОБА_2 підпадають під ознаки психологічного та фізичного домашнього насилля відносно неї, просить продовжити обмежувальний припис.
Ухвалою суду від 26 березня 2025 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами окремого провадження за участю заявника та заінтересованої особи.
Представники заявника - адвокат Богославський А.С. в судовому засіданні заяву підтримав, просив її задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив.
Ураховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність заінтересованої особи на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак згідно частини 1 статті 350-5 ЦПК України, неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про продовження обмежувального припису.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Як встановлено судом, 10 грудня 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 укладено шлюб. Від шлюбу подружжя мають одну малолітню дитину - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Статтею 27 Конституції України регламентовано, що кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
Згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника, який відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону полягає у встановленні в судовому порядку заходів тимчасового обмеження прав чи покладання обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямованих на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Згідно з ч. 2ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальним приписом може бути визначено один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (ч. 3ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п. 9 ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Закон визначає, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Фактори небезпеки (ризику) щодо вчинення домашнього насильства мають визначатися за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28.04.2020 року у справі №754/11171/19.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.
Згідно зі ст. 350-7 ЦПК України, за заявою осіб, визначених статтею 350-2 ЦПК України, обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого рішенням суду, згідно з частиною другою статті 350-6 ЦПК України.
За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Звертаючись до суду із заявою про видачу обмежувального припису, ОСОБА_1 посилається на продовження вчинення ОСОБА_2 психологічного насильства щодо неї, що підтвердила наданими до суду письмовими доказами.
Так, рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 вересня 2024 року терміном на 6 місяців заборонено ОСОБА_3 у перебувати у місці проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , разом з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ; наближатись на відстань 500 метрів до місця проживання за вказаною адресою; особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 та її доньку ОСОБА_5 , якщо вони за власним бажанням перебуватимуть у місці, невідомому кривдникові; переслідувати ОСОБА_1 та її доньку ОСОБА_4 та у будь - який спосіб спілкуватись з нею та її донькою; вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 та її донькою ОСОБА_4 , або контактувати з ОСОБА_6 та її донькою ОСОБА_4 через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
При цьому обмежувальний припис було видано судом з урахуванням можливих ризиків та спрямований на запобігання вчинення домашнього насильства у майбутньому.
Однак в подальшому ОСОБА_2 , нехтуючи обов'язковими приписами та обмеженнями суду, покладеного на нього рішенням суду від 17 вересня 2024 року, переслідував заявницю, ситуація з кривдником залишається незмінною, що підтверджується витягом з ЄРДР за №12025041730000072 від 16.01.2025 про притягнення ОСОБА_2 за ст. 126-1 КК України.
Крім того, представником заявника зазначено, що ОСОБА_2 постійно телефонує заявниці з різних номерів і погрожує. Тому оцінюючи вірогідність продовження чи повторного вчинення таких дій ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 та настання відповідних наслідків їх вчинення, суд приймає до уваги наявність високого рівня небезпеки продовження вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо заявниці, оскільки остання, як жертва такого насильства, потребує захисту у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Тому суд погоджується щодо доведеності підстав для продовження дії застосування тимчасових обмежувальних заходів щодо кривдника, враховуючи наявність триваючого конфлікту між подружжям, доведення фактів вчинення психологічного та фізичного насильства в сім'ї, що підтверджується вищезазначеними письмовими доказами.
Установивши, що ОСОБА_2 чинить психологічне насильство відносно ОСОБА_1 суд вважає необхідним продовжити обмежувальний припис терміном на 6 місяців щодо зобов'язання ОСОБА_2 усунути такі перешкоди, оскільки зазначені порушення з боку кривдника мають всі ознаки домашнього насильства.
Крім того, на виконання вимог частини 2 статті 350-8 ЦПК України, суд вважає необхідним повідомити про продовження обмежувального припису уповноважений підрозділ органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано або продовжено обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також виконавчий орган районної у місті ради за місцем проживання (перебування) заявника.
Судові витрати, відповідно до частини 3 статті 350-5 ЦПК України, відносяться за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 3501-3508 ЦПК України, суд
Задовольнити заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про продовження обмежувального припису повністю.
Продовжити обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , встановлений рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 вересня 2024 року у справі № 212/8829/24 (провадження № 2-о/212/278/24), терміном на 6 місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження:
- заборонити перебувати у місці проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , разом з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити наближатись на відстань 500 метрів до місця проживання за вказаною адресою;
- заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 та її доньку ОСОБА_5 , якщо вони за власним бажанням перебуватимуть у місці, невідомому кривдникові;
- переслідувати ОСОБА_1 та її доньку ОСОБА_4 та у будь - який спосіб спілкуватись з нею та її донькою;
- заборонити вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 та її донькою ОСОБА_4 , або контактувати з ОСОБА_6 та її донькою ОСОБА_4 через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Повідомити Відділення поліції № 3 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про продовження обмежувального припису для взяття ОСОБА_2 на профілактичний облік.
Повідомити про видачу обмежувального припису Виконавчий комітет Покровської районної у місті ради.
Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників процесу:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 27 березня 2025 року.
Суддя: О. Г. Пустовіт