Справа № 212/3300/25
2-о/212/119/25
28 березня 2025 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі
головуючого судді Козлова Д. О.,
при секретарі Пижик В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за заявою ОСОБА_1 , про встановлення факту смерті особи, заінтересована особа: Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса), -
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою в якій просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дніпрорудне Запорізької області, причина смерті: ракова кахексія, рак шлунку, та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування заявлених вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько, ОСОБА_2 , у місті Дніпрорудне Запорізької області. Отже батько заявниці помер на тимчасово окупованій території, тому на даний час заявниця позбавлена можливості реєстрації в законному порядку факту смерті в органах РАЦС, оскільки видане свідоцтво про смерть є недійсним з тих підстав, що воно видане на окупованій території, тому не має юридичної сили.
ОСОБА_1 надала заяву з проханням провести розгляд справи без її участі. На задоволенні позову наполягає.
Представник заінтересованої особи у судове засіданні не з'явився надавши заяву з проханням провести розгляд справи без його участі.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про можливість часткового задоволення заявлених вимог, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Факт смерті ОСОБА_2 19 лютого 2025 року також підтверджується копією довідки про причину смерті виданої на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб.
На підставі п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Суд встановив, що державна реєстрація смерті ОСОБА_2 була проведена на території України, яка входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309.
За положеннями ч. 2, 3 ст. 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Проте, оцінюючи надані заявником документи про смерть, суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.
Відповідно до ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів .
Таким чином, суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи (Намібійські винятки), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини (справа Лоізіду проти Туреччини (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016)), в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо. Крім того, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви в частині встановлення факту смерті ОСОБА_2 .
Стосовно вимог заяви в частини зазначення в рішенні суду місця реєстрації померлого ОСОБА_2 , то вони задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно ч.3 ст. 89 ЦПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
До матеріалів заяви не додано будь-яких доказів місця реєстрації померлого ОСОБА_2 , внаслідок чого суд позбавлений можливості зазначити в рішенні суду зареєстроване місце його проживання.
Також суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст.ст. 315, 317 ЦПК України суд встановлює факт смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті, а не вирішує питання щодо зареєстрованого місця проживання померлої особи.
Керуючись ст. 81, 259, 263, 264, 265, 315, 317, 354 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , про встановлення факту смерті особи, заінтересована особа: Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) - задовольнити частково.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Тайга, Кемеровської області, Російської Федерації, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 69 років, місце смерті - Україна, Запорізька область, Василівський район, місто Дніпрорудне, причина смерті - ракова кахексія, рак шлунку.
В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Рішення суду підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 28 березня 2025 року.
Суддя: Д. О. Козлов