Справа № 212/2421/25
1-кп/212/412/25
26 березня 2025 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у стадії підготовчого судового засідання в режимі дистанційного судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42024052210002388 від 09.07.2024 року, стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Антопіль Андрушівського р-ну Житомирської області, з середньою-спеціальною освітою, раніше не судимого, не одруженого, неповнолітніх дітей не утриманні не маючого, військовослужбовця військової служби за контрактом, який проходив військову службу на момент вчинення кримінального правопорушення на посаді старшого механіка-водія 2 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший сержант», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин
24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан.
В подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався у встановленому Законом порядку та фактично на підставі Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.01.2025 року № 26/2025, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.01.2025 № 4220-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 1255 від 30.03.2024, старшого сержанта ОСОБА_4 призначено на посаду старшого механіка-водія 2 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу частини та поставлено на всі види забезпечення, справи та визнано таким, що приступив до виконання обов'язків за посадою.
Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Являючись військовослужбовцем військової служби за контрактом, старший сержант ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Проте, старший сержант ОСОБА_4 достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Так, у зв'язку з виконанням завдань за призначенням, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Донецької області.
Разом з тим, старший сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її на посаді старшого механіка-водія 2 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 23.05.2024, діючи з прямим умислом, без поважних причин, без дозволу командира, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби, не прибув вчасно з лікувального закладу до підрозділу військової частини НОМЕР_1 поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, доки 29.05.2024 самостійно не прибув до підрозділу військової частини НОМЕР_1 , поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 , де повідомив про намір далі проходити військову службу, тим самим припинив вчиняти зазначене триваюче кримінальне правопорушення.
Протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 5 ст. 407 КК України за ознаками нез'явлення військовослужбовцем вчасно на службу, без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч.5 ст. 401 КК України, з зв'язку із продовжуванням проходження військової служби в лавах Збройних сил України.
Командир військової частини № НОМЕР_1 ОСОБА_5 надав письмову згоду на продовження служби молодшим сержантом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з наступним призначенням його на вакантну посаду старшого механіка водія 2 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до ч.5 ст.401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст.401, ст. 286, 287, 369 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності, - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження № 42024052210002388 від 09.07.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, - закрити.
Зобов'язати ОСОБА_4 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання такою ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 після набрання зазначеною ухвалою суду законної сили, забезпечити продовження проходження військової служби ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена усіма учасниками провадження до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1