Справа № 201/977/25
Провадження № 3/201/707/2025
25 березня 2025 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Мельниченко С.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП НП України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 притягнутого за ч. 5 ст. 126 КУпАП, -
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 09.01.2025 року о 10 годині 21 хвилин, за адресою: м.Дніпро, вул. Овражна,40, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Daewoo Lanos» д/н НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом Дружківським міським судом Донецької області від 25.10.2024 року. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП.
На виконання вимог ст.ст. 268, 277, 277-2 КУпАП, щодо забезпечення явки особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання, судом направлено судову повістку на вказану в протоколі про адміністративне правопорушення адресу.
Однак, ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення судового виклику на вказану у протоколі адресу, до суду не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило.
Виходячи з положень ст.ст. 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, не є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження доказів у справі та з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, як зазначено в частині 2 статті 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до протоколу, ОСОБА_1 інкримінується порушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, зокрема: повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно до вимог п. 3 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, повторність правопорушення визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили. Відсутність таких постанов про накладання адміністративних стягнень, не дозволяє в свою чергу встановити в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.
Однак, на доведеність того, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню ст.126 КУпАП, посадовою особою патрульної поліції до протоколу не надано засвідчених належним чином копій постанов про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою статті ст. 126 КУпАП.
Оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, вважаю, що за цим стандартом доказування не було доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність поставленого у вину патрульною поліцією в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , притягнутого за ч.5 ст. 126 КУпАП, закрити за відсутності складу правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: С.П. Мельниченко