Справа № 201/978/25
Провадження № 3/201/709/2025
26 березня 2025 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Мельниченко С.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП НП України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 притягнутого за ч. 5 ст. 126 КУпАП, -
13.01.2025 року о 22 годині 00 хвилин, за адресою: м.Дніпро, вул.В.Вернадського, 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat д/н НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом згідно постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05.11.2024 року на 10 років. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП.
На виконання вимог ст.ст. 268, 277, 277-2 КУпАП, щодо забезпечення явки особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання, судом направлено судову повістку на вказану в протоколі про адміністративне правопорушення адресу.
Однак, ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення судового виклику на вказану у протоколі адресу, до суду не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило.
Виходячи з положень ст.ст. 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, не є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю за можливе провести розгляд даної справи за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про винуватість правопорушника ОСОБА_1 з огляду на наступне.
Так, винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №220336 від 13.01.2025 року, рапортом працівника поліції, завіреною копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №2853509 від 17.08.2024 року, згідно якої ОСОБА_1 будо притягнуто за ч.4 ст.126 КУпАП, завіреною копією картки обліку адміністративних правопорушень, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності, за ч.5 ст.126 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення на підставі постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05.11.2024 року, чим в сукупності доводиться, що ОСОБА_1 дійсно вчинив правопорушення повторно протягом року за зазначених обставин, відповідальність за що передбачена ч.5 т.126 КУпАП.
Отже, враховуючи, що згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про доведеність вини правопорушника у повторному протягом року керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
При визначені виду і розміру стягнення враховую характер та систематичність вчиненого правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.
З урахуванням викладеного вважаю за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави з позбавлення права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, стягнути з правопорушника судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 283, 284, 299 КУпАП, суд -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 гривень 60 копійок.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення.
Постанова набрала чинності:
Суддя: С.П. Мельниченко