Справа № 229/8414/24
Провадження № 3/211/1183/25
іменем України
28 березня 2025 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рога Дніпропетровської області Юзефович І.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Відділу поліції №1 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за статтею 124 КУпАП,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №188411 від 04.12.2024, 04 грудня 2024 року о 10 год. 20 хв. в селищі Олексієво-Дружківка по вулиці Центральна, 117, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21901 , н.з. НОМЕР_1 , не вибравши безпечну швидкість, не впорався з керуванням та скоїв зіткнення в автомобілем Toyota Land Cruiser, н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого трапилось ДТП. Транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки. Чим порушив п. 12.3 ПДР - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи. 26 березня 2025 року до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, відповідно до яких, вину у скоєному ДТП не визнає. Зазначив що, 04.12.2024 приблизно о 10 год. 20 хв. він керував автомобілем ВАЗ 21901, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по головній дорозі вулиці Центральна смт. Олексієво-Дружківка міста Дружківка Краматорського району Донецької області в напрямку міста Дружківка зі швидкістю 50 км/год. Несподівано для ОСОБА_1 з другорядної дороги (вул. Ю.Фучика), праворуч перед ОСОБА_1 виїхав військовий броньований автомобіль «Рошель» темно-зеленого кольору, який повністю перекрив рух ОСОБА_1 по вулиці Центральна. Військовий броньований автомобіль став ОСОБА_1 несподіваною перепоною для подальшого руху в м. Дружківка. Для уникнення зіткнення з броньованим автомобілем, ОСОБА_1 застосував негайне гальмування, але це не допомогло та зіткнувся з цим транспортним засобом і був відкинутий на зустрічну смугу, де я зачепив легковий автомобіль Toyota Land Cruiser, пошкодивши лише останньому бампер. Характер пошкоджень автомобілів ВАЗ-21901 та Toyota Land Cruiser не відповідають обставинам ДТП. Зазначив, що водій та пасажир Toyota Land Cruiser підтвердили участь військового броньованого автомобіля «Рошель» в ДТП. В діях ОСОБА_1 відсутня вина, оскільки діяв відповідно до правил дорожнього руху.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Тому, на підставі ч. 2 ст. 268 КУпАП, враховуючи, що дана категорія справ до вичерпного переліку за якими обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не відноситься, суддя вважає за можливе розглядати справу у відсутність особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини.
Диспозиція ст. 124 КУпАП України передбачає вчинення особою певних дій (порушення Правил дорожнього руху), певні наслідки як обов'язковий елемент об'єктивної сторони цього правопорушення: пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що знаходиться у причинному зв'язку з порушенням правил дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, визначено, серед іншого:
Відповідно п.2.3 б Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно 12.3. ПДР України, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Отримання особою посвідчення водія та, як наслідок, набуття статусу водія як учасника дорожнього руху та права керувати транспортними засобами, одночасно є передумовою для виникнення у нього, як водія, обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність пов'язана із використанням транспортних засобів, чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.
За таких обставин, отримавши статус водія ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов'язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост. 124 КУпАП України підтверджена матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 04.12.2024 року серії ЕПР1 №188411, з якого вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.3 ПДР України, за що відповідальність передбаченаст. 124 КУпАП, під час керування транспортним засобом, що призвело до настання дорожньо-транспортної пригоди 04.12.2024 року;
- схемою місця ДТП до протоколу;
- письмовими поясненням учасників та свідків , та ін.
З наведених вище обставин вбачається, що саме дії ОСОБА_1 , який не дотримався під час керування транспортним засобом вимог ПДР України, знаходяться у причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Суд наголошує, що розглядає справу в межах пред'явленого обвинувачення за аналогією кримінального судочинства, у зв'язку із чим, розглядає справу в межах протоколу та вбачає порушення ОСОБА_1 п. 12.3 Правил Дорожнього РухуУкраїни.
Суд приходить висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення,передбаченого ст. 124 КУпАП.
Але відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено на винну особу не пізніш як через три місяці із дня вчинення правопорушення, при триваючому правопорушенні - через три місяці з дня його виявлення, а також не пізніш як через три місяці із дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи чи про її закриття за наявністю в діях особи ознак адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 247 ч. 1 п. 7 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
На момент розгляду справи судом минуло понад три місяці з дня вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. За таких обставин суд вважає, що провадження у справі слід закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. ст. 38, 247 ч. 1 п. 7 КУпАП, -
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Закрити провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду в десятиденний строк з дня винесення постанови.
Суддя: І. О. Юзефович