Справа №173/760/25
Провадження №2-н/173/102/2025
іменем України
28 березня 2025 р. м. Верхньодніпровськ
Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області, Петрюк Т.М., розглянувши заяву про видачу судового наказу товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги», розташоване за адресою: вул. Січових Стрільців, 4Д, м. Дніпро, 49001, код ЄДРПОУ 42082379 до ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості,-
27.03.2025 року до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява про видачу судового наказу товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В даній заяві заявник просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за використану електричну енергію у розмірі 29 472,40 грн. за період з 01.01.2022 року по 31.08.2024 року, та судові витрати.
П. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Так, вбачається, що у даному випадку, заявник звернувся до суду із даною заявою про видачу судового наказу з пропуском строку позовної давності, встановленої законом.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки.
Вимоги заяви про видачу судового наказу поширюються на стягнення сум, які виникли як заборгованість у період часу, що виходить за межі позовної давності та встановлення даних обставин виходить за межі інституту наказного провадження.
Стаття 165 ЦПК України не містить вимог щодо з'ясування судом обставин переривання строку позовної давності. Проте, пропуск строку позовної давності свідчить про наявність спору між заявником та боржником, а тому підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
Отже, враховуючи викладене, з огляду на зазначені положення закону, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу за наведеною заявою.
Разом з тим, слід зауважити, що відповідно до ч. 2 ст. 166 Цивільного процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 164 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. 165, 166 ЦПК України,-
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» у видачі судового наказу про стягнення заборгованості до ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів, від дня складання повного тексту шляхом подачі апеляційної скарги.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т.М. Петрюк
Направлена до ЄДРСР: 28.03.2025 року
Набирає чинності: 15.04.2025 року