№ 207/1521/25
№ 2-н/207/698/25
26 березня 2025 року м. Кам'янське .
Суддя Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Скиба С.А. , розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів ,
21 березня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення повноліття у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 гривень .
Суддя , дослідивши вищевказану заяву , вважає необхідним відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав .
Згідно ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення , що видається судом за результатами розгляду вимог , передбачених статтею 161 цього Кодексу .
Згідно п. 4 , 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано , якщо : заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті , на двох дітей - однієї третини , на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів , але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину , якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб ; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку , якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб .
Таким чином , заявниця ОСОБА_1 має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу лише з вимогою , чітко визначеною у вказаній статті .
Вимога про стягнення аліментів на неповнолітнього сина у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 гривень , не є вимогою , за якою може бути видано судовий наказ на підставі ст. 161 ЦПК України .
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття .
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері , батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини , разом з яким проживає дитина . Спосіб стягнення аліментів , визначений рішенням суду , змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів .
Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини . Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим , ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку .
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу , якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу .
З огляду на наведене , враховуючи те , що заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу подана з порушенням вимог ст. 161 ЦПК України , у видачі судового наказу за такою заявою необхідно відмовити .
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити заявниці , що згідно з ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав , передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 ЦПК України унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою . Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку .
Керуючись ст. 160 - 165 ЦПК України , суд
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 гривень .
Ухвала може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів .
Суддя С.А. Скиба