Справа № 199/10887/24
(1-кп/199/414/25)
іменем України
28.03.2025 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024047220000023 від 01.11.2024 року, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утримання неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не маючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,
01 листопада 2024 року, приблизно о 00:30 год., ОСОБА_5 перебував біля під'їзду житлового будинку № 2 по провулку Крушельницької у м. Дніпрі спільно із знайомим ОСОБА_6 , де між ним на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка з приводу того, що останній намагався заступитися за свою матір. В ході вказаної сварки у ОСОБА_5 виник злочинний, протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
Так, знаходячись у вказаному місці та вказаний час, тобто 01.11.2024 о 00:30 год., поблизу житлового будинку № 2 по провулку Крушельницької у м. Дніпрі, реалізуючи свій злочинний, протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , розуміючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_6 та, знаходячись навпроти останнього на відстані витягнутої руки, своєю лівою рукою, зігнутою в кулак, наніс йому один удар в область виличної дуги з правої сторони. Після чого, ОСОБА_6 з метою уникнення подальшого отримання тілесних ушкоджень з місця події пішов.
Відповідно до висновку експерта № 3729е від 18.12.2024 ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: перелому скроневого відростку виличної кістки, перелому виличного відростку скроневої кістки. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеню тяжкості за ознакою відсутності небезпеки для життя та за критерієм тривалого розладу здоров'я понад 21 добу. На підставі п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6. Термін зрощення кісткової тканини складає понад 21 добу.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав. Пояснив, що в ніч на 01.11.2024 він знаходився в квартирі своєї дівчини в буд. АДРЕСА_2 , в стані алкогольного сп'яніння він не перебував. Приблизно о 00:30 год. за вказаною адресою приходив малознайомий йому ОСОБА_6 , з яким у нього виник словесний конфлікт, після чого останній пішов. Через деякий час ОСОБА_5 вийшов на вулицю на крики сварки між його дівчиною та матір'ю ОСОБА_6 . Останній намагався штовхати його дівчину. ОСОБА_5 в цей час стояв навпроти ОСОБА_6 та наніс йому удар кулаком лівої руки в область правої верхньої щелепи. Після чого, потерпілий втік, а через деякий час повернувся разом зі ШМД, а пізніше на місце події прибула поліція. В подальшому потерпілий звертався до нього з приводу витрат на лікування в результаті отриманих тілесних ушкоджень, однак вартості таких витрат його медичні документи не містять, тому він не вважає, що має щось відшкодовувати. Також, він не вважає за потрібне вибачатися перед ОСОБА_6 , оскільки останній заслужив удар.
Окрім показань обвинуваченого в судовому засіданні, його вина підтверджується такими дослідженими в ході судового розгляду доказами в обсязі, визначеному з урахуванням думки учасників судового розгляду.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що ввечері 01.11.2024 на прохання матері він приходив забрати дитину до квартири в будинку АДРЕСА_2 , де проживала дівчина знайомого йому ОСОБА_5 . З останнім у потерпілого виник словесний конфлікт, після якого він пішов. Приблизно о 00:30 год. біля будинку № 2 по пров. Крушельницької в м.Дніпрі сварка виникла вже між його матір'ю та дівчиною ОСОБА_5 , яка кидалася битися. ОСОБА_6 простягнув між жінками руки, відіпхнувши таким чином їх одна від одної, щоб дівчина не мала змоги вдарити його матір. В цей час ОСОБА_5 , стоячи навпроти, наніс йому удар кулаком лівої руки в область правої верхньої щелепи. З метою уникнення продовження бійки він пішов з місця події та викликав ШМД. В подальшому в нього були діагностовані перелами скроневого відростку виличної кістки та скроневої кістки. Його лікування потребує операції, яку до теперішнього часу він не зробив, оскільки не має для цього коштів. На його прохання надати матеріальну допомогу на лікування обвинувачений відмовив та погрожує йому.
З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 01.11.2024 року вбачається, що ОСОБА_6 просить вжити заходи до чоловіка на ім'я ОСОБА_7 , який 01.11.2024 наніс йому тілесні ушкодження за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до висновку спеціаліста судово-медичного експерта № 3463 від 20.11.2024 року у потерпілого ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: перелому скроневого відростку виличної кістки, перелому виличного відростку скроневої кістки, що спричинені від дії тупого твердого предмету з відносно обмеженою контактуючою поверхнею, можливо при ударі рукою, стиснутою в кулак, які відносяться до СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості за ознакою відсутності небезпеки для життя та тривалого розладу здоров'я понад 21 добу. На підставі п.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6 термін зрощення кісткової тканини понад 21 добу.
З протоколу проведення слідчого експерименту від 10.12.2024 року за участю потерпілого ОСОБА_6 вбачається, що останнім відтворено обставини події та уточнено механізм нанесення йому тілесних ушкоджень, аналогічні повідомленим в судовому засіданні.
Згідно з протоколом огляду місця події від 11.12.2024 року було оглянуто ділянку місцевості біля під'їзду буд. АДРЕСА_2 . В ході огляду нічого не вилучалося.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 3729е від 18.12.2024 року у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження: перелом скроневого відростку виличної кістки, перелом виличного відростку скроневої кістки, що спричинені від не менш ніж однієї дії тупого твердого предмету, з відносно обмеженою контактуючою поверхнею, можливо при ударі рукою, стиснутою в кулак, в термін, на який вказує потерпілий, тобто 01.11.2024 року, які відносяться до СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості за ознакою відсутності небезпеки для життя та за критерієм тривалого розладу здоров'я понад 21 добу. Механізм виникнення встановлених тілесних ушкоджень відповідає механізму їх спричинення, на який вказано в протоколі слідчого експерименту, проведеного 10.12.2024 за участі потерпілого ОСОБА_6 .
З протоколу проведення слідчого експерименту від 24.12.2024 року за участі підозрюваного ОСОБА_5 вбачається, що останнім відтворено обставини події та уточнено механізм нанесення йому тілесних ушкоджень, аналогічні повідомленим в судовому засіданні.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 3783е від 25.12.2024 року у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження: перелом скроневого відростку виличної кістки, перелом виличного відростку скроневої кістки справа, що спричинені від не менш ніж однієї дії тупого твердого предмету, з відносно обмеженою контактуючою поверхнею, можливо при ударі рукою, стиснутою в кулак у ділянку виличної кістки справа. Кількість, характер та механізм виникнення встановлених тілесних ушкоджень відповідає кількості та механізму їх спричинення, на який вказано в протоколі слідчого експерименту, проведеного 24.12.2024 за участі підозрюваного ОСОБА_5 .
Оцінивши вищевказані досліджені у судовому засіданні докази, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, оскільки вони містять відомості щодо фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також отримані та надані стороною обвинувачення в порядку, встановленому КПК України, не оспорюються стороною захисту.
За таких обставин, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність належних, допустимих та достовірних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що показання в судовому засіданні обвинуваченого, показання потерпілого, протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, протоколи слідчого експерименту за участю потерпілого та підозрюваного, висновки судово-медичних експертиз, узгоджуються між собою і в своїй сукупності доводять подію кримінального правопорушення, вину ОСОБА_5 в його вчиненні, а також є достатніми для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні повністю доведена вина ОСОБА_5 в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але такому, що спричинило тривалий розлад здоров'я, а його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується вимогами статей 65-67 КК України і виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Так, при призначені обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке належить до категорії нетяжкого злочину, характеризується прямим умислом.
Розглядаючи питання про особу винного, суд враховує, що ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується посередньо, раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, інвалідності не має, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб, на обліку у лікаря нарколога, лікаря психіатра не перебуває.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено. При цьому, в судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав, однак суд не визнає вказану обставину щирим каяттям, враховуючи позицію ОСОБА_5 , який не надає критичної оцінки своїй протиправній поведінці, не шкодує про вчинене та відмовився відшкодувати заподіяну потерпілому шкоду. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом також не встановлено.
З досудової доповіді вбачається, що орган пробації ризик вчинення ОСОБА_5 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства визначив як середній та вважає можливим його виправлення без ізоляції від суспільства.
Також, при призначенні покарання суд враховує позицію потерпілого, який наполягав на призначенні максимально суворого покарання, враховуючи ставлення обвинуваченого до вчиненого ним злочину.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України та приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів можливе лише шляхом призначення йому покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч.1 ст. 122 КК України, що буде відповідати меті призначення покарання відповідно до ст. 50 КК України.
Речові докази та судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 371, 373-374, ч.15 ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України,-
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
Строк покарання ОСОБА_5 рахувати з дня прибуття і постановки на облік у виправному центрі.
На вирок може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вирокув суді.
Суддя ОСОБА_1