Справа № 167/1135/24
Номер провадження 2-др/167/3/25
24 березня 2025 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Гармай І. Т.,
з участю:
секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області заяву представника позивача ОСОБА_1 - Карпюк Любові Василівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат понесених на професійну правничу допомогу стороною позивача у зв'язку з розглядом цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , поданим в її інтересах представником ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу
Стислий виклад доводів учасників справи.
05 березня 2025 року Рожищенським районним судом Волинської області ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 , поданим в її інтересах представником ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу задоволено повністю.
Представник позивача в судових дебатах заявила про те, що нею буде подано заяву про відшкодування судових витрат понесених позивачем за надання професійної правничої допомоги з відповідними доказами протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
07 березня 2025 року представником позивача ОСОБА_1 - Карпюк Л. В. через підсистему «Електронний суд» подано заяву про ухвалення додаткового рішення в якому просить стягнути з відповідачів на користь позивача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 23600 грн та надала докази щодо розміру понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме: договір про надання правової допомоги №б/н від 22 вересня 2024 року укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Карпюк Л. В., копію акта виконаних робіт від 06 березня 2025 року, копію ордеру на надання правничої допомоги серії АС № 1118769 від 22 вересня 2025 року та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ № 840 від 22 липня 2016 року.
17 березня 2025 року представником відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - Кондратюком В. В. через підсистему «Електронний суд» надіслано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу в яких зазначає, що вказана в акті виконаних робіт вартість послуг з надання правничої допомоги в розмірі 23600 грн є завищеною та вчинення таких дій не потребувало затрат часу зазначеного в акті. Витрати на прибуття адвоката до суду є неекономними та не підтверджені жодними доказами. Вказав, що підготовка запитів, позовної заяви та розгляд даної справи судом для кваліфікованих юристів, яким є представник позивача не складало великої складності, спір не викликав публічного резонансу з боку органів державної, місцевої влади або засобів масової інформації, відсутні прояви публічного інтересу до справи. Крім того зазначив, що розгляд справи не вимагав застосування великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які б підлягали дослідженню адвокатом і застосуванню при розгляді справи. Вказав, що позивачем не надано доказів про оплату послуг адвоката, оскільки акт виконаних робіт не є розрахунковим документом і не свідчить про сплату позивачкою адвокатові конкретно визначеної суми грошових коштів. За наведених обставин, просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про постановлення додаткового рішення. У випадку постановлення додаткового рішення заяву ОСОБА_1 задовольнити частково та стягнути витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.
21 березня 2025 року представником позивача Карпюк Л. В. через підсистему «Електронний суд» надіслано заяву в якій зазначає, що 06 березня 2025 року до суду був надісланий примірник договору про надання правової допомоги № б/н від 22 вересня 2024 року при складанні якого була допущена технічна помилка, зокрема у розділі «адреси та реквізити сторін» замість даних ОСОБА_1 було помилково вказано відомості іншої особи. Вказує, що помилка була допущена її помічницею при складенні документа 22 серпня 2024 року, проте описка відразу була виправлена та договір був підписаний ОСОБА_1 . Ураховуючи наведене просить долучити до матеріалів справи правильний примірник договору про надання правової допомоги № б/н від 22 вересня 2024 року, який підтверджує викладені в заяві про стягнення судових витрат обставини.
21 березня 2025 року представником позивача Карпюк Л. В. через підсистему «Електронний суд» надіслано заперечення на клопотання (заяву) в якому зазначає, що заявлені судові витрати понесені на професійну правничу допомогу є документально підтвердженими та обгрунтованими. Акт виконаних робіт від 06 березня 2025 року наявний у матеріалах справи містить детальний перелік наданих адвокатом послуг, їх тривалість та відповідну вартість. Вказує, що усі виконанні дії були необхідними для належного представництва інтересів позивача в суді, що підтверджується як обсягом виконаної роботи так і її результатом. Сума витрат є співмірною з урахуванням фактичного часу, витраченого на виконання відповідних робіт та позитивного результату у справі. З урахуванням вищенаведеного просила відмовити представнику відповідачів ОСОБА_4 в задоволенні клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу, задовольнити заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат та судове засідання 24 березня 2025 року о 14 год 15 хв проводити у її відсутності.
Процесуальній дії у справі.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 07 березня 2025 року судове засідання для розгляду заяви по суті призначено 17 березня 2025 року о 11 год 30 хв без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 17 березня 2025 року постановлено розгляд справи відкласти на 14 год 15 хв 24 березня 2025 року та викликати в судове засідання учасників справи.
Позиція учасників справи в судовому засіданні.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що 05 березня 2025 року нею підписувався договір про надання про надання правової допомоги, акт виконаних робіт та сплачено кошти за надання правничої допомоги готівкою. Зазаначила, що до підписання акта виконаних робіт нею з адвокатом в загальному обговорювався розмір коштів за отримані нею послуги, однак остаточно не визначалась сума оскільки не знали скільки та які послуги необхідно буде надати впродовж розгляду справи. Зазначила, що розмір гонорару у разі позитивного вирішення справи позивачем з адвокатом не обговорювався. При досліджені документів, поданих разом з заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, зазначила (показала), що останнім нею підписувався договір про надання правової допомоги в якому вже правильно зазначені реквізити сторін (її ПІП, місце проживання). Просила заяву про стягнення в її користь з відповідачів витрат на правничу допомогу задовольнити.
Представник позивача Карпюк Л. В. в судове засідання не з'явилася, 21 березня 2025 року через підсистему "Електронний суд" надіслала заперечення на клопотання (заяву) в якому просила судове засідання проводити у її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу є значно завищеним і не співмірним з складністю справи, у задоволенні заяви просила відмовити.
Відповідач ОСОБА_3 будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила.
Представник відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в судовому засіданні зауважив, що згідно наданих позивачем пояснень договір про надання правової допомоги № б/н від 22 вересня 2024 року(в тому числі виправлений договір) останньою був підписаний 05 березня 2025 року, а відтак до початку надання правничої допомоги адвокатом укладеного між сторонам договору не існувало. Поруч з цим зазначив, що сума гонорару в тексті договору чи вартість години затраченого часу не визначені. Вказав, що акт виконаних робіт не підтверджує факт оплати позивачем наданих послуг. Крім цього, звернув увагу суду, що згідно ордера на надання правничої допомоги серії АС № 1113390 позивачу ОСОБА_1 надавалась правнича допомога на підставі договору про надання правничої допомоги № б/н від 22 жовтня 2024 року, який учасниками справи суду не наданий. Наголосив, що акт виконаних робіт про надання послуг адвокатом Карпюк Л. В. позивачу ОСОБА_1 за договором про надання правової допомоги від 22 жовтня 2024 року суду також не було надано. Просив в задоволені заяви відмовити, а у випадку постановлення додаткового рішення заяву ОСОБА_1 задовольнити частково та стягнути витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.
Заслухавши учасників справи, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи заяву, суд доходить такого висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
04 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 05 березня 2025 року позов ОСОБА_1 , поданий в її інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу задоволено повністю.
Згідно копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВЛ № 840 від 22 липня 2016 року Карпюк Л. В. має право на зайняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до поданого, разом з позовною заявою ордера на надання правничої допомоги серії АС № 1113390 позивач ОСОБА_1 на підставі договору про надання правничої допомоги № б/н від 22 жовтня 2024 року уповноважує адвоката Карпюк Л. В. представляти її інтереси в Рожищенському районному суді Волинської області, дата - 22 жовтня 2024 року (а. с. 11).
Згідно поданого, разом з заявою про стягнення понесених судових витрат, копії ордера на надання правничої допомоги серії АС № 1118769 встановлено, що позивачем ОСОБА_1 на підставі договору про надання правничої допомоги № б/н від 22 вересня 2025 року уповноважено адвоката Карпюк Л. В. представляти її інтереси в Рожищенському районному суді Волинської області, дата - 22 вересня 2025 року (а. с. 138).
Згідно договору про надання правової допомоги № б/н від 22 вересня 2024 року поданого з заявою про виправлення технічної описки адвокат Карпюк Л. В. приймає на себе обов'язок надати повний юридичний супровід з таких питань: підготовка, подання та повне ведення судової справи за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу в суді першої інстанції.
Пунктом 4. 1 договору про надання правової допомоги № б/н від 22 вересня 2024 року сторони визначили, що отримання винагороди Адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. Вартість послуг Адвоката буде затверджена актом виконання робіт до даного договору, що обумовлено з клієнтом під час його підписання.
Згідно акта виконаних робіт від 06 березня 2025 року адвокатом Карпюк Л. В. за договором про надання правової допомоги від 22 вересня 2024 року позивачу ОСОБА_1 було надано такі послуги, а саме:
- зустріч з клієнтом, консультація клієнта, вироблення правової позиції для представлення інтересів клієнта в суді, збір та опрацювання документів витрачено 3 год - 3000 грн;
- підготовка та подання адвокатського запиту № 047/24 від 24 вересня 2024 року витрачено 1 год - 2000 грн;
- отримання відповіді на адвокатський запит № 047/24 від 24 вересня 2024 року, опрацювання наданої інформації, корегування правової позиції витрачено 1 год - 500 грн;
- підготовка та подання адвокатського запиту № 049/24 від 24 вересня 2024 року витрачено 1 год - 2000 грн;
- отримання відповіді на адвокатський запит № 049/24 від 24 вересня 2024 року, опрацювання наданої інформації, корегування правової позиції витрачено 1 год - 500 грн;
- підготовка та подання адвокатського запиту № 050/24 від 04 жовтня 2024 року витрачено 1 год - 2000 грн;
- отримання відповіді на адвокатський запит № 050/24 від 04 жовтня 2024 року, опрацювання наданої інформації, корегування правової позиції витрачено 1 год - 500 грн;
- підготовка та подання адвокатського запиту № 052/24 від 08 жовтня 2024 року витрачено 1 год - 2000 грн;
- отримання відповіді на адвокатський запит № 052/24 від 08 жовтня 2024 року, опрацювання наданої інформації, корегування правової позиції витрачено 1 год - 500 грн;
- підготовка та подання до Рожищенського районного суду Волинської області позовної заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу витрачено 4 год - 4000 грн;
- підготовка та подання до Рожищенського районного суду Волинської області клопотання про витребування доказів витрачено 1 год - 1000 грн;
- участь в судовому засіданні в Рожищенському районному суді Волинської області 16 січня 2025 року витрачено 1 год - 1000 грн;
- витрати на прибуття адвоката до Рожищенського районного суду Волинської області 16 січня 2025 року витрачено 1,5 год - 300 грн;
- участь в судовому засіданні в Рожищенському районному суді Волинської області 05 березня 2025 року витрачено 1 год - 1000 грн;
- витрати на прибуття адвоката до Рожищенського районного суду Волинської області 05 березня 2025 року витрачено 1,5 год - 300 грн;
- гонорар адвоката за позитивно вирішену справу - 3000 грн.
Зміст правовідносин.
Правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з вирішенням питання розподілу судових витрат пов'язаних з розглядом справи.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
Згідно з ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України).
Частиною 1, 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 134 ЦПК України).
Згідно з вимогами ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому ч. 8 ст. 141 ЦПК України встановлює, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
У відповідності до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені (постанова ВП ВС від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16). Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
Мотивована оцінка щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання щодо витрат на правову допомогу.
У позовній заяві представником позивача не наведено попередній (орієнтований) розмір судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
05 березня 2025 року представник позивача в судових дебатах заявила про те, що нею буде подано заяву про відшкодування судових витрат понесених позивачем за надання професійної правничої допомоги.
Докази на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката представником позивача надіслані суду 07 березня 2025 року разом із заявою про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Суд зауважує, що вказівка у ч. 8 ст. 141 ЦПК України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед переходом суду до стадії ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.
Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов'язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.
Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п'яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.
Необхідно відзначити, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Судом встановлено, що представництво інтересів позивача ОСОБА_1 адвокатом Карпюк Л. В. в цій справі здійснювалось на підставі ордера на надання правничої допомоги серії АС № 1113390 на підставі договору про надання правничої допомоги № б/н від 22 жовтня 2024 року.
Проте, в матеріалах справи відсутній договір про надання правничої допомоги, який міститься в посиланні у ордері на представництво інтересів позивача адвокатом Карпюк Л. В. (договір б/н від 22 жовтня 2024 року) та акт виконаних робіт на підставі указаного договору.
З огляду на наведене, на переконання суду, договір про надання правової допомоги № б/н від 22 вересня 2024 року (до та після виправлення технічної описки) та складений відповідно до нього акт виконаних робіт від 06 березня 2025 року є неналежним доказом підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу у цій справі. Більше того, з пояснень позивача наданих в судовому засіданні встановлено, що договір про надання правової допомоги № б/н від 22 вересня 2024 року був підписаний нею 05 березня 2025 року, а відтак останній до закінчення розгляду справи по суті не існував, а був укладений/підписаний після розгляду справи та ухвалення рішення.
За змістом ст. 12, 81, 263 ЦПК України рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях і має бути ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами.
Ураховуючи наведене, суд доходить висновку, що в задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат понесених на професійну правничу допомогу стороною позивача у зв'язку з розглядом цієї цивільної справи необхідно відмовити, у зв'язку з недоведеністю позивачем належними та допустимими доказами понесених витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. 270, 352, 354 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - Карпюк Любові Василівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат понесених на професійну правничу допомогу стороною позивача у зв'язку з розглядом цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , поданим в її інтересах представником ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного тексту додаткового рішення - 28 березня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Представник позивача: ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Представник відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 : ОСОБА_4 , адреса робочого місця: АДРЕСА_4 .
Головуючий суддя І. Т. Гармай