Справа № 161/5550/25
Провадження № 2-о/161/296/25
про відмову у відкритті провадження
28 березня 2025 року місто Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Мазур Д.Г., вивчивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАМІКС», заінтересована особа: Луцький міський нотаріальний округ Волинської області Ариванюк Наталія Анатоліївна про встановлення факту, що має юридичне значення, -
26 березня 2025 заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАМІКС», звернувся до суду з заявою, в якій просить суд встановити факт припинення іпотеки за договором іпотеки від 05 жовтня 2007 року з додатковою угодою від нього від 21 грудня 2007 року, скасувати в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зареєстроване обтяження за реєстраційним номером 5792002, та Державному реєстрі іпотек обтяження зареєстроване обтяження за номером 5792018 зареєстровані на підставі Договору іпотеки від 05 жовтня 2007 року та Додаткової угоди від 21 грудня 2007 року.
Суддя дослідивши заяву та додані до неї документи дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог частини першої статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом частини 7 статті 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).
Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 08 листопада 2019 року у справі № 161/853/19, від 27 березня 2019 року у справі № 569/7589/17.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
Така ж норма закріплена частино 6 статті 294 ЦПК України - якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
У постанові Верховного Суду від 28.09.2022 року в справі №139/122/14-ц вказано, що під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду.
При цьому, у постанові Верховного Суду від 04.01.2023 року в справі №198/99/15-ц вказано, що згідно з частиною шостою статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Спір про право - це формально визнана суперечність між суб'єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право ( Постанова Верховного Суду від 12.02.2020 №521/13620/18).
Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.
Згідно з ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.
Як вже було зазначено, метою подання заяви про встановлення факту є припинення іпотеки за договором іпотеки та угодою до неї, та скасування в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек обтяження зареєстрованих обтяженнь.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Таким чином, поняття "спір про право" пов'язане виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При наявності цих елементів і існує спір про право.
Також, заявник у заяві обґрунтовуючи свої заявлені вимоги посилається на те, що приписи ч. 1 ст. 315 ЦПК України, містять невичерпний перелік, фактів, що можуть встановлюватися судом, зокрема в ч. 2 ст. 315 ЦПК України, визначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені інші факти.
Однак, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені інші факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, однак, заявником у вищезазначеній справі є юридична особа, ТОВ «ЛАМІКС».
Оскільки судом встановлено, що існує спір про право, суд дійшов висновку відмову у відкриті провадження.
Даний спір може бути вирішено в порядку позовного провадження шляхом звернення заявника до суду із позовною заявою в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. 294, ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суд -
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою приватного Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАМІКС», заінтересована особа: Луцький міський нотаріальний округ Волинської області Ариванюк Наталія Анатоліївна про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвала може бути оскаржена до Волинської апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Д.Г. Мазур