Справа № 161/23200/24
Провадження № 3/161/80/25
м.Луцьк 27 березня 2025 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Філюк Т.М., за участі особи,яка притягується до адміністративної відповідальності, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
- за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 191004 від 07 грудня 2024 року вбачається, що 07.12.2024 року,о 17:12 год в с. Підгайці, вул. Дубнівська, 51, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Dacia Logan» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager №6820, тест № 254 та в медичному закладі КП «ВОПЛ»,висновок № 812 від 07.12.2024 року. Водія від керування транспортним засобом відсторонено.
Дії останнього кваліфіковані поліцейським як порушення пункту 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав, вказував, що під час проходження огляду у лікарні за допомогою приладу драгер,час огляду вказаний на приладі не відповідає часу огляду,зазначеному у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного,наркотичного чи іншого сп'яніння від 07.12.2024 року, різниця складає 12 хвилин, а отже даний результат є недійсним.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , лікаря, який проводив огляд ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване та законне рішення.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 Правил дорожнього руху).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд звертає увагу на таке.
Статтею 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктом правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП, зокрема, є водії транспортних засобів, які знаходяться у стані алкогольного сп'яніння, даний факт фіксується у протоколі про адміністративне правопорушення.
Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд враховує таке.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати, постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п. 2.9.а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як встановлено суддею, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 191004 від 07 грудня 2024 року, який є предметом розгляду, вирішенню підлягає питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Порядок огляду особи, яка керує транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, врегульовано ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, а також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМ України від 17.12.2008 № 1103.
Згідно ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п.п. 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з пп. 3 п. 1 розділу ІІ, п. 4 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 до протоколу про адміністративне правопорушення долучається акт огляду на стан сп'яніння у разі проведення огляду на стан сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких під підпис вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп'яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп'яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).
Згідно з п. 10 розділу ІІ Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, обов'язковою підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння є результат огляду на стан такого сп'яніння, проведений поліцейським на місця зупинки транспортного засобу (за умови відсутності заперечень такого результату водієм).
В іншому випадку, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або висловлення ним незгоди з результатами такого огляду, доказом перебування особи в стані алкогольного сп'яніння та, як наслідок, підставою для притягнення водія до відповідальності, може бути висновок за результатами огляду в закладі охорони здоров'я.
При цьому, складання поліцейським акту огляду (додаток 2 до Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015) є обов'язковим, оскільки ним завершується огляд на стан сп'яніння, що проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу. Протокол про адміністративне правопорушення складається поліцейським за порушення водієм транспортного засобу п. 2.9. Правил (керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння) у разі згоди водія з результатами огляду на стан сп'яніння, що відображається в акті огляду та засвідчується підписом водія транспортного засобу і підписами двох свідків. В іншому випадку водію видається направлення до медичного закладу.
Як вбачається з матеріалів справи, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено роздруківку результату проходження ОСОБА_1 тесту на спеціальному приладі Drager Alcotest 6820, тест №254, за результатами якого встановлено, що ОСОБА_1 07.12.2024 року о 17:19 год перебував в стані алкогольного сп'яніння,результат тесту склав 0,46%.
Поліцейським складено Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому ОСОБА_1 вказав, що не згоден з результатами огляду, що відповідно до наведених вище положень Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735 та Порядку від 17.12.2008 № 1103 є підставою для направлення водія до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
07.12.2024 року інспектором СРПП ВП № 3(м. Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області Цимбалюком В.А. складено направлення на огляд ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я КП «ВМЦТЗ» м. Луцьк з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Як вбачається з висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного,наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 812, складеного о 17:43 год 07.12.2024 року, ОСОБА_1 ,07.12.20204 року о 17:45 год перебував у стані алкогольного сп'яніння. Що має наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП,
Суддя критично оцінює заперечення ОСОБА_1 щодо недійсності результату огляду у зв'язку із невідповідністю часу огляду у драгері і висновку, складеного лікарем у медичному закладі.
Так, як вбачається з фототаблиці приладу драгеру (а.с.8 зворот), огляд проведено 07.12.2024 року, о 17:57 год. у висновку щодо результатів медичного огляду № 812 від 07.12.2024 року у п.7 дата і точний час огляду вказано 07.12.2024 року о 17:45 год. Різниця вказаного часу складає 12 хвилин. Разом з тим, суд вважає, що ключовим згідно чинного законодавства є дотримання процедури огляду, а не абсолютна синхронність часу. Огляд проведений з використанням сертифікованого приладу драгер, що в порядку ст.266 КУпАП зафіксовано на технічний засіб відеозапису, матеріали відеозапису долучені до протоколу про адміністративне правопорушення. Отже, незначна різниця в часі не робить процедуру недійсною. Драгер і годинник у лікарні можуть показувати різний час через технічні особливості та невеликий проміжок у часі, що не спростовує факт адміністративного правопорушення. Медичний огляд у лікарні підтвердив перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, а тому час фіксації не є вирішальним.
Також, лікар ОСОБА_2 , який проводив медичний огляд ОСОБА_1 в медичному закладі, в судовому засіданні вказував, що останній під час проведення огляду зазначав, що пив зранку пиво.
Відповідно до п. 9 Розділу II Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 р., з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Тобто, ОСОБА_1 пройшов медичний огляд у присутності поліцейського протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Заперечення ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
Так, в матеріалах справи наявний відеозапис з бодікамер поліцейських, на думку суду, відеофіксація порушення є інструментом прозорості та об'єктивності здійснення працівником поліції своїх повноважень.
Законодавство України передбачає сувору заборону водіям керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
На думку судді, обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення підтверджується відеозаписом з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, що був досліджений у судовому засіданні.
Так, дослідивши усі докази у їх сукупності, враховуючи, що під час проведення огляду водія проводився відеозапис, порушень працівниками поліції Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 суддею не встановлено. За таких обставин суддя вважає докази у справі належними та допустимими.
Відеозапис, наявний в матеріалах справи, надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, не дивлячись на невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, його вина повністю підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, дослідженими та оціненими судом в їх сукупності , а також відеозаписом. Зафіксований факт правопорушення за допомогою відеозйомки має ознаки доказу з високим рівнем вірогідності, дозволяє учасникам судового процесу бути очевидцями зафіксованих подій та безпосередньо сприймати інформацію.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази, керуючись правосвідомістю.
Даючи оцінку вказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях водія ОСОБА_1 наявні порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.9а ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Невизнання ОСОБА_1 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами.
Законодавство України передбачає сувору заборону водіям керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП і повинен нести передбачену законом відповідальність.
Дії, вчинені ОСОБА_1 , характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпеку, становлять небезпеку дорожнього руху та несуть загрозу для його учасників.
Приймаючи дане рішення суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» та у рішенні «Авшар проти Туреччини». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так, зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, висновком лікаря , відеозаписом. Вказані докази оцінені судом за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та справедливістю.
За таких обставин, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Згідно з ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та вважає доцільним накласти безальтернативне адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч ) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, яке, за своїм видом і мірою є справедливим, необхідним і достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 283, 284, 287 КУпАП, на підставі ч.1 ст. 130 КУпАП
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
(Реквізити сплати: рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; назва отримувача коштів: ГУК у Волинській області/Волинська область/21081300; код отримувача (код ЄДРПОУ) 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банка отримувача (МФО) 899998).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
(Реквізити сплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т. М. Філюк