Справа № 161/798/25
Провадження № 2/161/1443/25
(заочне)
24 березня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Пахолюка А.М.,
при секретарі - Корнійчук А.А.,
розглянувши в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Товариство з обмеженою відповідальністю(далі - ТзОВ) «Споживчий центр» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно з кредитним договором № 23.04.2024-100000560 від 23.04.2024 року, відповідач отримала кредит у розмірі 6000,00 грн., строком на 98 днів, з процентною ставкою 1,34 % за один день користування кредитом. Згідно з умовами даного договору, позичальник зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом.
Однак, відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання за договором.
Станом на 15.01.2025 року заборгованість за кредитним договором становить -12687,05 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5547,48 грн., заборгованості по процентам - 4259,57 грн., та неустойки 2880 грн.
На підставі наведеного, просить суд, стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість в розмірі - 12687,05 грн. та понесені судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 28 січня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, у прохальній частині заяви просив слухати справу у його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про день, час та місце розгляду справи. Відзиву та будь-яких заяв, клопотань про розгляд справи без її участі на адресу суду не надходило.
Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності сторін по наявним матеріалам справи.
За погодженням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст. 526, 527, 530, 651, 1048, 1050, 1054 ЦК України.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення.
Відповідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно ч.1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що між сторонами укладено кредитний договір № 23.04.2024-100000560 від 23.04.2024 року, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в розмірі 6 000,00 грн., строком на 98 днів, з фіксованою незмінною процентною ставкою в розмірі 1,35 % за 1 день користування та денною процентною ставкою в розмірі 1,13 % за 1 день, що підтверджено квитанцією № 2453322552 (а.с. 18).
Кредитний договір № 23.04.2024-100000560 від 23.04.2024 року підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Е622», який був власноручно введений відповідачем для електронного підпису. Зазначений підпис підтверджує, що відповідач ознайомився та погодився з усіма умовами договору. Отже, сторони погодили усі істотні умови та уклали в належній формі кредитний договір.
Відповідно до п.п. «а» п.6.1. вказаного договору, позичальник зобов'язується забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування ними шляхом внесення в касу кредитора готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця (а.с.13).
Відповідно до п. 13 Кредитного договору, в договорі передбачена неустойка: 60 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежного зобов'язання (а.с. зворот 15).
Згідно п. 8 Кредитного договору, комісія, пов'язана з наданням кредиту складає 15 % від суми Кредиту та дорівнює 900 грн. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту (а.с. зворот 15).
ТзОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит на умовах та у розмірі, встановленому договором, що підтверджується квитанцією про виплату коштів № 2453322552 від 23.04.2024 за допомогою платіжної системи LIQPAY в сумі 6000 грн. (а.с.18).
Судом встановлено, що у порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.
Станом на день подання позову до суду заборгованість за кредитним договором становить - 12 687,05 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5547,48 грн., заборгованості по процентам - 4259,57 грн. та неустойки 2880 грн. (а.с. 10).
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТзОВ «Споживчий центр» щодо нарахування суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5547,48 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд не погоджується з розрахунком нарахованими позивачем процентами за користування кредитом та неустойкою з огляду на наступне.
Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Вказана норма була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 498-IX та набрала чинності 24.12.2023 року.
Передбачений п.17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою : 120 днів 2,5%, 120 днів 1,5%, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч.2 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Отже, укладаючи 23.04.2024 кредитний договір, який за своєю суттю є договором споживчого кредитування, позивач не мав права визначати фіксовану проценту ставку у розмірі 1,35 %, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% на день.
Відтак, судом проведено власний розрахунок заборгованості по відсотках ОСОБА_1 за процентною ставкою 1% за період з 23.04.2024 року по 29.07.2024 року: 6000 грн. (сума боргу) х 1 % : 100 % = 60 грн. х 98 днів (строк кредитування) = 5880 грн.).
Таким чином, загальний розмір відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 6000 грн. за період з 02.06.2024 року по 07.09.2024 року, який підлягає до стягненню з відповідача на користь позивача становить 5880 грн.
Однак, в силу ч. 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи, що позивач в позовній заяві просив стягнути заборгованість за відсотками в розмірі 4259,57 грн., вказана сума підлягає стягненню з відповідача.
Що стосується нарахування позивачем неустойки в розмірі 2880 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Згідно з розрахунком позивача, останнім визначено неустойку за порушення відповідачем грошового зобов'язання за кредитним договором (офертою) № 023.04.2024-100000560 від 23.04.2024 року в розмірі 2880 грн.
З огляду на зазначене, суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позову, а саме, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за Кредитним договором № 023.04.2024-100000560 від 23.04.2024 року, у розмірі 9807,05 грн., яка складається із: суми заборгованості за по тілу кредиту в розмірі 5547,48 грн., суми заборгованості по процентам - 4259,57 грн.
Отже, ОСОБА_1 істотно порушила умови кредитного договору, ст. 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України не повернула суму простроченого кредиту, в зв'язку з чим утворилась заборгованість.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути в користь позивача кредитну заборгованість в сумі 9807,05 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, згідно зі ч. 2 ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача в рахунок часткового відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору 1872 грн. 27 коп. пропорційно частині задоволених вимог (77,29 %).
Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280-284, 288, 354 ЦПК України, ст.ст.526, 527, 533, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 Цивільного кодексу України суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»заборгованість в розмірі - 9807 (дев'ять тисяч вісімсот сім) грн. 05 коп., згідно кредитного договору № 023.04.2024-100000560 від 23.04.2024 року, з яких: 5547,48 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 4259,57 грн. - заборгованість по процентах.
В решті вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» понесені витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі - 1872 (одна тисяча вісімсот сімдесят два) грн. 27 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А;
Відповідач - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 24 березня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області Пахолюк А.М.