про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
27 березня 2025 рокуСправа № 495/2096/25
Номер провадження 1-кс/495/561/2025
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгороді-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162240000423 від 25 березня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Гольма, Балтського району, Одеської області, громадянина України, щозареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, із середньою освітою, має на утриманні двох малолітніх дітей, непрацевлаштованого, не депутата, раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
27.03.2025 слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з погодженим прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотанням (вхід. №8019/25) про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні відомості про, що внесені до Єдиного державного реєстру досудового розслідування за №12025162240000423 від 25 березня 2025 року.
В клопотанні зазначено, що ОСОБА_4 , 25.03.2025 приблизно о 18:20, більш точний час слідством не встановлений, рухаючись по вул. Ізмаїльська 75 в м. Білгород-Дністровський Одеської області, побачив потерпілу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка також рухалась по вказаній вулиці та тримала в руці свій мобільний телефон марки Redmi Note 12 Pro, бірюзового кольору в силіконовому чохлі. В цей час у ОСОБА_4 виник корисливий умисел направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом його відкритого викрадення, а саме мобільного телефону потерпілої.
Далі, ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, почав переслідувати потерпілу ОСОБА_7 .
Приблизно о 18:24 годин, того ж дня до ОСОБА_7 підійшов ОСОБА_4 , який реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи та оцінюючі свої дії, посягаючи на чужу власність, передбачаючи спричинення матеріальної шкоди та бажаючи завдати таку шкоду, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, шляхом ривку, відкрито заволодів мобільним телефоном потерпілої ОСОБА_7 марки Redmi Note 12 Pro вартістю 9500 грн. В подальшому, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину втік, обернувши викрадене на свою користь, спричинивши ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 9500 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану
В подальшому в порядку ст. 208, 615 КПК України 26.03.2025 о 10:40 ОСОБА_4 був затриманий за підозрою у вчинені злочину передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Обґрунтування повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 4 КК України підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування доказами, а саме:
- заявою про вчинене кримінального правопорушення від 25.03.2025;
- протоколом огляду місця події від 25.03.2025;
- допитом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 26.03.2025;
- додатковим допитом неповнолітнього потерпілого від 26.03.2025;
- допитом свідка ОСОБА_8 від 26.03.2025;
- пред'явленням особи для впізнання за фотознімками з потерпілою ОСОБА_7 від 26.03.2025;
- затриманням ОСОБА_4 у якого під час особистого обшуку виявили мобільний телефон потерпілої;
-іншими матеріалами досудового розслідування.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину щодо відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах військового стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за вчення якого, передбачене основне покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
Так, у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Заява N 42310/04) Справа від 21.04.2011 йдеться, що суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Крім того, обрання стосовно підозрюваного такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, не передбачає необхідності щодо подання чітких доказів, про що сказано у рішенні Європейського суду з прав людини «Феррарі-Браво проти Італії» (Ferrari-Bravo v Italy) (ріш.), 9627/81, 14 березня 1984, DR 37, 15 «3. … Комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому й має тримання під вартою».
Про те, саме йдеться й у рішенні ЄСПЛ «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v United Kingdom), 14310/88, 28 жовтня 1994 р. «… Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання передбаченим п.п. 1, 2, 3,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам:
1.Ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування, суду, оскільки ОСОБА_4 , підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання від 7 до 10 років позбавлення волі, тому є підстави вважати, що підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування.
2.Ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Адже, у кримінальному провадженні наявні речі, щодо яких на теперішній час з об'єктивних обставин не вирішено питання щодо їх належного вилучення та накладення арешту та не встановлені всі обставини кримінального провадження.
3.Ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, потерпілих оскільки підозрюваному ОСОБА_4 відомі анкетні дані, місця їх проживання, та яких на теперішній час їх допитано лише на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак, під впливом підозрюваного, внаслідок психологічного тиску шляхом погроз або вмовляння, можуть змінити показання, або ухилятись від з'явлення для давання показань.
4.Ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Так, на теперішній досудове розслідування не завершено, а тому, перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_4 , матиме можливість ухилення від слідства з метою перешкоджання встановленню органом досудового розслідування всіх об'єктивних обставин кримінального правопорушення тощо.
5.Ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При врахуванні перелічених ризиків особливу увагу слід звернути на фактичні обставини справи в частині дій, які інкримінуються підозрюваній та вагомість доказів, якими обґрунтовується підозра, відомості, що характеризують її особу, репутацію вчинення тяжкого злочину в умовах воєнного стану, у скоєнні якого підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Беручи до уваги викладене, на теперішній час існує наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб зашкодити кримінальному провадженню.
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 враховується, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано, у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину, особі підозрюваного та встановленим під час досудового розслідування ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Особиста порука не може бути застосована, крім того, в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. Обирати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження - забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, так як підозрюваний ОСОБА_4 знаючи, що він підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання, у вигляді позбавленням волі на строк від семи до десяти років, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування.
За таких обставин, зазначені в клопотанні ризики - впливати на свідків, потерпілих, знищити або змінити на свою користь речові докази та вчинення іншого кримінального правопорушення є належно обґрунтованими.
У провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.
При цьому суд має оцінити суворість можливого покарання ОСОБА_4 , вагомість доказів, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
На підставі викладеного слідчий просить клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала клопотання слідчого та просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_9 в судовому заперечував проти задоволення клопотання просив застосувати домашній арешт.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що підозрюваний співпрацює зі слідством та просив застосувати домашній арешт, у клопотанні слідчого відмовити. Також надав документи на підтвердження міцних соціальних зв'язків підозрюваного.
Вивчивши матеріли клопотання, заслухавши думку всіх учасників судового процесу, слідча суддя дійшла до таких висновків.
Як вбачається з матеріалів клопотання та встановлено в ході судового розгляду, 25.03.2025 року СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області було розпочато досудове розслідування внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162240000423 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 4 Кримінального кодексу України.
ОСОБА_4 , 26.03.2025 в порядку ст. 208 КПК України затримано за підозрою у вчинені злочину передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
26.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про те, що він підозрюється у відкритому викрадені чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану, передбаченому частиною 4 статті 186 Кримінального кодексу України.
В діях підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: - заявою про вчинене кримінального правопорушення від 25.03.2025;
- протоколом огляду місця події від 25.03.2025;
- допитом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 26.03.2025;
- додатковим допитом неповнолітнього потерпілого від 26.03.2025;
- допитом свідка ОСОБА_8 від 26.03.2025;
- пред'явленням особи для впізнання за фотознімками з потерпілою ОСОБА_7 від 26.03.2025;
- затриманням ОСОБА_4 у якого під час особистого обшуку виявили мобільний телефон потерпілої;
-іншими матеріалами досудового розслідування.
Таким чином, підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчинив особливо тяжкий злочин, який карається позбавленням волі на строк від 7 до 10 років.
Слідчий суддя бере до уваги, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32,Series A, № 182), (Erdagoz v.Turkey(Ердагоз проти Туреччини).
З урахуванням конкретних обставин справи, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість висунутої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
При цьому, відповідно до статей 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності і допустимості відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими, відповідно до ст.87 КПК України, в ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено.
Вирішуючи питання наявності ризиків, які дають підстави слідчому судді обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя доходить висновку, що вказані слідчим у клопотанні ризики знайшли своє підтвердження в ході розгляду клопотання, а також той факт, що жоден з більш м'яких заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам.
Так відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, суду, оскільки підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання від 7 до 10 років позбавлення волі; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлене також необхідністю запобіганню настанню ризику, передбаченого пунктом 4 частини 1 статті 177 КПК України, який може полягати у вчиненні ним перешкод кримінальному провадженню.
Така міра запобіжного заходу забезпечить попередження його протиправної поведінки, усуне можливість підозрюваного ухилитися від слідства та суду, перешкоджати виявленню, збиранню чи зберіганню доказів, зможе запобігти і подолати негативні обставини, що можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його ефективності.
Завдяки триманню під вартою можливо упередити будь-які реальні дії підозрюваного ОСОБА_4 , що можуть впливати на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
Все це свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; до підозрюваного раніше не застосовувались запобіжні заходи; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно зі ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Слідчий суддя враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії досудового розслідування та існування ризиків можливого ухилення підозрюваного від органу досудового розслідування та суду і в тому числі перешкоджання ним кримінальному провадженню, суд з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, приходить до висновку про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Прокурором та слідчим вищевказані обставини доведено, а саме, те що підозрюваний ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану.
Вказане вище дає підстави вважати, що саме такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, зможе запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Застосування відносно підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави
Частиною 3 ст.183КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 ст.183 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Згідно з п.2 ч.5ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину становить від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 27 березня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028 гривень.
Враховуючи обставини справи, особу підозрюваного, який непрацевлаштований, має на утриманні малолітніх дітей, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у виді 30 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 гривень, що буде пропорційним щодо підозрюваного, необхідним і достатнім для забезпечення виконання ним, покладених на нього обов'язків та досягненню завдань кримінального провадження та не стане надмірним тягарем до нього.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 206, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162240000423 від 25 березня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 24 травня 2025 року включно.
Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 вираховувати з моменту затримання, тобто з 26.03.2025.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №495/2096/25 згідно ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27.03.2025.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
п. 1 прибувати до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
п. 2 не відлучатися за межі міста Білгород-Дністровського Одеської області без дозволу прокурора, суду;
п. 3 повідомляти орган досудового розслідування, прокурора, суд про зміну свого місця проживання/роботи;
п. 4 утримуватися від спілкування зі свідками, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні №12025162240000423 від 25 березня 2025 (крім свого захисника, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду);
п. 5 здати на зберігання до СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора, слідчого та Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, останній зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 23 год. 59 хв. 24.05.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12025162240000423 від 25.03.2025
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Дата та час оголошення повного тексту ухвали: 28.03.2025 о 08:50.
Слідчий суддя ОСОБА_10