Справа № 730/670/21
Провадження № 1-кп/740/74/25
27 березня 2025 року місто Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ніжині клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борзна Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12020270090000386 від 11.11.2020 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
установив:
на розгляді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області перебуває кримінальне провадження, несене до ЄРДР від 11.11.2020 за №12020270090000386 про обвинувачення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
27.03.2025 у судововму засіданні прокурор ОСОБА_4 подала клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , за змістом якого вбачається, що на думку прокурора ризики, які існували під час обрання останньому запобіжного заходу не зменшились, зокрема усвідомлюючи вид та міру покарання обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки на даний час має не зняту та непогашену судимість за попереднім вироком. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України, не зможе запобігти вказаним ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засідання заперечив проти задоволення клопотання прокурора, оскільки вже тривалий час перебуває під вартою, злочину не скоював, просив обрати альтернативний запобіжний захід.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечив, пославшивсь на відсутність доказів на підтвердження обґрунтованості пред'явлееного обвинувачення. Підтримав позицію обвинуваченого щодо обрання альтернативного запобіжного заходу.
Заслухавши прокурора, позицію обвинуваченого та його захисника, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22.12.2021 обвинуваченому ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому продовжувався.
Відповідно до ч. 1, 3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Продовження строку тримання під вартою допускається, якщо існуюють обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також коли наявні обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно положень ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; наявність судимостей у обвинуваченого; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; майновий стан обвинуваченого; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_3 , його вік, пред'явлене йому обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, який є тяжким, що карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, а тому суд вважає доведеними ризики, передбачені ст.177 КПК України, як переховування від суду, та враховуючи не зняту та погашену судимість - ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Водночас, суд ураховує стадію судового розгляду, і час утримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою та те, що у кримінальному провадженні докази сторони обвинувачення вже досліджені, зокрема свої показання суду надали потерпілий та свідки.
За такого, суд зважає на положення п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.
Крім того, суд вивчає всі факти за і проти наявності справжньої вимоги громадських інтересів, яка, за належного врахування принципу презумції невинуватості, виправдовувала б відступ від правила поваги до особистої свободи, позаяк попереднє затримання не має передувати покаранню у вигляді позбавлення свободи, не може бути формою очікування обвинувального вироку.
У клопотанні прокурора як і у висловлених доводах у судовому засіданні не наведено обставин, які б переконливо свідчили, що застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу неможливе для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_3 , та приходить до переконання, що до обвинуваченого слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, визначених ст.177 КПК України.
З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження є необхідність одночасного покладання на обвинуваченого передбачених у ч.5 ст.194 КПК України обов'язків.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 331, 177, 181 КПК України, суд, -
постановив:
у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, відмовити.
Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , з носінням електронного засобу контролю на 60 днів тобто до 25 травня 2025 року включно.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , такі обов'язки:
- не залишати цілодобово місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися за межі населеного пункту в якому він зареєстрований без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- носити електронний засіб контролю;
- здати на зберігання до відповідних органів закордонний паспорт;
- утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_6 , потерпілим ОСОБА_7 .
Обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно звільнити з-під варти в залі суду та зобов'язати його невідкладно прибути до місця своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
З метою перевірки та контролю за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти на працівників ВП №3 (м.Борзна) РУП ГУНП в Чернігівській області обов'язки щодо проведення перевірок за місцем перебування обвинуваченого, за адресою: АДРЕСА_1 , застосувати щодо нього електронні засоби контролю, поставити його на облік та повідомити про це суд.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі порушення ним умов застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід тримання під вартою.
Контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти на прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду в п'ятиденний строк з дня її оголошення (отримання обвинуваченим копії).
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1