Справа № 738/2012/24
№ провадження 2/738/11/2025
Рішення
іменем України
28 березня 2025 року місто Мена Чернігівської області
Менський районний суд Чеpнiгiвської області в складі головуючого судді Парфененко О. Я., за участю секретаря судового засідання Зубкович Н. Ф., позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки Сльозки А. Ф., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради про скасування наказів та стягнення коштів невиплаченого лікарняного,
встановив:
1.Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.
28 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради про скасування наказів та стягнення коштів невиплаченого лікарняного. Позов мотивований тим, що позивачка працює вчителем хімії та біології в Опорному закладі Менська гімназія Менської міської ради. Позивачка 12 квітня 2024 року написала заяву про надання їй відпустки без збереження заробітної плати у зв'язку з лікуванням з 15 квітня 2024 року до 26 квітня 2024 року. Згідно із наказом директора Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради № 50 від 12 квітня 2024 року, позивачці надана відпустка без збереження заробітної плати з 15 квітня 2024 року до 26 квітня 2024 року. Також позивачці, за її заявами, були надані відпустки без збереження заробітної плати згідно із наказами: № 52 від 26 квітня 2024 року - з 27 квітня 2024 року до 10 травня 2024 року; № 58 від 10 травня 2024 року - з 11 травня 2024 року до 17 травня 2024 року. Позивачка перебувала на лікарняному з 14 квітня 2024 року до 17 травня 2024 року. Позивачка звернулася до директора гімназії із заявою про скасування наказів, але їй було відмовлено, в результаті вона не отримала кошти і не змогла нормально організувати свою реабілітацію після хвороби. 30 травня 2024 року позивачка подала заяву про відкликання заяв на відпустку та скасування наказів про відпустку. 07 червня 2024 року відповідач надав відповідь позивачці про відмову у скасуванні наказів. Позивачка вважає відмову роботодавця неправомірною, оскільки позивачка жодного дня не перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, оскільки хворіла та перебувала на лікарняному. Позивачка, посилаючись на Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Кодекс Законів про працю України, Закон України «Про відпустки», просить: стягнути з відповідача суму невиплаченого лікарняного за період з 14 квітня 2024 року до 17 травня 2024 року у розмірі 17 000,00 грн; скасувати наказ Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради від 12 квітня 2024 року № 50 «Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_2 з 15 квітня 2024 року до 26 квітня 2024 року терміном на 12 днів»; скасувати наказ Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради від 10 травня 2024 року № 58 «Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_2 з 11 травня 2024 року до 17 травня 2024 року терміном на 7 днів»; скасувати наказ Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради від 26 квітня 2024 року № 52а «Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_2 з 27 квітня 2024 року до 10 травня 2024 року терміном на 14 днів».
09 жовтня 2024 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачці, за її заявами від 12 квітня 2024 року, 25 квітня 2024 року, 10 травня 2024 року, які надсилались засобами електронного зв'язку, було надано відпустки без збереження заробітної плати: 3 15 квітня 2024 року до 26 квітня 2024 року, з 27 квітня 2024 року до 10 травня 2024 року, з 11 травня 2024 року до 17 травня 2024 року. 20 травня 2024 року позивачка вийшла на роботу та надала листок тимчасової непрацездатності, сформований у Франції, який з'явився в електронного реєстрі листків непрацездатності 27 травня 2024 року. Згідно із наказом № 68 від 28 травня 2024 року позивачці відмовлено в оплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності, оскільки тимчасова непрацездатність співпала із перебуванням позивачки у відпустці без збереження заробітної плати, що також передбачено статтею 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Законодавством України не передбачено відкликання заяв на відпустку без збереження заробітної плати у зв'язку із виходом працівника на лікарняний (арк. с. 54-58).
14 жовтня 2024 року до суду від позивачки надійшла відповідь на відзив, у якій позивачка не погоджується із відзивом відповідача, також зазначила, що засобами електронного зв'язку вона направила відповідачу заяви на отримання відпусток, в усній формі повідомляла директора навчального закладу про виїзд на лікування та обстеження, вважає, що позовну заяву необхідно задовольнити (арк. с. 69-74).
2.Позиції учасників справи під час розгляду справи по суті.
Позивачка, представник позивачки підтримали позовну заяву, просили її задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача подав заяву про розгляд справи без його участі.
3.Фактичні обставини справи, встановлені судом, зміст спірних правовідносин.
Суд встановив, що позивачка ОСОБА_1 працює вчителем хімії та біології в Опорному закладі Менська гімназія Менської міської ради.
Засобами електронного зв'язку ОСОБА_1 надсилала до Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради Хоменко Т. О. заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати, які були розглянуті та задоволені, ОСОБА_1 були надані відпустки без збереження заробітної плати, а саме:
-за заявою позивачки від 12 квітня 2024 року про надання відпустки без збереження заробітної плати у зв'язку із необхідністю лікування на 12 календарних днів з 15 квітня 2024 року до 26 квітня 2024 року - надано відпустку без збереження заробітної плати з 15 квітня 2024 року до 26 квітня 2024 року, згідно із Витягом з наказу директора Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради Хоменко Т. О. № 50 від 12 квітня 2024 року (арк. с. 4, 29);
-за заявою позивачки від 25 квітня 2024 року про надання відпустки без збереження заробітної плати у зв'язку із необхідністю лікування на 14 календарних днів з 27 квітня 2024 року до 10 травня 2024 року - надано відпустку без збереження заробітної плати з 27 квітня 2024 року до 10 травня 2024 року, згідно із Витягом з наказу директора Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради Хоменко Т. О. № 52а від 26 квітня 2024 року (арк. с. 3, 62);
-за заявою позивачки від 10 травня 2024 року про надання відпустки без збереження заробітної плати у зв'язку із необхідністю лікування на 7 календарних днів з 11 травня 2024 року до 17 травня 2024 року - надано відпустку без збереження заробітної плати з 11 травня 2024 року до 17 травня 2024 року, згідно із Витягом з наказу директора Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради Хоменко Т. О. № 58 від 10 травня 2024 року (арк. с. 7, 60).
Згідно з Витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності від 31 січня 2025 року наявні відомості про видачу (формування) двох листків непрацездатності ОСОБА_1 27 травня 2024 року: № 12440510-2023264543-1 дата відкриття 15 квітня 2024 року, дата закриття 14 травня 2024 року; та № 12440510-2023265550-01 дата відкриття 15 травня 2024 року дата закриття 17 травня 2024 року (арк. с. 64-65, 117-121).
Згідно із Витягом з наказу директора Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради Хоменко Т. О. № 68 від 28 травня 2024 року, ОСОБА_3 відмовлено в оплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності за листами тимчасової непрацездатності № 12440510-2023264543-1 з 15 квітня 2024 року до 14 травня 2024 року та № 12440510-2023265550-01 з 15 травня 2024 року до 17 травня 2024 року (арк. с. 6).
30 травня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до директора ОЗ Менська гімназія Хоменко Т. О. із заявою про відкликання написаних та надісланих нею електронному варіанті заяв та скасування наказів з 15 квітня 2024 року до 26 квітня 2024 року, з 27 квітня 2024 року до 10 травня 2024 року, з 11 травня 2024 року до 17 травня 2024 року (арк. с. 66-67).
У відповіді директора Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради Хоменко Т. О. № 275 від 07 червня 2024 року на подану заяву від 30 травня 2024 року, ОСОБА_1 повідомлено, що відповідно до пункту 1 підпункту 6 статті 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності не надається за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати. Враховуючи, що період хвороби повністю припадає на час відпустки без збереження заробітної плати, то допомога по тимчасовій непрацездатності на цей період не виплачується (арк. с. 10).
Згідно із паперовим листком непрацездатності серії АЛД № 132408 від 20 червня 2024 року, виданим КНП «Менський центр ПМСД», ОСОБА_1 перебувала на амбулаторному лікуванні з 14 квітня 2024 року до 17 травня 2024 року (арк. с. 9).
Щодо підстав видачі ОСОБА_1 паперового листка непрацездатності, свідок ОСОБА_4 надала показання про те, що вона є сімейним лікарем ОСОБА_1 , яка звернулася до неї 27 травня 2024 року з проханням видати листок непрацездатності на підставі медичних документів з Франції. Відповідно до медичних документів ОСОБА_1 перебувала на лікуванні у медичному закладі Франції з 14 квітня 2024 року. При формуванні електронного листка непрацездатності ОСОБА_1 наполягала на видачі лікарняного з 15 квітня 2024 року, що і було зроблено. У червні 2024 року ОСОБА_1 повторно звернулася до сімейного лікаря та просила видати лікарняний листок з 14 квітня 2024 року. За рішенням лікарсько-консультативної комісії був виданий паперовий листок непрацездатності, оскільки до електронного листа непрацездатності неможливо внести зміни та виправити помилку.
Згідно із Довідкою директора Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради Хоменко Т. О. № 490 від 08 жовтня 2024 року, надано розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності, відповідно до якого нарахування допомоги за один день тимчасової непрацездатності становлять - 624,20 грн (арк. с. 63).
4.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно із частиною першою статті 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Заробітна плата - це винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, тобто заробітна плата виплачується саме за виконану роботу (частина перша статті 1 Закону України «Про оплату праці»).
Згідно із статтею 84 КЗпП України в випадках, передбачених статтею 25 Закону України «Про відпустки», працівнику за його бажанням надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але не більше 30 календарних днів на рік. На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати без обмеження строку, визначеного частиною другою цієї статті. Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін. Час перебування у відпустках, зазначених у частинах другій і четвертій цієї статті, не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки».
Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки», без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки».
Отже, надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати здійснюється в інтересах саме працівників та за їх бажанням, а не з ініціативи роботодавця.
Чинним законодавством передбачено можливість відкликання працівника лише з щорічної відпустки.
Так, відповідно до частини сьомої статі 79 КЗпП України, відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства, установи, організації з додержанням вимог частини шостої цієї статті та в інших випадках, передбачених законодавством. У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.
Відкликання працівника, навіть за його згодою, з інших видів відпусток, у тому числі і відпустки без збереження заробітної плати, не передбачено.
На підставі обставин, які повідомили сторони, а також на підставі показань світка та письмових доказів, наданих сторонами та витребуваних судом, суд встановив, що позивачка перебувала у відпустках без збереження заробітної плати з 15 квітня 2024 року до 17 травня 2024 року, 20 травня 2024 року позивачка повідомила роботодавця, що під час знаходження у відпустці без збереження заробітної плати вона хворіла і їй були видані листки непрацездатності, 27 травня 2024 року в Електронному реєстрі листків непрацездатності були сформовані електронні листки тимчасової непрацездатності, відповідно до яких ОСОБА_1 була тимчасово непрацездатна з 15 квітня 2024 року до 17 травня 2024 року; 28 травня 2024 року відповідач відмовив у виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_1 за електронними листками непрацездатності; 20 червня 2024 року заклад охорони здоров'я - КНП «Менський центр ПМСД» за зверненням позивачки, встановив, що в електронному листку непрацездатності лікар допустив помилку в даті початку непрацездатності, яку неможливо виправити у Електронному реєстрі листків непрацездатності, тому видав ОСОБА_1 паперовий листок тимчасової непрацездатності, у якому зазначено, що ОСОБА_1 була тимчасово непрацездатна з 14 квітня 2024 року до 17 травня 2024 року, відповідач не надав докази щодо вирішення питання виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_1 за паперовим листком непрацездатності.
Оскаржені накази про надання позивачці відпусток без збереження заробітної плати є розпорядчими документами та набрали чинності з моменту їх підписання і реєстрації, у текстах наказів не встановлено інші строки набрання чинності.
З розпорядчим документом з кадрових питань (особового складу) обов'язково ознайомлюють згаданих у ньому осіб, які на першому примірнику документа чи на спеціальному бланку проставляють свої підписи із зазначенням дати ознайомлення (пункти 10, 11 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Мін'юсту від 18.06.2015 №1000/5, далі - Правила №1000/5).
Факт не ознайомлення працівника із наказом про відпустку без збереження заробітної плати не скасовує дію цього наказу, оскільки це не передбачено ні Правилами 1000/5, ні у Законі України «Про відпустки».
Окрім цього, у цій справі позивачка не заперечувала обставини щодо її обізнаності із наказами про надання їй відпусток без збереження заробітної плати.
Отже, суд встановив, що позивачка, звертаючись до відповідача із заявами про надання їй відпусток без збереження заробітної плати реалізувала гарантоване державою право на отримання відпустки без збереження заробітної плати, при цьому відповідач, розглянув заяви позивачки та задовольнив їх, при цьому відповідач, ухваливши накази про надання позивачці відпусток без збереження заробітної плати, не порушив прав чи інтересів позивачки, та надав відпустки на строк, який просила позивачка.
У статті 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначені підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Так, відповідно до пункту 6) частини першої статті 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», допомога по тимчасовій непрацездатності не надається за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування наказів Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради від 12 квітня 2024 року № 50, від 10 травня 2024 року № 58, від 26 квітня 2024 року № 52а, на підставі яких позиваці було надано відпустки без збереження заробітної плати з 15 квітня 2024 року до 17 травня 2024 року, - не підлягають задоволенню.
Також суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення допомоги по тимчасовій непрацездатності в частині, яка стосується періоду з 15 квітня 2024 року до 17 травня 2024 року не підлягає задоволенню, тому що підстави для виплати позивачці допомоги по тимчасові непрацездатності за цей період відсутні, оскільки позивачка у цей час перебувала у відпустці без збереження заробітної плати за власними заявами, тому у відповідача відсутній обов'язок за вказаний період нараховувати та виплачувати допомогу по тимчасовій непрацездатності.
Натомість, за один день тимчасової непрацездатності - 14 квітня 2024 року, за листком непрацездатності серії АЛД № 132408, виданим КНП «Менський центр ПМСД» 20 червня 2024 року, відповідач повинен був нарахувати та виплатити позивачці 624,20 грн допомоги по тимчасовій непрацездатності, оскільки 14 квітня 2024 року позивачка не перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, а також щодо позивачки відсутні інші підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності за 14 квітня 2024 року, які визначені у частині першій статті 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
З огляду на викладене, суд дійшов висновку позовну вимогу про стягнення допомоги по тимчасовій непрацездатності задовольнити частково, стягнути із відповідача на користь позивачки 624,20 грн допомоги по тимчасовій непрацездатності за один день - 14 квітня 2024 року.
Опорний заклад Менська гімназія Менської міської ради під час виконання рішення зобов'язаний нарахувати, утримати, сплатити податки і збори із допомоги по тимчасовій непрацездатності і виплатити ОСОБА_1 суму, призначену судом, зменшену на суми податків і зборів.
Також, у порядку розподілу судових витрат, необхідно стягнути із відповідача на користь позивачки 44,47 грн у відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
На підставі викладеного, кеpуючись статтями, статтями 263 - 265 ЦПК Укpаїни, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Опорного закладу Менської гімназії Менської міської ради про скасування наказів та стягнення коштів невиплаченого лікарняного - задовольнити частково.
Стягнути із Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради на користь ОСОБА_1 624,20 грн допомоги по тимчасовій непрацездатності за один день - 14 квітня 2024 року, за листком непрацездатності серія АЛД № 132408, виданим КНП «Менський центр ПМСД» 20 червня 2024 року.
Допомога по тимчасовій непрацездатності у сумі 624,20 грн визначена без утримання податків і зборів.
Опорний заклад Менська гімназія Менської міської ради під час виконання рішення зобов'язаний нарахувати, утримати, сплатити податки і збори із допомоги по тимчасовій непрацездатності і виплатити ОСОБА_1 суму, призначену судом, зменшену на суми податків і зборів.
Стягнути із Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради на користь ОСОБА_1 44,47 грн у відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .
Відповідач: Опорний заклад Менська гімназія Менської міської ради, місцезнаходження місто Мена, вулиця Шевченка, 56 Чернігівська область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 25932354.
Суддя О. Я. Парфененко