Справа №766/16344/24
н/п 1-кп/766/2208/25
26.03.2025 м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 08.08.2024 за № 120242310340001040, за обвинуваченням:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженець с. Інгулець Білозерського району Херсонської області, українець, громадянин України, з професійно - технічною освітою, неодружений, утриманців не має, фізичних та психічних вад здоров'я не має, інвалідності не має, офіційно непрацевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засуджувався
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України
встановив:
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення
ОСОБА_4 07.08.2024 приблизно о 19-50 у порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою КМУ №576 від 12.10.1992 та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і вихолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України №622 від 21.08.1998, переслідуючи прямий злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу, придбав шляхом привласнення знайденого та в подальшому зберігав за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до моменту її виявлення та вилучення працівниками поліції в ході огляду місця події, що мало місце 07.08.2024, предмет, зовні схожий на корпус гранати Ф-1, який є зарядом вибухової речовини у металевому корпусі протипіхотної оборони уламкової ручної гранати Ф-1, придатним для здійснення вибуху за умови наявності підривача типу УЗРГМ (УЗРГМ-2) або детонатору.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК України як незаконне придбання, зберігання вибухової речовини без передбаченого законом дозволу.
ІІ. Позиція сторін кримінального провадження
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні винуватість у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорив. Дав показання про те, що у с. Інгулець допомагав військовим будувати лінію оборони, в т.ч. прибирати сміття. Там же знайшов корпус гранати, яку приніс додому та зберігав. Ця річ була виявлена у нього на початку серпня 2024 у вечірній час співробітниками поліції.
ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин
З огляду на те, що обвинувачений визнав свою провину, фактичні обставини справи не оспорює і, як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів в добровільності його позиції немає, суд, з врахуванням думки учасників судового розгляду, визнав відповідно до ст. 349 КПК України недоцільним дослідження інших доказів у справі.
IV. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання
Оскільки обвинувачений свою вину визнав в повному обсязі, висловив жаль з приводу вчиненого, намір не вчиняти подібних дій в майбутньому, дав суду чіткі та послідовні показання, не спотворюючи обставин вчиненого кримінального правопорушення, обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає повне визнання своєї вини останнім, щире каяття та сприяння у розкритті кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченим ОСОБА_4 , судом не встановлено.
V. Мотиви призначення покарання
Загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Так, при обранні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке за законом віднесене до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, за матеріалами справи характеризується фактично посередньо, сім'ї та утриманців не має, не працевлаштований, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, кримінальне правопорушення вчинив вперше.
Також при вирішенні питання про призначення покарання суд враховує практику Європейського суду з прав людини щодо призначення покарання.
Зокрема, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Отже, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, обставин вчиненого обвинуваченим інкримінованого йому діяння, практики Європейського суду з прав людини щодо призначення покарання, враховуючи дані про особу обвинуваченого і те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядну роль кари як мети покарання, поведінку обвинуваченого за час досудового слідства й судового розгляду, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, визначеному у санкції ч. 1 ст. 263 КК України, звільнивши його разом з цим від відбування покарання з випробуванням, що, на думку суду, буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
При цьому, у зв'язку із застосуванням до обвинуваченого положень ст. 75 КК України, суд вважає за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Також при обранні міри покарання суд враховує думку прокурора про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.
Цивільний позов у справі не пред'явлений.
VІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом
Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України).
У резолютивній частині вироку, серед іншого, у разі визнання особи винуватою зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат (ч. 4 ст. 374 КПК України). Процесуальні витрати складаються із витрат, пов'язаних із залученням експертів (ст. 118 КПК України). Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України (ч. 2 ст. 122 КПК України). У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (ч. 2 ст. 124 КПК України).
З огляду на викладене, з обвинуваченого підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експертів в даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 349, 373 - 376 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік з покладенням на нього відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 12116 (дванадцять тисяч сто шістнадцять) грн. 48 коп..
Речові докази у справі: предмет зовні схожий на гранату з маркуванням 2/386/142-83Т, предмет зовні схожий на кільце від гранати - знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області з урахуванням обмежень, визначених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинувачений має право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копію вироку після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
СуддяОСОБА_1