Єдиний унікальний номер 305/452/25
Провадження по справі 2-а/305/6/25
Іменем України
28.03.2025 місто Рахів
Рахівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ластовичака В.Ю., за участі секретаря судового засідання Веклюк А.В., представника відповідача Савуляка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) 13.02.2025 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), у якому просить скасувати постанову № 124 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 11.02.2025 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 гривень та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 11.02.2025 в м. Рахів начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відносно нього винесена постанова № 124 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якої позивач 10.02.2025 близько 17:00 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де було встановлено, що він не з'явився згідно повістки №1954438 від 15.01.2025, надісланої засобами поштового зв'язку, за якою належало з'явитися 25.01.2025 о 14:00 годині, номер поштового відправлення № 0610223451813, що була надіслана 17.01.2025 та повернута відправнику оператором поштового зв'язку 28.01.2025 як - адресат відсутній за вказаною адресою, відповідно до довідки Ф.20 про причини повернення поштового відправлення від 25.01.2025. Вважає притягнення до адміністративної відповідальності необґрунтованим та недоведеним, а постанову незаконною з наступних підстав. 10.02.2025 приблизно о 17 год він прийшов у ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки 09.02.2025 в черговий раз поновлював свої дані через програму Резерв+, де йому «висвітлило» червоним кольором і він хотів з'ясувати причину. ІНФОРМАЦІЯ_4 пояснили, що він перебуває у розшуку, оскільки не з'явився 25.01.2025 по повістці. Однак, він повістки не отримував, про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 відомо не було, він постійно знаходиться вдома, працівник поштового зв'язку не вручала йому поштовий конверт, дружина з дітьми постійно вдома. Начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 не з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, та чи наявна його (позивача) вина у вчиненні такого правопорушення. Позивач одружений, має на утриманні 3 неповнолітніх дітей. Вважає, що його незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності, так як повістки про виклик він не отримував, свої дані оновлював вчасно через програму Резерв+, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 не взяті до уваги пояснення, зазначені в протоколі № 124 від 10.02.2025. Як вбачається з військо-облікових документів, він перебуває на військовому обліку згідно тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 11.10.2022 і підлягає повторному медичному переосвідченню у жовтні 2027 року. Має відстрочку від призову на військову службу як особа, яка має на утриманні 3 неповнолітніх дітей. Місця реєстрації та проживання не змінював. Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення № 579 від 15.07.2024, у такому взагалі відсутні посилання на будь-які документи, які до нього долучають та на підставі яких можливо б було зробити висновок про наявність або відсутність в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. При цьому, вказаний протокол взагалі не містить відомостей про місце та час вчинення позивачем порушення правил військового обліку. Жодних доказів, які свідчать про те, що він вчинив адміністративне правопорушення працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 надано не було, однак, відразу на місці було складено оскаржувану постанову та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн. Вважає, що винесенню рішення про накладення стягнення у справі про адміністративне правопорушення мають передувати дії повноважної особи щодо розгляду та заслуховування доводів порушника, дослідження доказів саме за місцем знаходження, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення, але аж ніяк не в місці зупинки, тобто на дорозі.
Ухвалою від 17.02.2025 позовну заяву залишено без руху, 19.02.2025 надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою від 20.02.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити у порядку ст. 286 КАС України, призначено до розгляду на 26.02.2025.
За клопотанням представника відповідача судовий розгляд відкладено на 12.03.2025, у зв'язку із поданням відповідачем відзиву для надання можливості позивачу подати відповідь на нього відкладено на 24.03.2025.
У поданому представником відповідача Савуляком В.В. відзиві стверджено, що відповідач діяв виключно на підставі та в межах повноважень і у спосіб, визначений чинним законодавством України, тому позов до задоволення не підлягає. 10.02.2025 ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де було встановлено, що останній не з'явився згідно повістки № 1954438 від 15.01.2025, надісланої засобами поштового зв'язку 17.01.2025, на 14 год 25.01.2025 для уточнення даних. Повістка була повернута відправнику оператором поштового зв'язку 28.01.2025 у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, відповідно до довідки Ф.20. Тому, 10.02.2025 стосовно ОСОБА_1 було складено протокол № 124 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, розгляд якого призначено на 16 год 11.02.2025, про що ОСОБА_1 був повідомлений та отримав копію протоколу. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення постановою від 11.02.2025 на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17 000 гривень, копію постанови вручено під розписку. З'явлення відповідача до ІНФОРМАЦІЯ_2 10.02.2025 не скасовує його вини у неявці 25.01.2025, доказів поважності такої неявки він не надав, вважається належним чином повідомлений на підставі ч. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, відповідно до якого належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є день проставлення у поштовому відправленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи. Тому, покликаючись на статті 3, 7, 19, 72-77, 162, 242-246 КАС України, просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідь на відзив позивачем не подано.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, натомість 03.03.2025 подав до суду заяву, у якій підтримав позовні вимоги та просив розглянути справу без його участі.
У відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Представник відповідача Савуляк В.В. у судовому засіданні 24.03.2025 заперечив проти задоволення позову, вважає, що позивача підставно притягнуто до відповідальності. Пояснив, що 15.01.2025 централізовано Міністерством оборони України було сформовано повістку про виклик ОСОБА_1 на 25.01.2025 на 14 год, яку направлено за домашньою адресою. У подальшому, 28.01.2025 конверт надійшов до ІНФОРМАЦІЯ_3 з відміткою поштової установи від 25.01.2025 про відсутність адресата за місцем проживання, також на конверті містилась відмітка працівника пошти, що 21.01.2025 було залишено повідомлення за місцем проживання, однак у триденний термін адресат не з'явився, тому відправлення повернуто. У трекінгу поштового відправлення міститься запис, датований 22.01.2025, про невдалу спробу вручення, припускає, що такий запис про залишення повідомлення 21.01.2025 був унесений вже наступного дня. Після повернення поштового відправлення та відповідно неявки ОСОБА_1 його було внесено у списки на розшук, які направлено до органів поліції, тому коли він 10.02.2025 з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , то складено протокол та в подальшому винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх у сукупності та взаємозв'язку, суд встановив такі обставини.
Відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного за № НОМЕР_1 від 11.10.2022, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнаний придатним до військової служби та призовною комісією Рахівського району зарахований у запас військовозобов'язаних 18.01.2019, підлягає повторному медичному пересвідченню у жовтні 2027 року.
Посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим УСЗН та НСП Рахівської РДА, стверджено, що ОСОБА_1 як батько має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей, діти ОСОБА_3 , 2013 р.н., ОСОБА_4 , 2015 р.н., ОСОБА_5 , 2016 р.н.
Наявність у позивача трьох неповнолітніх дітей також підтверджено копіями свідоцтв про народження від 27.11.2019 серії НОМЕР_3 (дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ), серії НОМЕР_4 (дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ), серії НОМЕР_5 (дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ).
Витягом із застосунку «Резерв+» стверджено, що станом на 14.02.2025 ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 як військовозобов'язаний, надано відстрочку до 08.05.2025 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23.
Повісткою за № 1954438 від 15.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 викликано ОСОБА_1 для уточнення даних на 14 год 25.01.2025, вказана повістка з описом вкладення відправленням АТ «Укрпошта» за № 0610223451813 направлена отримувачу.
Трекінгом відправлення стверджено, що відправлення 20.01.2025 прибуло до відділення 90600 (м. Рахів), 22.01.2025 мала місце невдала спроба вручення, 25.01.2025 повернуто відправнику (одержувач відсутній за вказаною адресою), 28.01.2025 вручено (повернуто) одержувачу.
Відсутність адресата за вказаною адресою підтверджується також довідкою АТ «Укрпошта» Ф.20, доданої до повернутого ІНФОРМАЦІЯ_2 поштового відправлення, яка містить підпис працівника поштової установи та відбиток печатки з датою 25.01.2025.
Відправлення (конверт) містить відмітку «Повістка ТЦК».
У протоколі про адміністративне правопорушення за № 124 від 10.02.2025, складеним відповідальним виконавцем адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , зазначено відомості, передбачені ст. 256 КУпАП.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 від 11.02.2025 накладено на ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
У постанові ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 14 год 25.01.2025, будучи повідомленим повісткою №1954438 від 15.01.2025, надісланою засобами поштового зв'язку та повернутою у зв'язку із відсутністю адресата, чим порушив вимоги абз. 1 ч. 1 та абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які визначають, що громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
До встановлених обставин справи суд застосував такі норми права.
Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 72 КАС України).
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення насамперед необхідно з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як визначено ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Така норма є бланкетною (відсильною), тобто нормою непрямої дії, яка сама не встановлює правило поведінки, а має відсильний характер до інших нормативних актів.
У даному випадку, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, а абз. 7 ч. 3 ст. 22 вказаного Закону визначено, що уразі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 (далі - Порядок), визначено в тому числі і процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 21 Порядку передбачено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для, зокрема, уточнення своїх персональних даних.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки може бути надіслана засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання (п. 34 Порядку).
Належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних (підпункт 2 пункту 41 Порядку).
Як передбачено п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
З урахуванням обставин справи та застосованих норм права суд дійшов таких висновків.
У протоколі про адміністративне правопорушення та у відповідній постанові зазначено про порушення позивачем норм законодавства про мобілізацію, а саме абз. 1 ч. 1 та абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Позивач ствердив (а відповідач не заперечив), що фактично він повістки не отримував, така йому не вручалась, про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 25.01.2025 йому відомо не було, що узгоджується з матеріалами справи.
Разом з тим, із наведених вище положень законодавства вбачається, що позивач вважається повідомленим (оповіщеним) про виклик 25.01.2025, тобто із дня проставлення працівником поштової установи у поштовому повідомленні відмітки про його відсутність за місцем свого проживання.
Суд не бере до уваги доводи позивача про наявність у нього підстав для відстрочки від мобілізації, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» станом на час винесення постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, що оскаржується, оскільки такими доводами не заперечується необхідність явки до центру комплектування та соціальної підтримки за викликом.
Також не звільняє від адміністративної відповідальності за неявку за викликом своєчасне оновлення позивачем відомостей про себе, бо таке порушення законодавства про мобілізацію і не ставиться йому у вину.
Що стосується доводів позивача про недоліки протоколу про адміністративне правопорушення, то такі не відповідають дійсності, оскільки:
- протокол містить відомості про місце ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) і час (14 год 25.01.2025, тобто час, на який викликався згідно з повісткою) порушення ОСОБА_1 законодавства про мобілізацію;
- пояснення ОСОБА_1 було заслухано і враховано, зазначено їх у протоколі, копію протоколу він отримав, розгляд справи призначено на 16 год наступного дня, тобто 11.02.2025, коли уповноваженою особою за місцем її знаходження було прийнято рішення за результатами розгляду протоколу;
- статтею 256 КУпАП та відомчою інструкцією зі складання протоколів про адміністративні правопорушення не передбачено зазначення у протоколі переліку документів, що до нього додаються;
- у протоколі та загалом у матеріалах відсутні відомості про заявлення позивачем клопотань про відкладення розгляду справи, залучення захисника, надання додаткових доказів тощо.
У позовній заяві не уточнено, як саме впливає на вирішення даної справи можливість отримання відповідачем відомостей про позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, та з якими саме.
У інших питаннях щодо правомірності постанови, яка оскаржується, зокрема стосовно повноважень посадової особи, яка її винесла, дії в Україні особливого періоду, наявності/відсутності у позивача поважних причин для неявки за викликом, проживання його за адресою направлення повістки, накладення адміністративного стягнення у визначених законом межах порушень не встановлено, у позовній заяві такі питання під сумнів не ставляться та судом детально не аналізуються.
Таким чином, матеріалами справи повністю доведено наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та відсутність порушень у діях ІНФОРМАЦІЯ_3 під час винесення постанови № 124 від 11.02.2025.
Частиною 3 статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже, оскільки відповідачем доведено правомірність накладеного на позивача адміністративного стягнення, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити повністю, залишивши винесену відповідачем постанову без змін.
З урахуванням положень ст. 139 КАС України сплачений судовий збір у розмірі 1 211,20 грн стягненню з відповідача не підлягає та залишається за позивачем.
Керуючись статтями 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 293 КУпАП, суд
ухвалив:
Відмовити у позові повністю.
Залишити постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 за № 124 від 11.02.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_11 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК