Іменем України
19 березня 2025 року м. Кропивницький
справа № 401/967/24
провадження № 22-ц/4809/495/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),
судді - Дуковський О. Л., Письменний О. А.,
за участю секретаря судового засідання Соловйової І. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2024 року (суддя Андріянова С. М.), -
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу, укладеного з ОСОБА_2 зареєстрованого 01 вересня 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Світловодськ Світловодського міськрайонного управління юстиції, про що в Книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 238.
В обґрунтування позову вказала, що спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, взаємоповаги, різні погляди на життя. Сторони втратили взаєморозуміння та почуття поваги один до одного. Мають різні погляди на життя, на визначення життєвих потреб, забезпечення сім'ї, різні підходи до вирішення життєвих ситуацій.
Подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі та суперечать інтересам позивача.
Від шлюбу мають чотирьох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Короткий зміст рішення суду
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задоволений.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , зареєстрований 01 вересня 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Світловодськ Світловодського міськрайонного управління юстиції, про що в Книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 238, розірваний.
Задовольняючи позовні вимоги суд встановив, що спільне життя у сторін не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, кожний має різні погляди на сімейне життя, ведення спільного господарства. Подальше подружнє життя та збереження сім'ї неможливе.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Не погоджуючись з судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, якою просить рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2024 року про задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, укладеного з ОСОБА_2 зареєстрованого 01 вересня 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Світловодськ Світловодського міськрайонного управління юстиції, про що в Книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 238, скасувати.
Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Вказав про можливість збереження шлюбу, відновлення стосунків сторонами.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана 30 грудня 2024 року.
Ухвалою суду від 30грудня 2024 року витребувано справу з місцевого суду.
Ухвалою судді від 09січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2024 року, залишено без руху.
Оскільки недоліки апеляційної скарги відповідачем усунуто у встановлений судом строк, ухвалою апеляційного суду від 22 січня 2025 року відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою суду від 29 січня 2025 року справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2024 року призначено до розгляду.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк позивачем не подано.
Обставини, встановлені судом
Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Світловодськ Світловодського міськрайонного управління юстиції зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 238.Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка: ОСОБА_8 , дружини: ОСОБА_8 . Зазначене підтверджується копією свідоцтва про одруження, серії НОМЕР_1 від 01.09.2006 (а.с. 9копія).
Сторони від шлюбу мають чотирьох малолітніх дітей, зокрема:
-малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (копія свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 17.11.2021 року видане Світловодським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Дніпро, актовий запис за №346, а.с. 10);
-малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (копія свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 17.11.2021 року видане Світловодським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Дніпро, актовий запис за № 327, а.с. 11);
-малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (копія свідоцтва про народження НОМЕР_4 від 17.11.2021 року видане Світловодським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Дніпро, актовий запис за № 114, а.с. 12);
-малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (копія свідоцтва про народження НОМЕР_5 від 17.11.2021 року видане Світловодським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Дніпро, актовий запис за № 287, а.с. 13).
Наданий судом першої інстанції строк на примирення три місяці не мав результату, примирення не відбулося.
Процесуальні обставини в суді апеляційної інстанції
У судовому засіданні апеляційної інстанції 19 березня 2025 року адвокат Сирота Д.І., який представляє інтереси відповідача ОСОБА_2 ,підтримав апеляційну скаргу просив скасувати рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2024 року, ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу. ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на відмові у задоволені позову про розірвання шлюбу, вказував про можливий потенціал примирення, збереження шлюбу.
Просив про надання строку для примирення.
Позивач подала заяву про розгляд справи за її відсутності, наполягала на незмінності судового рішення.
Участь сторін у судовому засідання апеляційного суду
Апелянт та його представник приймали участь у судовому засіданні 19 березня 2025 року, надавали пояснення.
Судом сторони повідомлені про судове засідання у спосіб передбачений діючим законодавством.
У судове засідання позивач не з'явилась, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, наполягала на залишенні рішення місцевого суду без змін.
Неявка сторін не перешкоджає розгляду справи, ст. 372 ЦПК.
Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
Заслухавши доповідь судді-доповідача, врахувавши пояснення відповідача та його представника надані у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступного.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Встановлено, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, тому відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Частиною 2 статті 112 СК України регламентовано, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно ч. 3 ст. 115 цього Кодексу документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Судом встановлено, що сторони припинили подружні стосунки. Позивач не бажає надалі перебувати у цьому шлюбі, а збереження сім'ї суперечить її інтересам.
Головним завданням сімейного законодавства є зміцнення сім'ї. Проте завдання СК України щодо подальшого зміцнення сім'ї не виключає існування права на розлучення. Держава заінтересована у збереженні лише такої сім'ї, яка б відповідала принципам моралі і вимогам закону. Відсутність почуттів любові і поваги, неможливість подолання непорозумінь, неприязні, ворожнечі - все це негативно відбивається на особистому житті кожного із подружжя.
Основою сімейних відносин є добровільний шлюб жінки та чоловіка, що ґрунтується на вільних від матеріальних розрахунків почуттях взаємної любові, дружби та поваги всіх членів сім'ї.
Відповідно до ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Згідно п. 10 постанови Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб,розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року, шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частиною 3, 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Судом встановлено, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, вказує що не бажає продовжувати подружнє життя з відповідачем. На підставі цього, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Строк на примирення, наданого судом першої інстанції, не мав позитивного результату
Колегія суддів з огляду на вищевикладене, знаходить необґрунтованим та безпідставним посилання скаржника в апеляційній скарзі про можливість зберегти шлюб.
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
За змістом указаної норми заходи щодо примирення подружжя вживаються судом за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.
Отже, шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Як встановлено матеріалами справи, у квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
27 травня 2024 року відповідач подав до суду клопотання в якому зазначив, що бажає зберегти сім'ю з позивачкою, а тому просив суд зупинити розгляд справи та надати подружжю строк на примирення терміном 6 місяців. Вказав, що хоче зберегти родину, його бажання відповідає інтересам дітей.
Ухвалою від 27 травня 2024 року за клопотанням відповідача надано строк на примирення терміном на 3 місяці та зупинено провадження у справі.
Задовольняючи частково клопотання відповідача та зупиняючи провадження у справі для надання подружжю строку на примирення терміном 3 місяці, суд першої інстанції керувався ст. 111 СК України, згідно якої суд вживає заходів, щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить маральним засадам судочинства.
Зупиняючи провадження у справі з метою надання сторонам строку на примирення, суд першої інстанції оцінив наскільки реальною є можливість їх примирення.
На переконання колегії суддів, наданий сторонам у справі строк для примирення, з прийняттям до уваги пояснення відповідача про необхідність вжити заходи щодо збереження шлюбу, не надали позитивного результату, відмова від позову не подана, навпаки заява ОСОБА_1 про залишення без змін рішення суду першої інстанції, безальтернативно свідчить про недосягнення мети ОСОБА_2 зберегти шлюб.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання, оскільки це відповідатиме волі позивачки і після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права подружжя.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову про розірвання шлюбу, оскільки такий шлюб існує формально, позивач з відповідачем проживають окремо, докази про можливість збереження сім'ї сторін відсутні, отже подальше спільне проживання буде суперечити інтересам сторін.
Доводи апеляційної скарги, які фактично зводяться до того, що відповідач не погоджується із розірванням шлюбу з позивачем, апеляційний суд відхиляє, оскільки ОСОБА_2 має на меті зберегти шлюбні відносини.
При цьому, пояснення відповідача про намагання спілкування з позивачкою з метою примирення та врахування інтересів дітей, на переконання колегії суддів, є необґрунтованими, оскільки правова позиція позивачки беззаперечно свідчить про її небажання продовжувати перебувати у шлюбі.
Посилання апелянта на те, що він звернувся до суду з позовом про визначення місця проживання малолітніх дітей з ним та незгода відповідача з розірванням шлюбу не є підставою для відмови у позові, оскільки кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини, і не може бути примушений до їх збереження.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Частиною першою статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 25.03.2025р.
Головуючий суддя Л. М. Дьомич
Судді О. Л. Дуковський
О. А. Письменний