Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Справа № 723/2842/23
Провадження № 1-кп/723/548/25
25 березня 2025 року м. Сторожинець
Сторожинецький районний суд
Чернівецької області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
за участю :
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сторожинець кримінальне провадження за №12023262150000208 від 22.04.2023 року, щодо обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старі Бросківці Сторожинецького району Чернівецької області, та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 185 КК України ,-
На розгляді в Сторожинецькому районному суді знаходиться кримінальне провадження за № 12023262150000208 від 22.04.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України.
У ході судового провадження вищезазначеного кримінального провадження встановлено, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння за кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 190 КК України, у яких обвинувачується ОСОБА_4 .
Фактичні обставини діяння та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що була чинною на час його вчинення.
ОСОБА_4 , будучи раніше не одноразово судимим за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, востаннє рішенням Шевченківського районного суду м. Львова за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України, до 3-х років позбавлення волі, в період не знятої, не погашеної судимості, вчинив новий злочин проти власності з наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довіри, повторно, в жовтні 2022 року (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи в приміщені магазину «Окей», що по вул. Українській, 40, в с. Стара Бросківці Чернівецького району Чернівецької області, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_5 , не маючи наміру на повернення коштів за придбаний товар, заволодів продуктами харчування на загальну суму 1389 (одна тисяча триста вісімдесят дев'ять) гривень, після чого покинув місце скоєння злочину та розпорядився отриманим майном на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довіри (шахрайство), вчинене повторно.
Крім цього, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він будучи раніше не одноразово судимим за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, востаннє рішенням Шевченківського районного суду м. Львова за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України, до 3-х років позбавлення волі, в період не знятої, не погашеної судимості, вчинив новий злочин проти власності з наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довіри, повторно, в жовтні 2022 року (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи в приміщені магазину «Продукти», що по вул. Українській, 35, в с. Стара Бросківці Чернівецького району Чернівецької області, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_6 , не маючи наміру на повернення коштів за придбаний товар, заволодів продуктами харчування на загальну суму 2210 (дві тисячі двісті десять) гривень, після чого покинув місце скоєння злочину та розпорядився отриманим майном на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довіри (шахрайство), вчинене повторно.
Прокурор в судовому засіданні надав суду клопотання про закриття кримінального провадженняза №12023262150000208 від 22.04.2023 року в частині обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.190 КК України, на підставі, передбаченого п.4-1.ч.1 ст.284 КПК України та просив дане клопотання задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі, передбаченого п.4-1.ч.1 ст.284 КПК України , просив задовольнити.
Суд, вислухав думку прокурора, обвинуваченого, дослідив матеріали кримінального провадження , прийшов до наступного висновку.
Станом на жовтень 2022 року та на момент скерування до суду обвинувального акту (03.07.2023), діяння вчинені ОСОБА_4 були кримінально караними та відповідальність за їх вчинення була передбачена ч. 2 ст. 190 КК України, що була чинною на час їх вчинення - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довіри (шахрайство), вчинене повторно.
Обставини, які свідчать, що кримінальне провадження підлягає закриттю у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
09.08.2024 набрав чинності Закон України №3886-IX від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким були внесені зміни до ст. 51 КУпАП та посилена відповідальність за вчинення дрібного викрадення чужого майна.
Згідно нової редакції ст. 51 КУпАП України, відповідальність за ч. 1 ст. 51 КУпАП України настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що складає 757 грн.
Відповідальність за ч. 2 ст. 51 КУпАП України настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене, аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
У ході судового провадження встановлено, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 190 КК України, у яких обвинувачується ОСОБА_4 були вчинені у жовтні 2022 року.
Станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2481 грн, а 50 відсотків від його розміру становили 1240 грн 50 коп.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 190 КК України, становив 2481 грн (1240,5 * 2 = 2481).
Кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння (п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України).
Частиною 2 ст. 284 КПК України, передбачено, що кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою.
Відповідно до ч. 1 ст. 479-2 КПК України, суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Враховуючи вищенаведене, зокрема те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, які мали місце в жовтні 2022 року, а обвинувальний акт був скерований до суду для розгляду по суті до часу набрання чинності Законом України № 3886-IX від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (09.08.2024), суд вважає , що згідно з п. 4-1 ч.1 ст. 284, ч. ч. 1, 3 ст. 479-2 КПК України на стадії судового провадження, з огляду на положення ст. 58 Конституції України, ст. ст. 3, 5 КК України, Закону України №3886-IX від 18.07.2024, наявні підстави, які свідчать, що кримінальне провадження у частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України (за фактами заволодіння майном потерпілих ОСОБА_5 в сумі 1389 грн. та ОСОБА_6 в сумі 2210 грн. шляхом зловживання їх довірою (шахрайства), вчинених повторно) підлягає закриттю у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, судом.
Частиною 1 ст. 479-2 КПК України передбачено, що суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Відтак, з огляду на відсутність у ході судового провадження заперечень обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення клопотання та закриття кримінального провадження судом.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 3, 36, 284, 479-2 КПК України, ст. 3, 5 КК України, Законом України №3886-IX від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» суд -
Задоволити дане клопотання та закрити кримінальне провадження №12023262150000208 від 22.04.2023 року в частині обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старі Бросківці Сторожинецького району Чернівецької області, та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довіри (шахрайство), вчинене повторно, за епізодами, які мали місце у жовтні 2022 року, де потерпілими є ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України - втрата чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Ухвала набирає законної сили через сім днів з моменту її оголошення, якщо не буде оскаржена.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду Чернівецької області через Сторожинецький районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.