Гайворонський районний суд Кіровоградської області
__________________________________________І________________________
Справа №: 385/379/25 3/385/150/25
27.03.2025 рокум. Гайворон
Суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Гришак А.М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, які надійшли від відділення поліції № 1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягувався, паспортні дані не відомі,
за ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №537447 від 18.03.2025 року, 18.03.2025 року о 19 год. 45 хв. в м. Гайворон по вул. Центральній, 2, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну в результаті чого допустив зіткнення з нерухомою перешкодою - деревом. В результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №537448 від 18.03.2025 року, 18.03.2025 року о 19 год. 45 хв. в м. Гайворон по вул. Центральній, 2, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , вчинив дорожньо-транспортну пригоду, після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.
Враховуючи, що в провадженні Гайворонського районного суду Кіровоградської області одночасно знаходяться 2 адміністративні справи про вчинення однією особою ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, справи про адміністративне правопорушення №385/379/25, №385/380/25 відповідно до ст. 36 КУпАП необхідно об'єднати в одне провадження і накласти стягнення за більш серйозне правопорушення.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав та пояснив, що 18.03.2025 року рухався на власному автомобілі по вул. Центральній в м. Гайворон, однак його автомобіль заглох та він заднім ходом скотився на узбіччя дороги поміж дерев. Наявні пошкодження на кузові автомобіля були наявні ще при його купівлі та не могли виникнути внаслідок даної події.
Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи у їх сукупності, приходжу до такого висновку.
Згідно з усталеною практикою розгляду національними судами справ про адміністративне правопорушення вказані норми права, що містяться в ст. 62 Конституції України, застосовуються судами України під час розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Норми Конституції України є нормами прямої дії (ст. 8 Конституції України)
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням наявних у справі відомостей щодо часу, місця, способу настання обставин цього адміністративного правопорушення, та безпосередньо ролі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в їх настанні, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до приписів ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Обов'язок щодо збирання доказів, відповідно до абз. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У контексті справи суд зазначає про наступне.
Так, у відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У справі «Барбера, Мессегу і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини установив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої права та обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться в провину, всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
ЄСПЛ у своїх рішеннях указує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презупцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом (п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України»)
З'ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке поставлено за провину особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його в усіх тих аспектах, про які зазначено вище (див. постанову ВС КАС у справі №537/2088/17 від 15.05.2019).
Разом з тим, у цій ситуації зібрані матеріали, як докази, уповноваженою на складання протоколу про адміністративні правопорушення, визначеного статтею 255 цього Кодексу, особою, за своєю суттю залишають місце сумнівам, як наслідок, не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», з огляду на таке.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №537447 від 18.03.2025 року, встановлено, що 18.03.2025 року о 19 год. 45 хв. в м. Гайворон по вул. Центральній, 2, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну в результаті чого допустив зіткнення з нерухомою перешкодою - деревом. В результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 2.3 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Згідно пункту 2.3 Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу;
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів;
г) під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів;
ґ) не забруднювати проїзну частину та смугу відведення автомобільних доріг;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
е) повідомляти дорожньо-експлуатаційним організаціям або уповноваженим підрозділам Національної поліції про виявлені факти створення перешкод для дорожнього руху;
є) не вчиняти дій, внаслідок яких може бути пошкоджено автомобільні дороги та їх складові, а також завдано шкоди користувачам.
Суд вважає вказаний протокол неналежним доказом, оскільки він складений на підставі припущень працівника поліції, які не підтверджуються доказами, а також даний протокол не містить відомостей, який саме підпункт пункту 2.3 Правил дорожнього руху було порушено ОСОБА_1 .
Всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Однак, на підтвердження викладених у протоколі даних, всупереч вимогам ст.251 КУпАП, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, відсутні будь-які достовірні докази, які поза розумним сумнівом підтверджували б винуватість водія ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.3 ПДР за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №537447 від 18.03.2025 року долучена копія рапорту чергового, схема місця ДТП, копія тестування на алкоголь ОСОБА_1 та копія акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відносно ОСОБА_1 з результатом 0,00‰, фотозображення.
Жоден з таких доказів не підтверджує винуватість водія ОСОБА_1 порушенні ним вимог п. 2.3 ПДР. Так на фотозображеннях з місця події відображено автомобіль з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який стоїть поміж дерев. Даний автомобіль має численні механічні пошкодження передньої частини автомобіля, лівих передніх дверей та задньої частини автомобіля, автомобіль має численні корозійні пошкодження, тому встановити чи виникли дані пошкодження від скочування автомобіля не представляється можливим. Схема місця ДТП також не доводить вину ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.3 ПДР.
Будь-яких інших доказів, на підставі яких суд може встановити наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в діях ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Таким чином, оскільки в діях водія ОСОБА_1 не вбачається порушення п. 2.3 ПДР України, вина ОСОБА_1 не доведена зібраними по справі доказами, а відтак у діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП, та як наслідок відсутній склад правопорушення, передбачений ст. 122-4 КУпАП.
За таких умов, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважаю, що провадження у цій справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, який вказує на те, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У свою чергу, суд враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору.
Керуючись ст. ст. 40-1, 122-4, 124, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Об'єднані справи рахувати за №385/379/25.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Гайворонський районний суд Кіровоградської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя :А. М. ГРИШАК
Дата документа 27.03.2025