Справа № 216/5874/24
провадження 3-в/216/8/25
іменем України
19 березня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Чирський Г.М. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно непрацевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, -, -
Постановою судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.11.2024, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 грн (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
05.03.2025 року на адресу суду надійшов лист ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП про повернення копії постанови суду № 216/5874/24, винесену відносно ОСОБА_1 для уточнення, згідно постанови від 29.11.2024 року № 216/5870/24 особу вже притягнуто до відповідальності.
Так, нормами чинного КУпАП порядок виправлення описки в постанові суду не врегульовано, однак, відповідно до ст. 304 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Оскільки положення Кодексу України про адміністративні правопорушення не регулюють порядок виправлення описки в постанові суду, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії найбільш близької галузі права кримінального процесуального права та при вирішенні питання про виправлення описки керуватись ст. 379 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 379 КПК України суд за власною ініціативою або за заявою сторін провадження чи іншої заінтересованої особи має право виправити допущені в судовому рішенні описки чи очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.
Верховний Суд у постанові від 21.07.2020 у справі № 521/1074/17 зазначив, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
При цьому суд при розгляді заяви про виправлення описки не може збирати нові докази, або встановлювати відомості, які були відсутні при розгляді справи та ухваленні судового рішення.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 № 216/5874/24 вбачається, що постанова про притягнення останнього до адміністративної відповідальності постановлена судом правомірно, дата, час та місце скоєння ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, зазначені у вказаній постанові співпадають з датою, часом та місцем, вказаними в протоколі серії ЕПР1 № 110492 від 11.08.2024 року, складеним відносно ОСОБА_1 .
За таких підстав, клопотання про виправлення описки у постанові Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 листопада 2024 року (справа № 216/5874/24), якою ОСОБА_1 визнано винним за ч. 5 ст. 126 КУпАП задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 283, 304 КУпАП суддя,-
У задоволенні клопотання про виправлення описки у постанові Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 листопада 2024 року (справа № 216/5874/24), якою ОСОБА_1 визнано винним за ч. 5 ст. 126 КУпАП - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Г.М.Чирський