Справа № 754/6789/24
Провадження № 2/191/1281/24
Іменем України
04 березня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Порошиної О.О.,
за участі секретаря судового засідання Бугайової Б.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київський області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київський області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх позовних вимог посилалися на те, що 11.08.2017 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та відповідачем було укладено заяву про приєднання №1815656/250816 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). Між банком та відповідачем було укладено заяву на встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту), згідно якої останньому надано кредит в розмірі 20 000,00 грн. на строк до 16.08.2017 року, зі сплатою 36 % річних. У зв'язку з порушенням зобов'язань за договором відповідач має заборгованість у розмірі 26895,93 грн., яка складається з: 13108,98 грн. сума основного боргу, 4728,42 грн. проценти за користування кредитом, 39,00 грн. загальна сума заборгованості за розрахунково-касове обслуговування, 3275,64 грн. загальна сума нарахованої пені, 4103,08 грн. сума втрат від інфляції на суму нарахованих та несплачених процентів, 1640,81 грн. розмір 3 процентів річних на суму нарахованих та несплачених процентів, яку позивач просить в судовому порядку стягнути з відповідача, разом із понесеними судовими витратами в розмірі 2270,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява з проханням розглядати справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягає. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач до судового засідання не з'явилася, причину неявки та своїх зауважень суду не повідомила, про день та час слухання справи була повідомлена належним чином, шляхом оголошення на сайті судової влади.
На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, надавши їм оцінку, вважає, що висунуті позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В статті 15 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9)відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Крім того, згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За змістом частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.
За визначенням ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України, відповідно до якої, зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Судом встановлено, що 11.08.2017 відповідач, ОСОБА_1 звернулася до АТ Державний ощадний банк України» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим було укладено заяву про приєднання №1815656/250816 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).
Факт одержання кредитних коштів та подальші дії сторін щодо виконання зобов'язань за кредитним договором підтверджується випискою з кредитного рахунку про рух коштів.
Відповідач не виконує належним чином обов'язки за кредитним договором, у зв'язку з чим у встановлений договором строк позивач всі належні платежі не отримав. Станом на 05.02.2024 року заборгованість за договором становить 26895,93 грн., яка складається з: 13108,98 грн. сума основного боргу, 4728,42 грн. проценти за користування кредитом, 39,00 грн. загальна сума заборгованості за розрахунково-касове обслуговування, 3275,64 грн. загальна сума нарахованої пені, 4103,08 грн. сума втрат від інфляції на суму нарахованих та несплачених процентів, 1640,81 грн. розмір 3 процентів річних на суму нарахованих та несплачених процентів.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На підставі ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ст. ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні 3 % річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором.
Отже, позовні вимоги ґрунтуються на законі та умовах договору, а тому підлягають задоволенню.
Судові витрати у виді судового збору підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 626-629, 610, 611, 612, 617, 625, 638-642, 1048, 1049, 1050, 1054 - 1056-1 ЦК України, ст. ст. 2, 10, 11, 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позов АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київський області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (ЄДРПОУ: 09322277, вул. Володимирська, 27, м. Київ, 01001) заборгованість у розмірі 26895,93 грн., яка складається з: 13108,98 грн. сума основного боргу, 4728,42 грн. проценти за користування кредитом, 39,00 грн. загальна сума заборгованості за розрахунково-касове обслуговування, 3275,64 грн. загальна сума нарахованої пені, 4103,08 грн. сума втрат від інфляції на суму нарахованих та несплачених процентів, 1640,81 грн. розмір 3 процентів річних на суму нарахованих та несплачених процентів, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Суддя О. О. Порошина