Справа № 486/335/25
Провадження № 2/486/568/2025
28 березня 2025 року м. Південноукраїнськ
Южноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Волощук О.О.,
за участю секретаря судового засідання Гайдук А.С.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У лютому 2024 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 25.05.2024 укладено Кредитний договір (оферти) №25.05.2024-100002081, відповідно до умов якого, позичальнику надано кредит у розмірі 3000 грн. строком на 112 днів, фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту, що складає 1,24%. Разова комісія у розмірі 10% від суми кредиту, яка обліковується у день видачі кредиту, складає 300,00 грн. Позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, в свою чергу відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 20.02.2025 утворилась заборгованість у розмірі 9840,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3000 грн., по процентам в розмірі 5040 грн., по комісії в розмірі 300,00 грн. та неустойка в сумі 1500,00 грн.
Посилаючись на вищезазначені обставини позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість та судовий збір.
Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 03.03.2025 року відкрито провадження та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві клопотав про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, не заперечував факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів у розмірі 3000 грн., водночас не погодився з розміром заборгованості в частині відсотків, вважає такий розмір завищеним та не справедливим.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 25.05.2024 укладено Кредитний договір №25.05.2024-100002081 в електронній формі, який підписано відповідачем за допомогою одноразового електронного ідентифікатора Е966.
Електронний кредитний договір складається з електронних документів, які містять всі його істотні умови: пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) від 25.05.2025, розміщена на вебсайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; заявка №25.05.2024-100002081 від 25.05.2025, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті (п. 2.2.-2.2.3 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта)).
Умови договору: сума кредиту: 3000 грн. 00 коп., строк, на який надається Кредит - 112 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 13.09.2024; процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Комісія, пов'язана з наданням кредиту, складає 10% від суми кредиту та дорівнює 300,00 грн., нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, що підтверджується квитанцією «LiqPay» від 25.05.2024 про зарахування на картку відповідача VISA 414949*68 кредитних коштів. Ідентичний номер картки зазначений відповідачем у заявці на отримання кредиту.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК).
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини 1 статті 1та частини 2 статті8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення комісії є обгрунтованими.
З приводу стягнення з відповідача на користь позивача 1500 гривень неустойки суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які чинні, як на день укладення кредитного договору 25.05.2024 року, так і на час ухвалення рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Цим пунктом також установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Отже, позовні вимоги в частині стягнення неустойки задоволенню не підлягають.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач умови укладеного договору не виконує, кредит та відсотки за користування коштами не сплачує, доказів протилежного суду не надано.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок денної процентної ставки 1,24%(4154,61/3000)/112*100%, суд з ним не погоджується з наступних підстав.
22.11.2023 року Верховна Рада прийняла Закон № 3498-IX, що передбачає внесення змін до деяких нормативно-правових актів у сфері регулювання ринку фінансових послуг, яким доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» формулою, за якою має розраховуватися денна відсоткова ставка, та у п.5 ст.8 цього Закону зазначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Закон № 3498-IX набув чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір укладено 25.05.2024 року, отже сума заборгованості по відсоткам має бути перерахована, виходячи з розміру денної відсоткової ставки 1% в силу вимог Закону наступним чином: сума кредиту 3000*112 днів*1%. Таким чином сума заборгованості за відсотками складає 3360,00 грн. і розмір денної процентної ставки повністю відповідає вимогам закону: 1%(3360/3000)/112*100%
Встановивши, що право позивача було порушено внаслідок неповернення кредиту відповідачем, а також що сума нарахування заборгованості не відповідає вимогам закону, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню частково в розмірі 6660,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3000,00 грн., по процентам у розмірі 3360,00 грн. по комісії в розмірі 300,00 грн.
В силу ч. 1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (68%) в розмірі 1647,23 грн.
Керуючись ст. ст. 76-81,258, 259, 263, 265 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, м. Київ, вул.Саксаганського, 133-А) заборгованість за кредитним договором №25.05.2024-100002081 від 25.05.2024 року у розмірі 6660 (шість тисяч шістсот шістдесят) гривень 00 копійки, з яких 3000 гривень 00 копійок заборгованість за кредитом, 3360 гривень 00 копійок заборгованість за відсотками, 300 гривень 00 копійок заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, м. Київ, вул.Саксаганського, 133-А) судовий збір у розмірі 1647 (одна тисяча шістсот сорок сім) гривень 23 копійки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя О.О. Волощук