Справа № 127/26374/24
Провадження № 1-кп/127/745/24
26.03.2025 місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
зі сторони обвинувачення прокурора ОСОБА_3 ,
зі сторони захисту захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 (in absentia) в порядку спеціального судового провадження, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 02 лютого 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023240040000024, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганськ, громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 408, ч. 1 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, -
Майор ОСОБА_5 , проходячи військову службу за контрактом на посаді заступника командира дивізіону з озброєння - командира радіотехнічної батареї зенітного ракетного дивізіону (С-300ПС) військової частини НОМЕР_1 тактичної групи Повітряних Сил «Крим» Збройних Сил України, діючи умисно, публічно, відкрито, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, будучи громадянином України відповідно до ст. 13 Закону України «Про громадянство України» та документованим паспортом громадянина України, у порушення п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року, ч. 4 ст. 2 Статуту Організації Об'єднаних Націй, норм Декларації про недопущення інтервенції та втручання у внутрішні справи держав від 09 грудня 1981 року, Декларації про зміцнення міжнародної безпеки від 16 грудня 1970 року, Декларації щодо неприпустимості втручання у внутрішні справи держав, про захист їх незалежності та суверенітету від 21 грудня 1965 року, рішення РНБО «Про передислокацію військових частин (підрозділів), установ та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань і правоохоронних органів України з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя в інші регіони України» від 23 березня 2014 року, вимог статей 11, 12, 14, 15, 16, 49, 58, 59, 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 17 Закону України «Про оборону. України», ст.ст. 1, 6, 23, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Конституції України та законів України, вчинив кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки та проти встановленого порядку несення військової служби за наступних обставин.
Зазначеними Указом Президента України та Директивою Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України визначено строк прибуття військовослужбовців Збройних Сил України з тимчасово окупованої території у період з 06 до 12 травня 2014 року.
Пунктом прибуття військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 визначено військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ).
Проте, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про його переведення до нового місця служби, у зв'язку із передислокацією до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), в порушення вищевказаних норм законодавства, у визначений строк (до 12.05.2014 включно), на службу до пункту збору у військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), з тимчасово окупованої території АР Крим не з'явився і командуванню про своє місцезнаходження не повідомив, хоча об'єктивно повинен був і міг це зробити.
Поряд з цим, на початку квітня 2014 року, більш точну дату та час не встановлено, особовому складу військової частини НОМЕР_1 , в тому числі майору ОСОБА_5 , було доведено обставини пов'язані з окупацією АР Крим, внаслідок збройної агресії РФ та наголошено на необхідності прийняття кожним військовослужбовцем рішення, щодо дотримання Військової присяги на вірність українському народові та необхідності передислокації військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 на материкову територію України, для подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України, у тому числі щодо необхідності прибуття до пункту збору у військову частину НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Проте, ОСОБА_5 , будучи громадянином України, в травні 2014 року, більш точної дати та часу не встановлено, але не пізніше 13.05.2014, здійснив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту міжнародного характеру між державами РФ та Україною, що виразилось у відмові в травні 2014 року, більш точної дати та часу не встановлено, але не пізніше 13.05.2014, залишити тимчасово окуповану територію АР Крим, продовжити виконувати обов'язки несення військової служби у рядах Збройних Силах України та в укладанні в один з днів 2014 року контракту про проходження військової служби у ЗС РФ, зарахування до списків особового складу та проходженні включно до 19.02.2021, військової служби у складі військового (військових) формувань ЗС РФ на території РФ.
У подальшому, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу спрямованого на вчинення державної зради, будучи громадянином У країни, у період з 15.03.2022 по 18.06.2023, більш точної дати та часу не встановлено, добровільно розпочав участь «військову службу» в незаконно створеному збройному формуванні держави-агресора (РФ) - військовій частині НОМЕР_3 ЗС РФ, яка дислокується на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим у м. Феодосія, та перебуваючи на посаді командира військової частини НОМЕР_3 ЗС РФ включно до 18.06.2023, здійснював загальне управління діяльністю вказаної військової частини та забезпечував безпосередню участь військовослужбовців військово частини НОМЕР_3 ЗС РФ у проведенні бойових дій на тимчасово окупованих територіях України та веденні агресивної війни проти України, чим вчинив державну зраду.
Крім того, ОСОБА_6 будучи громадянином України, прийнявши військову присягу, як військовослужбовець Збройних Сил України та маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання РФ території Автономної Республіки Крим, усвідомлюючи наслідки проведення своїми діями активної підривної діяльності проти України та введення агресивної війни проти України та бажаючи допомогти окупаційній адміністрації РФ, а також зробити свій особистий внесок для забезпечення функціонування на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, системи органів державної влади РФ, у тому числі військових, у вигляді незаконних військових формувань держави агресора, з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення повернення контролю над нею української влади, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов'язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, після введення з 15.03.2022 кримінальної відповідальності за колобораційну діяльність, у період з 15.03.2022 по 18.06.2023, в умовах воєнного стану, добровільно розпочав участь «військову службу» в незаконно створеному збройному формуванні держави-агресора (РФ), після призначення на посаду командира військової частини НОМЕР_3 ЗС РФ, яка дислокується на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим у м. Феодосія.
При цьому, ОСОБА_5 перебуваючи на посаді командира військової частини НОМЕР_3 ЗС РФ, у військовому званні «полковник» здійснював загальне управління діяльністю вказаної військової частини НОМЕР_3 ЗС РФ та її відповідних підрозділів, які розміщені на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим - від Керченського півострова до мисів Тарханкут та ОСОБА_7 , а також у Кримських горах.
Також, ОСОБА_5 перебуваючи на посаді командира військової частини НОМЕР_3 с РФ, особисто контролював та забезпечував безпосередню участь військовослужбовців військово частини НОМЕР_3 ЗС РФ у проведенні бойових дій на тимчасово окупованих територіях України та веденні агресивної війни проти України, а також у протиповітряному прикритті Керченського мосту та морського порту Феодосія, із застосуванням зенітно-ракетних комплексів «С-300», «С-400», «Панцир С1», БРК «Бастіон-П» та інших, які перебувають на озброєнні у даній військові частині, вчиняючи умисно діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Досудове провадження та судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia) ОСОБА_5 , який показань суду не надав та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду не надходило.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 «Шомоді проти Італії», проведення заочного розгляду кримінального провадження відповідатиме принципам, закріпленим у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (право на справедливий суд), тільки в тому випадку, якщо з боку державних органів будуть вжиті заходи забезпечення ретельної перевірки «з метою встановлення поза обґрунтованим сумнівом того, чи дійсно особа беззастережно відмовилася від свого права виступати в суді».
До початку судового процесу за відсутності обвинуваченого суд зобов'язаний переконатися, що обвинувачений був повідомлений про судовий розгляд. Контрольні механізми в галузі прав людини, які вважають судовий розгляд «in absentia» допустимим у виняткових обставинах, передбачають, що в цьому випадку суди зобов'язані ще суворіше дотримуватися права обвинуваченого на захист. До таких прав також відноситься право на допомогу адвоката, навіть якщо обвинувачений відмовився особисто бути присутнім на суді («Пелладоах проти Нідерландів»; «Пуатрімоль проти Франції»).
Положенням ст. 297-1 КПК України передбачена можливість здійснення спеціального досудового розслідування, в тому числі і щодо злочинів, передбачених ч. 1 ст. 408, ч. 1 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, у яких обвинувачується ОСОБА_5 .
В рамках досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_5 23.12.2014 року повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення. В подальшому, ОСОБА_5 у встановленому законом порядку викликався для вручення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нові підозру у вчинені злочинів, передбачених ч. 1 ст. 408, ч. 1 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, шляхом опублікування в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, однак обвинувачений ОСОБА_5 до слідчого не з'явився.
При цьому, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов'язковою участю захисника ОСОБА_4 , який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області, якому і було вручено повідомлення про підозру, про що свідчить розписка наявна в матеріалах кримінального провадження.
Крім того, судом враховано, що підозрюваний ОСОБА_5 постановою слідчого від 25.12.2014 року оголошений у розшук.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02.08.2024 року, надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 408, ч. 1 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, в порядку глави 24-1 КПК України, у зв'язку із тим, що останній з метою ухилення від кримінальної відповідальності переховувався від органів слідства на тимчасово окупованій території України.
Вказана інформація була в подальшому опублікована в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в газеті «Урядовий кур'єр».
Таким чином, факти систематичних викликів та повідомлень обвинуваченого ОСОБА_5 про необхідність явки до органів досудового розслідування повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження.
В подальшому, після надходження кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені злочинів, передбачених ч. 1 ст. 408, ч. 1 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України до суду, судом було вжито всіх заходів для інформування обвинуваченого про розгляд кримінального провадження відносно нього, шляхом розміщення повідомлень, як на офіційному веб-сайті Вінницького міського суду Вінницької області, так і шляхом опублікування відповідної інформації у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, згідно з положеннями ст. 297-5 КПК України.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 31.01.2025 року, було задоволено клопотання прокурора та постановлено здійснювати спеціальне судове провадження стосовно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені злочинів, передбачених ч. 1 ст. 408, ч. 1 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України. Обвинувачений викликався до суду на 25.03.2025 року.
Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , який в свою чергу повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права стати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, та так само свідчать про його наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.
В той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від правосуддя суд оцінює, як реалізацію останнім його невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
При цьому, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов'язковою участю захисника ОСОБА_4 , який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області.
У ході судового провадження захисник ОСОБА_4 просив суд ухвалити законне рішення, яке ґрунтується на матеріалах кримінального провадження.
З досліджених доказів, що надані прокурором під час судового провадження, вбачається наступне.
Відомості про вказані кримінальні провадження були внесені 02.02.2023 та 14.06.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023240040000024 та № 62023240040000127 на законних підставах, які в подальшому постановою прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 14.06.2023 року об'єднані в одне кримінальне провадження.
З довідки на майора ОСОБА_5 , виданої начальником кадрового центру Повітряних Сил Збройних Сил України від 19.12.2014 року вбачається, що ОСОБА_5 , заступник командира дивізіону з озброєння - командир радіотехнічної батареї зенітного ракетного дивізіону (С-300ПС) військової частини НОМЕР_1 тактичної групи Повітряних Сил «Крим» з 18 грудня 2013 року по 13 травня 2014 року. Призначений наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 18.12.2013 № 642.
Наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 13.05.2014 № 243 зарахований у розпорядження командувача Повітряних Сил Збройних Сил України.
Контракт укладений на п'ять років з 21 червня 2012 року до 21 червня 2017 року наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 23.04.2012 № 195.
Відповідно до Директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України визначено строк прибуття військовослужбовців ЗСУ з тимчасово окупованої території з 06.05.2014 року до 12.05.2014 року. Пунктом прибуття військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 визначено військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ).
З інформації наданої начальником управління персоналу штабу Командування повітряних Сил ЗСУ від 06.10.2021 року вбачається, що ОСОБА_5 не прибув на материкову частину України з тимчасово окупованої території АР Крим.
Таким чином, ОСОБА_5 проходив службу у Збройних силах України з грудня 2013 року та на виконання Директиви мав прибути до 12.05.2014 року для проходження служби до м. Вінниці.
Вказані докази підтверджують вчинення ОСОБА_5 дезертирства.
Відповідно до протоколу огляду документів від 23.06.2021 року, проведеного старшим слідчим четвертого слідчого відділу Територіального управління ДБР, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на сторінці веб сайту «МИРОТВОРЕЦ» міститься інформація та вказано, що він оголошений в розшук за ч. 2 ст. 408 КК України та відносно деяких осіб вказано, що вони зрадили присязі, проходили військову службу у ЗСУ на території АР Крим і не прибули на материкову частину України у вказані пункти збору та/або перейшли на військову службу до окупанта, однак відеозаписи та фотознімки, які підтверджують дану інформацію відсутні.
З протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.11.2022 року вбачається, що серед пред'явлених фотознімків свідок ОСОБА_8 впізнав зображеного на фото №2 ОСОБА_5 . При цьому свідок повідомив, що вказана особа проходила з ним військову службу в військовій частині НОМЕР_1 та станом на 2014 рік вчинив дезертирство і не вийшов на материкову частину України.
З протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.11.2022 року вбачається, що серед пред'явлених фотознімків свідок ОСОБА_9 впізнав зображеного на фото №2 ОСОБА_5 . При цьому свідок повідомив, що вказана особа проходила з ним військову службу в військовій частині НОМЕР_1 та станом на 2014 рік вчинив дезертирство і не вийшов на материкову частину України.
З протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.11.2022 року вбачається, що серед пред'явлених фотознімків свідок ОСОБА_10 впізнав зображеного на фото №2 ОСОБА_5 . При цьому свідок повідомив, що вказана особа був його підлеглим під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 та станом на 2014 рік вчинив дезертирство і не вийшов на материкову частину України.
Відповідно до протоколу огляду документів від 04.11.2022 року, проведеного старшим слідчим четвертого слідчого відділу Територіального управління ДБР, виявлено інформацію щодо ОСОБА_5 , яка міститься у відкритому доступі на веб сайті «Миротворець». Крім того, виявлено його зображення.
В соціальній мережі «Вконтакте» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » виявлено інтернет сторінку дружини - ОСОБА_11 . При огляді даної сторінки встановлено фотозображення ОСОБА_5 .
Крім того, в ході огляду переглянуто фотозображення на яких зафіксований ОСОБА_6 , який одягнений у військовий формений одяг збройних сил РФ та проходить військову службу на стороні збройних сил РФ, а саме за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на сайті школи - МБОУ СОШ №1 г. Новочеркасск (юридична адреса школи: вул. Московська, 13, м. Новочеркасск, Ростовська область, Російська Федерація) виявлено інтернет статтю під назвою «Мирное небо юга России защищено надёжно». В даній статті міститься коментар про ОСОБА_5 та його два фотозображення.
Зміст статті наступний: «19 февраля к учащимся 10 А класса пришел на встречу подполковник, заместитель командира В/Ч НОМЕР_4 , ОСОБА_12 . Офицер рассказал нам, что часть, в которой он служит, надёжно защищает мирное небо юга России.»
З протоколів огляду документів від 15.05.2023 року та 22.04.2024 року вбачається, що в ході досудового розслідування оглянуто Указ президента РФ «Про військову форму одягу, знаках розрізнення військовослужбовців і відомчих відзнаках», яким встановлено вимоги щодо військової форми військових ЗС РФ.
Крім того, за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_4 » досліджено зображення щодо правил розміщення на військовому форменому одязі ЗС РФ знаків розрізнення та відзнаків. В ході огляду виявлено ідентичний одяг, який використовується збройними силами РФ, із тим в якому одягнений ОСОБА_5 на фотозображенні за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_3 », на фотозображенні за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та фото, розміщеному за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на офіційному сайті Міністерства оборони РФ.
Відповідно до висновку експерта від 02.04.2024 року № СЕ-19/102-23/11162-ФП, на особі чоловічої статі, що міститься на зображені під назвою «phoca_thumb_1_54545.jpg» (особа у форменому одязі) та на зображеннях форменого одягу, що міститься на сторінках №№ 11-13 у протоколі огляду від 15.05.2023, зображений ідентичний військовий одяг, а саме куртки, шевронів, відзнак, погонів.
Відповідно до висновку експерта від 27.03.2024 року № СЕ-19/102-23/11153-ФП, на зображеннях, що містяться:
у файлах під назвою: «67rOoNRgUzk» та «WYBoYRMJ1UU» в папці під назвою «ВК ОСОБА_13 »;
у файлі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » в папці під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 »;
на копії паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_5 ;
на роздрукованому фотознімку на ім'я ОСОБА_5 , зображена одна і та ж сама особа.
Відповідно до протоколу огляду документів від 24.04.2024 року, в ході досудового розслідування виявлено інформацію щодо ОСОБА_5 , а саме, на веб сайті «Феодосійської міської ради» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_5 » виявлено публікацію від 18.06.2023 року під назвою «Зенитная ракетная часть в Феодосии отметила 101-летие со дня создания». Згідно публікації, полковник ОСОБА_5 став командиром 18 зенітно ракетного полку та містяться його фотознімки, на яких він одягнений у військовий формений одяг збройних сил РФ та зафіксовано, що він проходить військову службу на стороні збройних сил РФ на тимчасово окупованій території України, а саме: м. Феодосія АР Крим.
Процес огляду вищевказаного сайту під час досудового розслідування зафіксований на відеозапис, який перегянутий у судовому засіданні.
Відповідно до висновку експерта від 04.06.2024 року № СЕ-19/102-24/7841-ФП, на особі чоловічої статті, що міститься у графічних файлах під назвами «648eb975af9213.45278209 IMG_8558», «648eba56633550.65284871_IMG 8565», які містяться на диску для лазерних систем зчитування - додатку до протоколу огляду документів від 22.04.2024 року та на зображеннях форменого одягу, що міститься на сторінках №№ 9-19 у протоколі огляду документів від 22.04.2024 року, зображений ідентичний військовий одяг, а саме кітель, знаки розрізнення (погони, шеврони, нашивки)
Відповідно до висновку експерта від 26.06.2024 року № СЕ-19/102-24/7842-ФП, на зображеннях, що містяться:
у файлах під назвою: «648eb975af9213.45278209 IMG_8558» та «648eba56633550.65284871_IMG_8565» на диску для лазерних систем зчитування з індивідуальним номером « НОМЕР_5 »;
у файлах під назвами «67г0oNRgUzk.jpg», «WYBoYRMJ1UU.jpg» в папці під назвою «ВК Хараман на диску для лазерних систем зчитування з індивідуальним номером « НОМЕР_6 »;
у файлі під назвою «S7PILn9b6-4.jpg» в папці під назвою «Миротворець» на диску для лазерних систем зчитування з індивідуальним номером «MFP655YC160616 74 1»;
на копії паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_5 ;
на роздрукованому фотознімку на ім'я ОСОБА_5 , зображена одна і та ж сама особа.
Як вбачається із повідомлення першого заступника начальника Управління Служби безпеки України у Вінницькій області від 29.05.2024 року, 18-й гвардійський зенітний ракетний Севастопольсько-Феодосіський полк - військова частина (в/ч НОМЕР_3 ) в складі НОМЕР_7 дивізії ППО зенітних ракетних військ ВКС РФ сформований в 2014 році, після анексії АР Крим на базі НОМЕР_8 окремого гвардійського зенітного ракетного полку. Штаб 18 полку, за даними відкритих джерел, розташований у АДРЕСА_3 , на мисі Фіолент. У складі 31-ї дивізії перебуває 12-й зенітний ракетний та 3-й радіотехнічний полки (обидві військові частини дислокуються в Севастополі). З 2022 року, згідно з інформацією у відкритих ЗМІ, командиром в/ч НОМЕР_3 призначено ОСОБА_5 .
Позиції 18 полку розташовані на території анексованого півострову Крим - від Керченського півострова до мисів Тарханкут та ОСОБА_7 , а також у Кримських горах. На озброєні перебувають комплекси С-300, С-400, Панцир С1, БРК «Бастіон-П». Наявність у 18-му полку « ІНФОРМАЦІЯ_9 » свідчить, що в нього, окрім інших завдань, є завдання з прикриття Керченського мосту та морського порту Феодосії у разі не тільки повітряних, а й морських атак. Окрім м. Джанкоя, батареї та дивізіони 18-го зенітно-ракетного полку несуть бойове чергування на 9-му кілометрі автотраси Керч-Феодосія. Стаціонарні позиції підрозділів 18-го полку також перебувають також на мисі Іллі. Між селом Батальне та мисом Чауда знаходиться полігон 18-го полку. На полігоні також розміщуються позиції ЗРК. Ймовірно, під захистом засобів ураження 18-го полку знаходяться всі військові об'єкти в районі мису Чауди - полігони філії випробувального ВКС імені Чкалова, НОМЕР_9 окремої розвідбригади в Піщаній балці, а також колишнього 31-го, а нині 2-го випробувального центру ВМФ рф біля села Прибережне.
Відповідно до протоколу огляду документів від 22.07.2024 року, при введені в пошукову стрічку прізвища ім'я по батькові «Хараман Влас», виявлено інформацію щодо останнього, яка міститься у відкритому доступі, на веб сайті «ВикипедиЯ» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_10 гвардейский зенитный ракетный полк». Так, зазначено що ОСОБА_5 є командиром військової частини НОМЕР_3 ЗС РФ з 2022 року, та він перебуває у військовому званні «полковник». Інформація станом на 20.00 годину 16.07.2024.
Відповідно до інформації, наданої ГУНП в АРК та м. Севастополі від 11.11.2019 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , значиться в розшуку за Вінницьким ВП ГУНП у Вінницькій області від 21.10.2015 за ч. 2 ст. 408 КК України.
Відповідно до інформації наданої Департаментом з питань громадянства, паспортизації та реєстрації, подання про втрату ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_11 громадянства України не ініціювалось.
Відповідно до інформації, наданої Департаментом військової контррозвідки від 04.11.2022 року, за даними Об'єднаного центру з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях СБ України, військовослужбовець ЗС РФ ОСОБА_5 серед полонених не значиться.
Таким чином сукупність доказів у справі свідчить, що ОСОБА_5 не з'явився з метою ухилення від військової служби на службу при переведенні, тобто вчинив дезертирство, а далі будучи громадянином України, діючи на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, вчинив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, чим вчинив державну зраду, вказані дії вчинені до 24.02.2022 року, тобто до введення в Україні воєнного стану. В той же час, ОСОБА_14 після 24.02.2022 року, в тому числі і після 15.03.2022 року добровільно брав участь в створеному на тимчасово окупованій території збройному формуванні держави-агресора - РФ.
Так, з витягу із наказу Міністра оборони України, довідки кадрового центру Повітряних Сил Збройних Сил України від 19.12.2014 року та наказу командувача Повітряних Сил ЗСУ від 13.05.2014 року №243 судом встановлено, що ОСОБА_5 проходив службу у Збройних силах України, останній контракт укладений із ОСОБА_5 з 21 червня 2012 року до 21 червня 2017 року.
Таким чином, ОСОБА_5 проходив службу у Збройних силах України та на виконання Директиви мав прибути до 12.05.2014 року для проходження служби до м. Вінниці.
З інформації наданої начальником управління персоналу штабу Командування повітряних Сил ЗСУ від 06.10.2021 року вбачається, що ОСОБА_5 не прибув на материкову частину України з тимчасово окупованої території АР Крим.
Вказані докази підтверджують вчинення ОСОБА_5 дезертирства.
Оцінюючи наявність в діях ОСОБА_5 державної зради, суд зазначає, що оглянуті зображення та експертизи беззаперечно свідчать, що ОСОБА_5 перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту, оскільки він бере участь у публічних заходах у формі ЗС РФ, що підтверджено даними протоколів огляду сайтів з його зображеннями, протоколу огляду указу про затвердження зазначеної форми як форми ЗС РФ, висновками експертизи згідно із якими форма, яку носить ОСОБА_5 є ідентичною з формою ЗС РФ затвердженого зразку, має всі необхідні знаки розрізнення ЗС РФ, що підтверджено в тому числі і фотознімками, опублікованими на офіційному сайті Міністерства оборони РФ.
ОСОБА_5 є командиром військової частини НОМЕР_3 збройних сил РФ після окупації АР Крим та перебуває у військовому званні «полковник», що підтверджується відкритою інформацією із веб-сайтів. Вказана частина розташована на окупованій РФ території України - АР Крим. Крім того, із фотозображень та статей, які знаходяться у публічному доступі в мережі «Інтернет» вбачається, що ОСОБА_5 проводить публічні виступи перед громадянами РФ як командир військової частини ЗС РФ.
Вказаний факт свідчить, що ОСОБА_5 , достовірно знаючи про обставини окупації, а саме збройну агресію РФ щодо України, окупацію частини суверенної території України саме збройними силами РФ, а маючи реальне розуміння того, що РФ є ворогом України, оскільки здійснила окупацію частини її території, перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту.
В подальшому ОСОБА_5 не зупинився та після 24.02.2022 року, після оголошення воєнного стану та визнання РФ державою-агресором, в тому числі і в 2023 році здійснював добровільну участь в створеному на тимчасово окупованій території України (АР Крим) збройному формуванні (військовій частині НОМЕР_3 ) держави-агресора, що достовірно встановлено з даних протоколу огляду документів від 24.04.2024 року згідно яких діяльність ОСОБА_5 як полковника, який став командиром НОМЕР_10 зенітно ракетного полку ЗС РФ висвітлена на веб сайті «Феодосійської міської ради».
Аналізуючи та оцінюючи усі докази в сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю знайшла своє підтвердження у ході судового провадження та підтверджується дослідженими у ході судового провадження доказами, які є належними, допустимими та такими, що узгоджуються між собою, а тому його дії слід кваліфікувати:
за ч. 1 ст. 408 КК України, що передбачає кримінальну відповідальність за дезертирство, тобто нез'явлення з метою ухилитися від військової служби на службу у разі переведення;
за ч. 1 ст. 111 КК України, що передбачає відповідальність за державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, перехід на бік ворога в період збройного конфлікту;
за ч. 7 ст. 111-1 КК України, що передбачає відповідальність колабораційну діяльність, тобто діяння, що полягало у добровільній участі громадянина України в створеному на тимчасово окупованій території збройному формуванні держави-агресора.
При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_5 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
З вимоги про судимість від 21.10.2022 року вбачається, що ОСОБА_5 раніше не судимий.
Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_11 вбачається, що ОСОБА_5 має на утриманні неповнолітнього сина.
Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, враховуючи ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, вчинення особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, особи обвинуваченого ОСОБА_5 , суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк з позбавленням права обіймати посади у всіх видах державних органів та в силах безпеки і оборони України конфіскацією всього майна належного на праві власності та позбавленням військового звання.
При цьому судом враховано вимоги ст. 54 КК України, згідно із якими засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та ч. 2 ст. 59 КК України, згідно із якими конфіскація майна встановлюється за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Суд вважає, що конфіскація майна та позбавлення військового звання є необхідними додатковими покараннями з огляду на суть вчинених ОСОБА_5 кримінальних правопорушень.
Враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив сукупність кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 70 КК України та призначити остаточне покарання обвинуваченому за сукупністю кримінальних правопорушень.
Під час досудового розслідування ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, а також його було оголошено в розшук.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Таким чином, застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід слід залишити без змін до моменту його затримання на виконання вироку суду.
При цьому, строк відбування основного покарання обвинуваченому необхідно рахувати з моменту його затримання для приведення вироку до виконання, строк додаткового покарання - з моменту відбуття основного покарання, а строк відбування додаткового покарання у виді конфіскації всього належного йому на праві власності майна - з дня набрання вироком суду законної сили.
Крім того, з обвинуваченого, на підставі ст. 124 КПК України, слід стягнути судові витрати у справі, які згідно із довідкою про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні становлять 21203,84 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 368, 369, 370, 371, 374, 615 КПК України, ст. 65-67, 70, 111, 111-1, 408 КК України, суд,-
Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 408, ч. 1 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 408 КК України у виді п'яти років позбавлення волі.
Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 111 КК України у виді чотирнадцяти років позбавлення волі.
Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 7 ст. 111-1 КК України у виді п'ятнадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у всіх видах державних органів та в силах безпеки і оборони України на п'ятнадцять років з конфіскацією всього належного на праві власності ОСОБА_5 майна та з позбавленням на підставі ст. 54 КК України військового звання «майор».
На підставі ч. 1 ст. 70, 72 КК України визначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого основного покарання більш суворим і приєднанням додаткових покарань та призначити остаточне покарання у виді п'ятнадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у всіх видах державних органів та в силах безпеки і оборони України на п'ятнадцять років з конфіскацією всього належного на праві власності ОСОБА_5 майна та з позбавленням на підставі ст. 54 КК України військового звання «майор».
Початок строку відбування основного покарання рахувати з дня затримання ОСОБА_5 на виконання вироку.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 21203,84 гривень.
Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані на підставі ст. 193 КПК України продовжити, а саме:
Оголосити в розшук обвинуваченого ОСОБА_5 .
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без змін у вигляді тримання під вартою.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання ОСОБА_5 і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки його до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановлює ухвалу.
Зобов'язати посадову особу органу уповноваженого на затримання особи, після затримання обвинуваченого ОСОБА_5 і не пізніш як через 48 (сорок вісім) годин з часу доставки до місця кримінального провадження у справі доставити ОСОБА_5 до Апеляційного суду Вінницької області для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м'який запобіжний захід.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вручити копію вироку прокурору - негайно.
Копію вироку, яка підлягає врученню ОСОБА_5 вручити захиснику, а інформацію про вирок опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, згідно з положеннями ст. 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.
Головуючий суддя: