ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24010/24
провадження № 2/753/3233/25
27 березня 2025 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю. С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу,-
встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача
03 грудня 2024 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія» Уніка» (далі - ПрАТ «СК «Уніка», позивач), звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15 грудня 2022 року між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом № 212513825.
07 квітня 2023 року у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участі автомобіля «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 .
Внаслідок зіткнення автомобіль «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , отримав механічні ушкодження, а його власнику завдано матеріальну шкоду.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 08 травня 2023 року (справа № 754/5459/23), ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 КУпАП.
На підставі заяви потерпілої особи, полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та на підставі вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ПрАТ «СК «Уніка» відшкодувало потерпілому (власнику автомобіля «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 ) завдану матеріальну шкоду в загальному розмірі 6 285,90 грн.
Оскільки ОСОБА_1 залишив місце ДТП, посилаючись на пункт статті 38.1.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ПрАТ «СК «Уніка» просить суд стягнути з відповідача шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, у розмірі 6 285,90 грн, судовий збір у сумі 3 028,00 грн та витрати на правову допомогу 5 000,00 грн.
ІІ. Рух справи, процесуальні дії суду та заяви (клопотання) учасників справи
? 13 грудня 2024 року ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження, без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи;
? 26 грудня 2024 року позивачу направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу - копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками, які повернулись з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою»;
? 27 грудня 2024 року ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами цивільної справи;
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, норми права та мотиви їх застосування
Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п'ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідач заяву із запереченнями про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву до суду не подав.
Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 4, частиною першою статті 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом установлено, що 07 квітня 2023 року о 14:40 год ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 , на проспекті Червоної Калини, 34 у м. Києві, порушив вимоги пунктів 2.3 «б», 10.9 Правил дорожнього руху, під час руху заднім ходом не переконався в безпечності, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_3 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив пункт 2.10 «а» Правил дорожнього руху.
Ці обставини встановлені постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 08 травня 2023 року у справі № 754/5459/23, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили (ЄДРСР № 110724924).
Згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
15 грудня 2022 року між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_2 укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс № 212513825, відповідно до якого застраховано транспортний засіб «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 , страхова сума - 160 000,00 грн (а.с.22).
Власником транспортного засобу «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_3 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_3 (а.с. 10).
19 квітня 2023 року проведено огляд пошкодженого автомобіля «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_3 , та складено акт огляду транспортного засобу (а.с. 14).
09 травня 2023 року складено ремонтну калькуляцію автомобіля «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_2 , загальна сума яких (після вирахування) склала 7 785,90 грн - 1 500,00 грн (франшиза) (а.с.11-13).
10 травня 2023 року між страховиком ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_3 складено акт узгодження розміру страхового відшкодування (угода про відшкодування матеріальної шкоди № 9649876992/1), згідно з яким сторони погодили розмір страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку за полісом № 212513825 у розмірі 6 285,90 (а.с. 9).
Платіжним дорученням від 15 травня 2023 року № 089081 позивач перерахував суму 6 285,90 грн на рахунок ОСОБА_3 , тобто здійснив страхове відшкодування страхувальнику (а.с. 8).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК України).
Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (тут і надалі - у редакції, чинній на час ДТП) особами, відповідальність яких застрахована, - є страхувальник (юридична особа, власник) та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
Відповідно до підпункту «в» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
У пунктах 31, 32, 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) зазначено, що «відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Стаття 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає право страховика подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника за наявності певних умов. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування».
При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається (див.: постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 234/16272/15-ц (провадження № 61-31395сво18).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша - третя статті 13 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 12 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (стаття 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Відповідачем вимоги позову не спростовано.
Враховуючи викладене, а також, приймаючи до уваги обґрунтованість позовних вимог, та відсутність будь-яких спростувань з боку відповідача, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача в порядку регресу витрати, пов'язані із виплатою страхового відшкодування в сумі 6 285,90 грн, тому позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
ІV. Розподіл судових витрат між сторонами
За змістом статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо судових витрат суд вважає, що у зв'язку з задоволенням позовних вимог, на підставі статті 141 ЦПК України, документально підтверджені судові витрати понесені позивачем, які складаються зі сплаченого судового збору в сумі 3 028,00 грн підлягають стягненню з відповідача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 133 ЦПК України).
За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги підлягає доказуванню в суді.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів(договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження або інший розрахунковий документ). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.
На виконання вказаних вимог представник позивача надав суду: договір доручення № 1 ВНМ на правові (юридичні-консультативні) послуги від 01 листопада 2023 року, додаткову угоду № 1 до договору доручення № 1 ВНМ від 01 листопада 2023 року, договір № 2/23ю про надання правової допомоги від 02 листопада 2023 року, додаток № 1 до договору про надання правової допомоги № 2/23ю від 02 листопада 2023 року, акт (звіт) прийому-передачі наданих послуг № 1/33880 до договору про надання правової допомоги від 01 листопада 2023 року № 2/23ю, складений 03 грудня 2024 року (а.с.23-30).
Відповідно до договору доручення № 1 ВНМ на правові послуги від 01 листопада 2023 року ПрАТ «СК «Уніка» доручило ФОП Волчек Н. М. від імені ПрАТ «СК «Уніка» вчиняти юридичні дії щодо стягнення заборгованості з фізичних і юридичних осіб, до яких довіритель має право вимоги відповідно до чинного законодавства України, а 02 листопада 2023 року ФОП ОСОБА_4 уклала договір № 2/23ю про надання правової допомоги з адвокатським бюро «Білий».
Згідно з додатком № 1 до договору про надання правової допомоги № 2/23ю від 02 листопада 2023 року бюро після одержання матеріалів (справ) від клієнта клієнт зобов'язаний здійснити оплату послуг протягом 15 робочих днів на рахунок в особі керуючого бюро адвоката Білого В. С. у розмірі 5 000,00 грн за кожну справу з переліку в безготівковій формі на підставі виставленого рахунку бюро, яке в свою чергу має здійснити такий перелік дій по кожній справі окремо, про що в подальшому звітує клієнту та на вимогу клієнта надсилає (надає) на його поштову (юридичну) адресу підтверджуючі документи та звіт про виконану роботу.
Відповідно до акту (звіт) прийому-передачі наданих послух № 1/36003 до договору про надання правової допомоги № 2/23ю від 01 листопада 2023 року бюро згідно з договором були надані клієнту наступні послуги по страховій справі № 35235 (страховий акт № 9649876992/1) за позовом ПрАТ «СК «Уніка» до ОСОБА_1 , а саме: здійснено повний збір та аналіз усіх документів у справі; досліджено оцінено матеріали справи на предмет належності, допустимості, достовірності цих документів як доказів у судовому провадженні; досліджено та оцінено самостійно отримані бюро документи на предмет належності, допустимості, достовірності цих документів як доказів у судовому провадженні, обрано спосіб захисту прав та інтересів Клієнта; складено та подано відповідний позов до суду. Вартість послуг Бюро відповідно до пункту 1 додатку № 1 до Договору складає 5 000,00 грн, без ПДВ.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час (постанови Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження N 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження N 61-6486св19)).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).
Звертаюсь до суду позивач просив стягнути на його користь страхове відшкодування в сумі 6 285,90 грн. Станом на час ухвалення судового рішення, справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до ч. 6 ст. 19 ЦПК України віднесені до малозначних справ. Зміст позову за правовим аналізом та обґрунтуванням не має ознак особливої складності.
Суд враховує, що справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а складання процесуальних документів не потребує значної затрати часу, оскільки вони є однотипними.
Суд вважає, що справедливим, співмірним та обґрунтованим є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу в загальній сумі 3000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 19, 48, 81, 89, 92, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» страхове відшкодування в порядку регресу у сумі 6 285,90 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» понесені судові витрати, а саме сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн та витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 3 000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», місцезнаходження юридичної особи: вул. О. Теліги, 6 В, корп. 4, м. Київ; 04112, ЄДРПОУ - 20033533;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складено 27.03.2025.
Суддя: Ю. С. Мицик