Справа № 682/2994/24
Провадження № 2/682/142/2025
19 березня 2025 року
Славутський міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого судді Мотонок Т.Я.,
за участю секретаря Мелашенко О.В.,
представника позивача Мукомел Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Славута цивільну справу № 682/2994/24 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Мукомел Людмила Андріївна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом, виділення в натурі частини житлового будинку з спільної часткової власності в окремий об'єкт нерухомого майна та припинення права спільної часткової власності,
До суду надійшов позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Мукомел Л.А., до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом, виділення в натурі частини житлового будинку з спільної часткової власності в окремий об'єкт нерухомого майна та припинення права спільної часткової власності.
В обґрунтування поданого позову вказано, що ОСОБА_1 є спадкоємицею за законом після смерті мами ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкова маса після померлої складається з 26/100 частин житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
15.05.2024 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину. Однак, нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва у зв?язку з тим, що згідно із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані квартири АДРЕСА_2 , тобто не частини будинку, а квартири. Таким чином видати свідоцтво про право власності на спадщину на 26/100 частини будинку неможливо, оскільки право власності на решту 74/100 частин будинку відсутнє. За викладених обставин ОСОБА_1 змушена звернутися до суду задля визнання права власності в порядку спадкування за законом на 26/100 частин житлового будинок. Згідно з технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, загальна площа належної ОСОБА_5 частини будинку становить 64,7 м. кв., а саме: коридор площею 4,0 м.кв., жилої кімнати площею 13,3 м.кв., кухні площею 6,2 м.кв., жилої кімнати площею 20,4 м.кв., жилої кімнати площею 13,3 м.кв., коридору площею 7,5 м.кв. а також господарські будівлі: хлів зазначений в технічному паспорті літерою «Б». Співвласниками по частині будинку АДРЕСА_1 є: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які володіють загальною площею будинку 192,6 кв.м. .
За таких обставин позивачка ОСОБА_1 та її представник Мукомел Л.А. звернулись до суду та просили: визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 26/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після, ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ; виділити ОСОБА_1 26/100 частин житлового будинку в натурі зі спільної часткової власності в окремий об?єкт нерухомого майна (житлового приміщення), розташованого за адресою: будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 64,7 кв.м., що складається з приміщень житлового будинку: коридору 2-2 площею 4.0 м2, жилої кімнати 2-3 площею 13.3 м2, кухні 2-4 площею 6.2 м2, жилої кімнати 2-5 площею 20.4 м2, жилої кімнати 2-6 площею 13.3 м2, коридору 2-1 площею 7.5 м2, ОСОБА_6 ; припинити право спільної часткової власності, ОСОБА_1 , на 26/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями (хлів Б) розташованими за адресою: будинок АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 10.12.2024 у даній справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання на 15.01.2025.
15.01.2025 підготовче судове засідання у справі закрито та призначено судовий розгляд на 11.02.2025.
11.02.2025 розгляд справи було відкладено у зв'язку із перебуванням головуючої судді Мотонок Т.Я. на лікарняному.
В судовому засіданні представник позивача, адвокат Мукомел Л.А., поданий позов підтримала з викладених у ньому підстав.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомлені про час та дату розгляд справи, до суду не з'явились та про причини неявки не повідомили, відзив на позов не подавали, у зв'язку із чим протокольною ухвалою суду від 19.03.2025 було постановлено проводити заочний розгляд даної справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 , мати позивачки ОСОБА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 12).
Після смерті ОСОБА_5 приватний нотаріусом Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Шкапій В.Я. заведена спадкова справа № 10/2023.
Позивач ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса з метою оформлення своїх спадкових прав, однак нотаріусом було відмолено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 26/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , оскільки право власності на решту 74/100 частин - відсутнє (а.с. 13).
Так, з матеріалів справи слідує, що рішенням виконавчого комітету Славутської міської Ради народних депутатів Хмельницької області від 20.06.1991 року N?137 (архівний витяг від 24.07.2019 року№ К-162/04-06/2019) надано дозвіл на купівлю квартир в особисту власність, а саме ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_3 (а.с. 15).
Відповідно до Договору купівлі-продажу, посвідченого Славутською державною нотаріальною конторою 15.08.1991 року за реєстровим № 2-1393 ОСОБА_5 було придбано 26/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями до цієї частини будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с. 14)
Згідно з технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виданим ФОП ОСОБА_7 , загальна площа належної ОСОБА_5 частини будинку становить 64,7 м. кв., а саме: коридор площею 4,0 м.кв., жилої кімнати площею 13,3 м.кв., кухні площею 6,2 м.кв., жилої кімнати площею 20,4 м.кв., жилої кімнати площею 13,3 м.кв., коридору площею 7,5 м.кв. а також господарські будівлі: хлів зазначений в технічному паспорті літерою «Б» (а.с. 16-18).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єктів нерухомого майна від 11.09.2024 № 394401235, квартира АДРЕСА_4 на праві власності належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 30.08.2024 № 3868 (а.с. 19).
Квартира АДРЕСА_5 належить ОСОБА_3 на праві власності згідно договору купівлі-продажу № 5311 від 23.12.2003 року, про що свідчить Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єктів нерухомого майна (а.с. 21).
Відомості про квартири АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єктів нерухомого майна - відсутні (а.с. 20, 22).
Згідно даних технічного паспорту, житловий будинок АДРЕСА_1 складається з приміщень: Частина № 1 площею 54.7 м2 в складі приміщень: Коридор 1-3 площею 6.0 м2; Житлова кімната 1-4, площею 20.5 м2; Житлова кімната 1-5, площею 13.1 м2; Кухня 1-6, площею 7.3 м2;Коридор 1-1, площею 4.4 м2;Ванна 1-2, площею 3.4 м2. Частина № 2 площею 64.7 м2 в складі приміщень: Коридор 2-2 площею 4.0 м2; Житлова кімната 2-3, площею 13.3 м2; Кухня 2-4, площею 6.2 м2; Житлова кімната 2-5, площею 20.4 м2;Житлова кімната 2-6, площею 13.3 м2; Коридор 2-1, площею 7.5. м2; Частина № 3 площею 81.5 м2 в складі приміщень: Коридор 3-1 площею 9,3 м2; Ванна 3-3 площею 7,0 м2; Житлова кімната 3-4 площею 19.8 м2; Житлова кімната 3-5 площею 13.6 м2; Кладовка 3-7 площею 6.8 м2; Житлова кімната 3-8 площею 14.6 м2; Кухня 3-9 площею 8.2 м2; Коридор 3-6 площею 8.3 м2; Туалет 3-2 площею 2,2 м2. Частина № 4 площею 46.3 м2 в складі приміщень: Коридор 4-1, площею 5.2 м2; Кухня 4-2, площею 7,4 м2; Житлова кімната 4-3, площею 20.4 м2; Житлова кімната 4-4, площею 13.3 м2. Всього по будинку: 247.2 м2.
З висновку судового експерта Куті В.П. № 04-164/24 від 25.10.2024, складеного за результатами проведення будівельно-технічної експертизи за замовлення ОСОБА_1 , слідує наступне: відповідно до технічного паспорта жилого будинку з господарськими будівлями розташованих по АДРЕСА_1 Частина 1 житлового будинка має площу 54.7 м2, Частина 2 житлового будинку має площу 64.7 м2, Частина 3 житлового будинку має площу 81.5 м2 (91.6 м2), Частина 4 житлового будинку має площу 46.3 м2, Кожна із чотирьох відокремлених частин мають самостійні виходи і які знаходяться в фактичному користуванні співвласників та власників, має площу більшу за мінімально допустиму будівельними нормами ДБН В.2.2-15-2019 «Житлові будинки. Основні положення», що дозволяє здійснити виділ в натурі Частину № 2, що становить 26/100 часток в житловому будинку розташованому по АДРЕСА_1 площею 64.7 м2, що складаються з: коридору 2-1 площею 4.0 м2, житлової кімнати 2-2 площею 13.3 м2, кухні 2-3 площею 6.2 м2, житлової кімнати 2-4 площею 20.4 м2, житлової кімнати 2-5 площею 13.3 м2, коридору III площею 7.5 м2, всього 64.7 м2, Хлів Б, можливо виділити зі спільної часткової власності, як окремий об?єкт нерухомого майна, в натурі ОСОБА_1 , спадкоємиці ОСОБА_5 , які їй належать відповідно до Договору купівлі - продажу від 15 серпня 1991 року, реєстровий № 2-1393, припинивши право спільної часткової власності на житловий будинок загальною площею 247.2 м2 (257.3 м2) та господарськими будівлями. Поділ з виділом Частини № 2 здійснений по лінії А-А, викладений на аркуші висновку.
Висновком встановлено, що частину № 2, що становить 26/100 часток в житловому будинку розташованому по АДРЕСА_1 площею 64.7 м2, що складаються з: коридору 2-1 площею 4.0 м2, житлової кімнати 2-2 площею 13.3 м2, кухні 2-3 площею 6.2 м2, житлової кімнати 2-4 площею 20.4 м2, житлової кімнати 2-5 площею 13.3 м2, коридору III площею 7.5 м2, всього 64.7 м2, Хлів Б, можливо виділити зі спільної часткової власності, як окремий об?єкт нерухомого майна, в натурі ОСОБА_1 , спадкоємиці ОСОБА_5 , які їй належать відповідно до Договору купівлі - продажу від 15 серпня 1991 року, реєстровий № 2-1393, припинивши право спільної часткової власності на житловий будинок загальною площею 247.2 м2 (257.3 м2) та господарськими будівлями (а.с. 24-31).
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.
Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі ст.ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Так, з матеріалів справи слідує, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємицею після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак в позасудовому порядку реалізувати свої спадкові права вона не може у зв'язку із розбіжностями в реєстрації частин будинку.
Згідно ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Поняття спільної часткової власності викладено в частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробовому виразі. Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (частина перша статті 364 ЦК України).
Положенням статті 364 ЦК України закріплено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Так, сспіввласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
За змістом наведених норм виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно, за загальним правилом, розміру його частки у праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником виокремленого майна.
В постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 310/7011/17 (провадження № 61-7153св20) зроблено висновок про те, що відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється.
Відповідно до п.п. 6, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» № 7 від 04.10.1991, при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст.115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.
Таким чином, з матеріалів справи слідує, що спірний будинок фактично розділений між співвласниками приміщеннями, ізольованими від приміщень інших власників, обладнаними окремими входами та підведеними до кожних з ним окремо всіма комунікаціями. Оскільки вирішити добровільно питання щодо розподілу домоволодіння шляхом укладення нотаріально посвідченого договору, проведення державної реєстрації за кожною із частин житлового будинку та присвоїти кожній частині будинку поштової адреси позивач не має можливості, оскільки дві частини вже зареєстровані як квартири.
За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 4-13, 17, 18, 263, 265, 280-289 ЦПК України, суд
Позов - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_8 , ІПН: НОМЕР_2 ) право власності на 26/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Виділити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_8 , ІПН: НОМЕР_2 ) 26/100 частин житлового будинку в натурі зі спільної часткової власності в окремий об?єкт нерухомого майна (житлового приміщення), розташованого за адресою: будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 64,7 кв.м., що складається з приміщень житлового будинку: коридору 2-2 площею 4.0 м2, жилої кімнати 2-3 площею 13.3 м2, кухні 2-4 площею 6.2 м2, жилої кімнати 2-5 площею 20.4 м2, жилої кімнати 2-6 площею 13.3 м2, коридору 2-1 площею 7.5 м2, Хлів Б.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_8 , ІПН: НОМЕР_2 ) на 26/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями (хлів Б), розташованими за адресою: будинок АДРЕСА_1 .
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено: 28.03.2025.
Суддя Мотонок Т. Я.