Справа № 306/2389/24
Провадження № 2/306/211/25
27 березня 2025 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді Вінер Е.А.
за участю секретаря
судового засідання Петрус А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Сваляві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Свалявської міської ради про скасування заборони на майно
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Свалявської міської ради про скасування заборони на майно. Позовні вимоги вмотивовані тим, що вона є власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . Так, у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна наявне обтяження у виді заборони відчуження будинку в АДРЕСА_1 , накладене реєстратором Свалявською державною нотаріальною конторою повідомлення №3803720, власником зазначено ОСОБА_2 ,яка померла. За наведених обставин просить суд скасувати заборону, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень: номер запису про обтяження 3803720 за адресою АДРЕСА_1 .
У судове засідання позивач не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Ухвалою суду від 11.02.2025 року було замінено первісного відповідача на Полянську сільську раду(а.с.31).
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 317 зазначеного вище Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд(ст.319 ЦК України).
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно п. п. 5.1. п. 5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення кредитора про погашення позики; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.
Судом встановлено , що позивач є власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 8-9).
Згідно інформації, що міститься в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, на майно позивача накладено обтяження у вигляді заборони на підставі повідомлення 3803720 Свалявське відділення Ощадбанку (а.с. 6).Власником зазначено ОСОБА_2 (а.с.10).
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №7(а.с.28).
Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема: припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.
Вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.
Крім цього, у п. 2 постанови Пленуму ВССУ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 3 червня 2016 року № 5 роз'яснено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
За частиною 2 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; рішень судів, що набрали законної сили.
Згідно ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Суд дійшов висновку, що оскільки накладена заборона відчуження житлового будинку порушує право позивача на вільне розпорядження своїм майном, то необхідно скасувати таке обтяження.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України 319, 321, 391, ЦК Кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Полянської сільської ради про скасування заборони на майно задоволити.
Скасувати запис про заборону, який зареєстрований у Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень: № 3803720 на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 27 березня 2025 року.
РАЙОННОГО СУДУ Е.А.Вінер