про повернення касаційної скарги
27 березня 2025 року
м. Київ
справа № 280/9218/24
адміністративне провадження № К/990/10531/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року (колегія у складі суддів Головко О.В., Суховарова А.В., Ясенової Т.І.)
у справі № 280/9218/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі також - ГУ ПФ України в Запорізькій області, відповідач), в якому просив:
- визнати дії ГУ ПФ України в Запорізькій області щодо відмови у перерахунку пенсії позивачеві протиправними;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачеві з 01.04.2019 без обмеження максимальним розміром на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.08.2024 № 1172/с про розмір грошового забезпечення чоловіка позивачки, ОСОБА_2 , з урахуванням зазначених у ній складових грошового забезпечено.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 22.11.2024 позов задовольнив частково. А саме:
- визнав протиправними дії ГУ ПФ України в Запорізькій області щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до наданої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.08.2024 № 1172/с про грошове забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язав відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до наданої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.08.2024 № 1172/с про грошове забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.04.2019, з урахуванням раніше виплачених сум;
- відмовив у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Проте Третій апеляційній адміністративний суд постановою від 18.02.2025, задовольнивши апеляційну скаргу відповідача, скасував зазначене рішення суду першої інстанції від 22.11.2024 та прийняв нове - про відмову в задоволенні позову.
Вказані судові рішення ухвалені у справі, що призначена та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
12.03.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій остання з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025, а натомість залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.11.2024.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право на касаційне оскарження. Так, ч. 1 цієї статті Кодексу визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Також ч. 3 ст. 334 КАС України визначає, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження серед іншого зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Отже, зміст наведених положень процесуального закону свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у ч. 1 ст. 328 КАС України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт ч. 4 ст. 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Крім того, п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
При перевірці поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній відсутні посилання на жоден із пунктів, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, як саме підстави для касаційного оскарження судових рішень, а також підпункт п. 2 ч. 5 зазначеної статті Кодексу із наведенням обставин, з якими вказані норми пов'язують можливість перегляду судових рішень у справах незначної складності.
За таких обставин касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
У контексті з наведеним Суд звертає увагу скаржника на те, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (ч. 3 ст. 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (ч. 1 ст. 341 КАС України).
У той же час відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За викладених обставинах, Суд вважає, що ОСОБА_1 слід повернути касаційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд, -
1. Повернути ОСОБА_1 касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року у справі № 280/9218/24.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає особі, яка її подала, реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук