27 березня 2025 року
Київ
справа №0540/7959/18
адміністративне провадження №К/990/10951/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.08.2024 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 у справі № 0540/7959/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
14.03.2025 до суду вп'яте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - скаржник, ГУ ДПС), подана через підсистему «Електронний суд» 14.03.2025.
Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 02.12.2024, повний її текст складено того ж дня, проте касаційну скаргу направлено до суду лише 14.03.2025, тобто з пропуском строку встановленого для цього.
ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, яке вмотивоване тим, що вперше касаційну скаргу подано в межах строку на касаційне оскарження, а повторна подається найкоротші строки, що свідчить про намір реалізувати своє право на касаційне оскарження. Зазначає, що жодним нормативно-правовим актом не визначено строку повторного звернення до суду після повернення касаційної скарги. Звертає увагу на приписи частини п'ятої статті 333 КАС України та зауважує, що протягом року за контролюючим органом зберігається право на повторне звернення, без зазначення певного строку, коли таке право має бути реалізоване. Також зазначає, що в інших справах Верховний Суд поновлював строк на касаційне оскарження судових рішень. Звертає увагу на обставини введення воєнного стану в Україні. ГУ ДПС повторно просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити його.
Проаналізувавши зміст клопотання, колегія суддів позбавлена можливості його вирішити, адже в ньому відсутнє посилання на причини, які позбавляли можливості своєчасно звернутися із належним чином оформленою касаційною скаргою.
Суд встановив, що касаційні скарги ГУ ДПС, які подавалися 26.12.2024, 10.01.2025, 30.01.2025 Верховний Суд повернув ухвалами від 07.01.2025, 23.01.2025, 12.02.2025 на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд зазначив, що приведене скаржником обґрунтування із посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України зводилося до викладення обставин справи, цитування висновків акта перевірки та норм Податкового кодексу України. Суд звернув увагу, що у касаційній скарзі викладені доводи про те, що Верховний Суд у своїх постановах зазначав, що акт перевірки є основним належним доказом, який підтверджує вчинення правопорушення, проте, ГУ ДПС не навело висновок судів попередніх інстанцій, який би таким висновкам суперечив. Натомість, як зазначив суд, суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, перевіряли ті обставини, які виклав контролюючий орган саме в акті перевірки. Відповідно, суд був позбавлений можливості встановити взаємозв'язок між приведеними у касаційній скарзі доводами і змістом судових рішень. Також зі змісту касаційної скарги неможливо було з'ясувати доречність доводів ГУ ДПС із посиланням на постанову Верховного Суду, якою цю справу направлено на новий розгляд через виявлені порушення норм процесуального права саме під час первісного розгляду справи. Суд звернув увагу скаржника, що з огляду на зміст судових рішень у цій справі, відсутні підстави вважати, що вони суперечать наведеним скаржником висновкам Верховного Суду, адже підставою для задоволення позову став висновок, що сукупність встановлених обставин і досліджених доказів підтверджують реальність господарських операцій позивача з його контрагентами, які давали підстави для формування даних податкового обліку на підставі тих документів, які були складені позивачем з його контрагентами. Також суд звернув увагу, що судові рішення містять правову оцінку усім доводам контролюючого органу. Крім того, Суд зауважив, що посилання ГУ ДПС на те, що суди не врахували висновки Верховного Суду щодо принципу "належної обачності платника податків" під час вибору контрагента не обґрунтовані взаємозв'язком із висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позовних вимог. Доводи ж про те, що суди не надали належної правової оцінки висновкам Акта перевірки і залишили поза увагою докази відповідача не обґрунтовані посиланням на конкретний висновок Акта перевірки та/або наданий відповідачем доказ, який був залишений судами поза увагою, однак, який істотно впливає на висновки судів по суті спору. Суд роз'яснив вимоги щодо обов'язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень. Електронні примірники цих ухвал суду ГУ ДПС отримало через підсистему «Електронний суд» 07.01.2025 о 20:12, 23.01.2025 о 23:10, 13.02.2025 01:00.
Вчетверте касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало 21.02.2025, однак, Верховний Суд її повернув ухвалою від 06.03.2025 як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд зазначив, що подана касаційна скарга так і не усуває недоліків, на які було вказано Верховним Судом. Скаржник змінив оформлення касаційної скарги і додав поряд із пунктом 1 посилання на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як підстави для касаційного оскарження судових рішень, однак, безпосереднє обґрунтування зводилося до того, що на переконання скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної правової оцінки сукупності обставин і не в повній мірі дослідили обставини господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Крім того, посилаючись на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не зазначив обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, не зазначає і які саме наявні у справі докази, але судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Електронний примірник цієї ухвали ГУ ДПС отримало 06.03.2025 о 23:10.
14.03.2025 ГУ ДПС направило касаційну скаргу вп'яте. При цьому, проаналізувавши зміст вп'яте поданої касаційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави вважати, що ГУ ДПС усунуло недоліки, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Однак, доводів про наявність таких поважних причин клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень не містить.
Водночас слід зазначити, що за усталеною позицією Верховного Суду недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб'єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання визначених законодавством завдань.
ГУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз'яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав.
У цій справі саме скаржником не було дотримано вимог КАС України, що стало підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг у цій справі. Отже, відсутні підстави вважати, що скаржник вчиняв усі залежні від нього дії, спрямовані на усунення недоліків попередньо поданих касаційних скарг, які були повернуті Верховним Судом. Зміст вп'яте поданої касаційної скарги так і не усуває недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг, а тому сам факт подання наступних касаційних скарг протягом нетривалого проміжку часу з дня отримання копій ухвал Верховного Суду про їх повернення не може мати вирішального значення при вирішенні питання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку.
2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються: підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Аналогічно попереднім касаційним скаргам у поданій вп'яте міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Обґрунтування ж цього пункту зводиться до незгоди із наданою судами правовою оцінкою встановленим обставинам у взаємозв'язку із наявними в матеріалах справи доказами, що не є тотожним застосуванню норм права без урахування висновків Верховного Суду.
Інше оформлення касаційної скарги зі зміною реквізитів постанов Верховного Суду при збереженні безпосередніх доводів касаційної скарги не можна вважати усуненням недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг.
Крім того, посилаючись у касаційній скарзі на пункт 1 частини другої статті 353 КАС України скаржник не наводить доводів щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, і які саме обставини залишилися у справі не встановленими. При цьому, обставиною в розумінні КАС України є фактичні дані (певний матеріально-правовий факт), а не правова оцінка суду встановленому факту, у зв'язку з чим доводи про надання неправильної оцінки наявним у матеріалах справах доказам не можуть розцінюватися як неповне з'ясування судом обставин у справі. Зазначеному порушенню норм процесуального права кореспондує підстава для касаційного оскарження судових рішень - пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Слід зазначити, що доводи про порушення судом норм процесуального права, передбачених частиною другою статті 353 КАС України, мають бути наведені з одночасним викладенням обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального права відповідно до підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права у взаємозв'язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову та обов'язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених для відповідної підстави).
У зв'язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, неодноразово наданих судом.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 329, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.08.2024 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 у справі № 0540/7959/18 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку;
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом, а вимоги касаційної скарги мають відповідати її безпосередньому обґрунтуванню.
Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Також роз'яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон В.В. Хохуляк В.П. Юрченко