27 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/4657/24 пров. № А/857/28510/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Качмара В.Я., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськгаз збут» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року у справі за його адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними і скасування постанови та розпорядження,
суддя у І інстанції Кафарський В.В.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ,
дата складення повного тексту рішення 04 жовтня 2024 року,
У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськгаз збут» (далі - ТОВ «Івано-Франківськгаз збут») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило
визнати протиправною і скасувати постанову від 05.12.2023 за №2298 «Про застосування санкцій до ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу» (далі - Постанова) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП);
визнати протиправним і скасувати розпорядження НКРЕКП від 05.12.2023 за №331-р «Про усунення порушень ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» (далі - Розпорядження).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 у справі №300/4657/24, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у задоволенні вказаного позову було відмовлено.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що виявлені в ході проведення перевірки порушення позивачем Ліцензійних умов доведені відповідачем, а відтак Постанова від 05.12.2023 за №2298 та Розпорядження від 05.12.2023 за №331-р прийняті НКРЕКП з дотриманням вимог Законів України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», “Про ринок природного газу», на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, а тому в силу вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для задоволення позову відсутні.
У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено ТОВ «Івано-Франківськгаз збут», яке просило таке скасувати та задовольнити його позов.
На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що оскаржуване Розпорядження прийнято без врахування статусу позивача, як постачальника природного газу.
При цьому вважає, що оскаржувані Постанова та Розпорядження прийняті без врахування суперечності між підпунктом 3 пункту 3.2 розділу ІІІ Мінімальних стандартів та абзацу 4 пункту 24 розділу ІІІ Правил постачання, а також без врахування строків виникнення переплати та приписів статті 17 Закону України «Про звернення громадян».
Під час проведення перевірки відповідач вийшов за межі підстав призначення такої, що порушує п. 4.2 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП 14.06.2018 №428.
Окрім того, судом не враховано дію обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини).
Окрім цього, Постанову від 05.12.2023 № 2298 та Розпорядження від 05.12.2023 № 331-р товариство отримало лиш 15.12.2023, що позбавило можливості виконання вимог відповідача до 20.12.2023.
Водночас зазначає про відсутність можливості ідентифікувати особу, якій підлягає виплата компенсації, оскільки у товариства відсутні будь-які взаємовідносини з такими фізичними особами і вони не є його споживачами, починаючи з 01.05.2022 після переведення до постачальника «останньої надії» ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
У відзиві на апеляційну скаргу позивача НКРЕКП підтримало доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечило обґрунтованість апеляційних вимог та просило залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, сектором НКРЕКП у Івано-Франківській області на виконання постанови НКРЕКП від 04.10.2023 №1836 “Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ “Івано-Франківськгаз збут» у термін з 10.11.2023 по 16.11.2023 було проведено позапланову виїзну перевірку щодо дотримання ТОВ “Івано-Франківськгаз збут» вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201, за результатами якої складено акт перевірки від 16.11.2023 №481.
У ході перевірки працівниками відповідача констатовано порушення ТОВ »Івано-Франківськгаз збут» вимог:
- підпункту 18 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині складання звітності, затвердженої НКРЕКП, щодо провадження господарської діяльності з постачання природного газу у встановленому порядку, а саме достовірності наданих НКРЕКП даних у формі №4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) (далі - форма №4- НКРЕКП-газ-якість-постачання) за ІІ квартал 2023 року;
- підпункту 23 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині надання документів, інформації та звітності, що містять достовірні дані, необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП (але не менше як протягом 10 робочих днів, крім запитів під час здійснення заходів з державного нагляду (контролю), зокрема звітності за формою №4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) за II квартал 2023 року, що містить достовірні дані;
- підпункту 25 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов щодо дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП, а саме:
пункту 3.1 глави 3 Стандартів та вимог у частині забезпечення постачальником мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу споживачу;
пункту 3.2 глави 3 Стандартів та вимог у частині повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, або надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати - у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача;
пункту 3.4 глави 3 Стандартів та вимог у частині сплати споживачу компенсації у розмірах, наведених у додатку 3 до цих Стандартів та вимог, у разі недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, зазначених у пункті 3.2 цієї глави (а.с. 127-142).
ТОВ “Івано-Франківськгаз збут» не погодилося із висновками, викладеними у акті перевірки від 16.11.2023 №481, та направило до НКРЕКП та Сектору НКРЕКП у Івано-Франківській області письмові пояснення та обґрунтування (заперечення) від 20.11.2023 №767-Лв-3524-1123 до акту від 16.11.2023 №481.
05.12.2023 за результатами розгляду акта від 16.11.2023 №481 НКРЕКП прийнято постанову №2298 “Про застосування санкцій до ТОВ “Івано-Франківськгаз збут» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу та розпорядження №331-р, яким зобов'язано позивача усунути порушення підпункту 25 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201, у частині дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП, для чого у строк до 20.12.2023 сплатити компенсацію 24 споживачам за недотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 21.09.2017 №1156, про що повідомити НКРЕКП.
ТОВ “Івано-Франківськгаз збут» не погодилося із зазначеними Постановою та Розпорядженням НКРЕКП і звернулося до адміністративного суду з позовом, що розглядається.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення встановлено Законом України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон №1540-VIII), за приписами статті 1 якого НКРЕКП (далі - Регулятор) є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
У статті 3 Закону №1540-VIII передбачено, що Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
У відповідності до пунктів 1, 11, 12 частини 1 статті 17 Закону №1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов'язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції; контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов; розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства.
Згідно із статтею 19 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
Як передбачено у пункті 1 частини 1 статті 59 Закону України “Про ринок природного газу», до правопорушень на ринку природного газу віднесено, зокрема, порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності.
Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428 затверджено Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов (далі - Порядок № 428).
У відповідності до пунктів 1.1. 1.2. та 1.3. цього Порядку його дія поширюється на суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності та регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - ліцензіати): у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, зберігання енергії; постачання електричної енергії споживачу; трейдерської діяльності на ринку електричної енергії; здійснення функцій оператора ринку електричної енергії; здійснення функцій гарантованого покупця на ринку електричної енергії; діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом.
Цей Порядок застосовується НКРЕКП при здійсненні контролю за дотриманням законодавства та ліцензійних умов ліцензіатами шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок.
Порядок установлює процедуру організації та проведення перевірок; порядок оформлення результатів перевірок; права та обов'язки голови та членів комісії з перевірки; права та обов'язки уповноваженої особи ліцензіата; контроль за виконанням рішень НКРЕКП; порядок застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства та ліцензійних умов.
Відповідно до приписів пункту 4.1 глави 4 Порядку № 428 підставою для здійснення позапланових виїзних перевірок, зокрема, є перевірка достовірності наданих НКРЕКП даних у звітності або в інших документах,
Відповідно до пункту 4.2 глави 4 Порядку №428 у разі виявлення під час проведення позапланової виїзної перевірки однорідних порушень або таких, що прямо випливають із питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, НКРЕКП має право перевіряти такі порушення із подальшим застосуванням до ліцензіата відповідальності, передбаченої законодавством.
З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції у тому, що НКРЕКП вправі проводити перевірку не лише за тими зверненням, які отримала, а також може здійснювати перевірку всієї інформації, що відображена в у звіті ТОВ “Івано-Франківськгаз збут» №4-НКРЕКП-газ-якість-постачання(квартальна) за ІІ квартал 2023 року.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про природні монополії», статей 6 та 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», статті 9 Закону України «Про ринок природного газу» та статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» НКРЕКП постановою від 16.02.2017 № 201 затвердила, зокрема, Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання природного газу.
У пункті 2.1 глави 2 наведених Ліцензійних умов вказано, що господарська діяльність з постачання природного газу здійснюється з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу.
За приписами абзацу четвертого пункту 24 розділу ІІІ (порядок постачання природного газу побутовим споживачам) Правил постачання природного газу (затверджені постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 06.11.2015 за № 1382/27827) у разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу протягом п'яти робочих днів після отримання такої вимоги.
Споживач зобов'язаний здійснити повний остаточний розрахунок з попереднім постачальником. Попередній постачальник не пізніше ніж через шість тижнів після виключення побутового споживача з Реєстру його споживачів в інформаційній платформі зобов'язаний виставити такому споживачеві остаточний рахунок з урахуванням усієї непогашеної суми заборгованості, у тому числі за графіком погашення заборгованості (за його наявності) за договором постачання природного газу. Побутовий споживач зобов'язаний здійснити оплату такого рахунка не пізніше десяти робочих днів з дня виставлення такого рахунка (абзац перший пункту 11 розділу V (Порядок зміни постачальника побутовим споживачем) Правил постачання природного газу.
Підпунктом 25 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов встановлено, що при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог: дотримуватись мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП.
Мінімальні стандарти та вимоги до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу затверджені постановою НКРЕКП від 21.09.2017 №1156, згідно з пунктом 1.1 розділу 1 яких ці Стандарти та вимоги визначають перелік мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів природного газу (далі - Стандарти та вимоги), що регулюють відносини, пов'язані з розподілом та постачанням природного газу відповідно до мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів, захистом прав споживачів та наданням оператором газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) або постачальником природного газу (далі - постачальник) компенсації за недотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів при наданні послуг розподілу та постачання природного газу споживачам або замовникам (у випадку недотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів під час приєднання до газових мереж).
Згідно з пунктом 1.3 Стандартів та вимог наведені у них терміни вживаються у такому значенні:
мінімальний стандарт та вимоги до якості обслуговування споживачів при наданні послуг постачання природного газу (далі - мінімальний стандарт якості послуги постачання природного газу) - рівень якості обслуговування споживачів при наданні послуг постачання природного газу, який має бути забезпечений постачальником в обсязі та у строки, визначені чинним законодавством, та за недотримання якого споживачу надається компенсація;
компенсація за недотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів при наданні послуг постачання природного газу - грошова сума, що надається споживачу у разі недотримання постачальником мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів при наданні послуг постачання природного газу у розмірах, встановлених цими Стандартами та вимогами (абзаци четвертий, шостий).
За змістом пунктів 3.1, підпункту 3 пункту 3.2, пунктів 3.4-3.6, 3.8-3.14 вищенаведених Стандартів та вимог постачальник має забезпечити мінімальні стандарти якості послуг постачання природного газу споживачу.
До мінімальних стандартів якості при наданні постачальником послуг постачання природного газу належать:
повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, або надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати - у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача;
У разі недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, зазначених у пункті 3.2 цієї глави, постачальник сплачує споживачу компенсацію у розмірах, наведених у додатку 3 до цих Стандартів та вимог.
Постачальник надає споживачу компенсацію за недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу шляхом врахування суми відповідної компенсації у рахунку за спожитий природний газ у строк не більше 45 днів з дня недотримання мінімального стандарту якості (у разі недотримання мінімального стандарту, визначеного підпунктом 2 пункту 3.2 цієї глави, - з дати зміни умов договору постачання природного газу для непобутових споживачів).
Постачальник самостійно визначає факт недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, визначає споживача, якому він має надати компенсацію за недотримання мінімальних стандартів якості, та надає таку компенсацію без додаткового звернення зі сторони споживача.
Постачальник за домовленістю зі споживачем може надавати компенсацію іншим способом, у тому числі шляхом перерахування коштів споживачу за банківськими реквізитами.
Постачальник зобов'язаний поінформувати споживача про надання йому компенсації шляхом зазначення у рахунку на оплату природного газу, у тому числі в «особистому кабінеті» споживача на вебсайті постачальника, або листом протягом 10 робочих днів з дня надання компенсації.
У разі ненадання постачальником компенсації за недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу в порядку, визначеному пунктом 3.4 цієї глави, споживач має право самостійно звернутися до постачальника із заявою за формою, наведеною в додатку 4 до цих Стандартів та вимог.
У разі невиконання постачальником вимог пункту 3.5 цієї глави щодо строків надання компенсацій сума відповідної компенсації подвоюється, а у разі прострочення граничного терміну надання компенсації на понад 90 днів - надається у п'ятикратному розмірі та має бути врахована при розрахунках у найближчому розрахунковому періоді.
У разі невиплати постачальником компенсації за недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу НКРЕКП з урахуванням даних звітності, та за результатами планових або позапланових перевірок дотримання постачальником ліцензійних умов приймає рішення про накладення штрафу у розмірі, визначеному Законом України «Про ринок природного газу», а також щодо надання споживачам компенсації відповідно до пункту 3.11 цієї глави.
Компенсація за недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу не надається у випадках, якщо недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу було спричинено доведеними:
форс-мажорними обставинами, що підтверджується відповідно до чинного законодавства;
діями споживача, що призвели до затримки у наданні послуг. У разі доведених дій чи бездіяльності споживача, що призвели до затримки в наданні послуг, тривалість такої затримки не включається до тривалості надання послуги. Затримка в наданні послуг має бути документально підтверджена.
Компенсація не надається у разі письмової відмови споживача від отримання компенсації (із зазначенням недотриманого стандарту та розміру компенсації, від якої відмовляється споживач).
Судом першої інстанції безспірно встановлено і сторонами не заперечується те, що під час перевірки ТОВ “Івано-Франківськгаз збут» було виявлено, що виплата компенсації окремими заявникам (споживачам) на момент її проведення не була проведена.
ТОВ “Івано-Франківськгаз збут» пояснювало вказані обставини форс-мажорними обставинами, а також ненадходженням заяв від споживачів у відповідності до положень пункту 3.10 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог за формою, наведеною в додатку 4 до Мінімальних стандартів та вимог.
На підтвердження наявності форс-мажорних обставин позивач надав копію листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.
Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
При цьому апеляційний суд вважає вірною позицію суду першої інстанції з покликанням на висновки Верховного Суду у постанові від 15.06.2023 у справі №910/8580/22 про те, що саме сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, є належним доказом посвідченням наявності форс-мажорних обставин, а лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 є документом загального інформаційного характеру і не є доказом настання форс-мажору (обставин непереборної сили) для певного суб'єкта господарювання у конкретному зобов'язанні.
Відтак, суд першої інстанції слушно зауважив про те, що ТОВ “Івано-Франківськгаз збут» не надало належні документи на підтвердження настання форс-мажорних обставин при наданні послуг для кожного із 24 споживачів, вказаних у акті перевірки від 16.11.2023 №481.
У відповідності до матеріалів справи ТОВ “Івано-Франківськгаз збут», як попередній постачальник, не повернуло у строк, установлений пунктом 3.2 розділу ІІІ Мінімальних стандартів та вимог, переплату вартості природного газу на поточний рахунок побутових споживачів за їх письмовими заявами, а також не здійснила виплату передбаченої законом компенсації за недотримання таких мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП.
Таким чином, у спірних правовідносинах мав місце випадок, коли побутові споживачі, яких було переведено на постачальника «останньої надії», на підставі поданих ними письмових заяв вимагали від попереднього постачальника повернення переплати вартості природного газу, яка утворилась за минулі розрахункові періоди.
На переконання апеляційного суду, у такому разі застосуванню підлягають норми підпункту 3 пункту 3.2 розділу 3 Мінімальних стандартів та вимог, які чітко встановлюють граничний строк, упродовж якого, зокрема й попереднім постачальником, має бути здійснене повернення переплати вартості природного газу, а саме - у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача.
Якщо повернення переплати вартості природного газу не було здійснене у межах вищезазначеного строку, то наступний після закінчення такого строку день є першим днем недотримання мінімального стандарту якості.
За змістом же пунктів 3.5 та 3.8 розділу 3 Мінімальних стандартів та вимог компенсація за недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу надається постачальником споживачу, у тому числі шляхом перерахування коштів споживачу за банківськими реквізитами, у строк не більше 45 днів з дня недотримання мінімального стандарту якості.
При цьому в пункті 3.6 цих же Мінімальних стандартів та вимог прямо визначено, що постачальник самостійно визначає факт недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, визначає споживача, якому він має надати компенсацію за недотримання мінімальних стандартів якості, та надає таку компенсацію без додаткового звернення зі сторони споживача.
Відтак, на думку апеляційного суду, компенсація за недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу у спірних правовідносинах мала б бути надана ТОВ “Івано-Франківськгаз збут» незалежно від наявності відповідних заяв споживачів про надання такої компенсації у строк не більше 45-ти днів з дня недотримання мінімального стандарту якості, яким є день, наступний після закінчення п'ятиденного строку, передбаченого підпунктом 3 пункту 3.2 розділу 3 Мінімальних стандартів.
Твердження апелянта про те, що така компенсація може бути надана попереднім постачальником лише на підставі відповідної письмової заяви споживача не ґрунтується на правильному розумінні норм пункту 3.10 Мінімальних стандартів, оскільки звернення із заявою як до поточного, так і до попереднього постачальника про виплату компенсації за недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу є правом, а не обов'язком споживача, і виникає у разі ненадання постачальником такої компенсації. Закон не містить норм які б визначали наявність вказаної заяви споживача, як обов'язкової передумови для виплати йому постачальником (попереднім постачальником) компенсації.
Таким чином, відсутність заяв споживачів про надання компенсації за недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу не звільняє ТОВ “Івано-Франківськгаз збут» від обов'язку надати таку компенсацію.
Те, що вказані у акті перевірки НКРЕКП та спірному розпорядженні побутові споживачі були виключені з Реєстру споживачів ТОВ “Івано-Франківськгаз збут» у цьому конкретному випадку не становить перешкоди для надання їм компенсації за недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, оскільки у розпорядженні позивача була наявна відповідна інформація таких споживачів, отримана при постачанні їм послуг до переведення їх на постачальника «останньої надії».
Більше того, ТОВ “Івано-Франківськгаз збут» стверджує про те, що сама сума переплат була повернута споживачам, а тому у позивача залишились відповідні реквізити таких повернень.
Доводи апелянта у частині несвоєчасного отримання оспорюваних Постанови і Розпорядження жодним чином не впливають на правомірність висновків відповідача, які лягли в основу прийняття таких рішень, а відтак не можуть бути підставою для визнання їх протиправними та скасування.
Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськгаз збут» залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року у справі №300/4657/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді В. Я. Качмар
Н. М. Судова-Хомюк