18 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 442/851/25 пров. № А/857/7747/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі :
головуючого судді : Кухтея Р.В.,
суддів : Носа С.П., Шевчук С.М.,
з участю секретаря судового засідання : Скрутень Х.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 лютого 2025 року (ухвалене головуючою-суддею Павлів З.С. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Дрогобич) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення,
30.01.2025 ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі- ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 22.01.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.2101 КУпАП, а провадження в справі закрити.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.02.2025 у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити його позовні вимоги повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оспорювана постанова є необгрунтованою, оскільки з її змісту незрозуміло які він мав вчинити дії, як селищний голова, якою нормою закону такий обов'язок передбачений, а саме щодо організації та забезпечення проведення мобілізації людських ресурсів на території населених пунктів Меденицької територіальної громади, а тому в його діях відсутній склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Також зазначає, що протокол був складений 22.01.2025 та на цю ж дату призначено розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Відповідач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача та його представника Шемеляк Т.Т., які підтримали апеляційну скаргу, представника відповідача Дмитріва А.Р., який заперечив проти її задоволення, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Як видно з матеріалів справи, 22.01.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.2101 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн.
За змістом оспорюваної постанови, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою, являючись керівником виконавчого комітету Меденицької селищної ради, порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та не виконав вимоги передбачені абз.2 ч.1 ст.18 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз.8 ч.1 ст.15 Закону України “Про оборону України», а саме не організував та не забезпечив проведення мобілізації людських ресурсів на території населених пунктів Меденицької територіальної громади у кількості 20 осіб у грудні 2024 року, що була визначена у розпорядженні начальника Дрогобицької районної військової адміністрації №M-25дск від 03.12.2024 “Про проведення заходів мобілізації людських та транспортних ресурсів на території району», виданого на виконання розпорядження начальника Львівської обласної військової адміністрації №M58/0/5-24 дск “Про проведення заходів мобілізації людських та транспортних ресурсів та території Львівської області».
Згідно даних вищевказаної постанови ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав.
Встановлено, що вказану постанову винесено на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 22.01.2025, складеного головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якому вказано суть правопорушення, яке описане вище.
У протоколі є підпис позивача про те, що він повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення о 12.00 год 22.01.2025.
Як видно з матеріалів справи, на виконання розпорядження Львівської обласної військової адміністрації №58/0/5-24ДСК від 29.11.2024 “Про проведення заходів мобілізації людських та транспортних ресурсів на території Львівської області» 03.12.2024 Дрогобицькою районною військовою адміністрацією прийнято розпорядження №М-25ДСК “Про проведення заходів мобілізації людських та транспортних ресурсів на території району», яким зобов'язано провести на території Дрогобицького району комплекс організаційних та практичних заходів з призову військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації та вилучення техніки національної економіки з 01.12.2024 впродовж 31 доби у кількості 243 особи та 2 одиниці техніки, з розподілом до наявного мобілізаційного ресурсу, зокрема Меденицька територіальна громада 20 осіб.
На голову Меденицької територіальної громади, зокрема, покладено наступні обов'язки: розгортання дільниць (штабів) оповіщення, пунктів військовозобов'язаних у взаємодії з ІНФОРМАЦІЯ_2 , організацію своєчасного оповіщення і прибуття резервістів військовозобов'язаних шляхом їх перевезення від дільниць оповіщення до пунктів збору ІНФОРМАЦІЯ_3 , організацію відправки призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби, організацію прибуття транспортних засобів та техніки на збірні пункти та у військові частини, відповідно до вимог пункту 1 Заходів з організації та забезпечення проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів на території Дрогобицького району, затверджених розпорядженням голови Дрогобицької районної державної адміністрації №М/18дск від 25.11.2021, організацію доставлення оповіщених осіб до пункту збору ІНФОРМАЦІЯ_3 щоденно із розрахунку Меденицька територіальна громада - 1 особа; організацію взаємодії з правоохоронними органами, закладами охорони здоров'я, ІНФОРМАЦІЯ_2 з питань проведення оповіщення, призову військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації та вилучення техніки національної економіки для потреб Збройних Сил України та інших військових формувань; реєстрацію місця проживання чи перебування осіб з дотриманням вимог статті 38 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» на період дії правового режиму воєнного стану; оповіщення керівниками підприємств, установ та організацій усіх форм власності відповідно до абзацу шостого частини першої статті 21 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов'язаних, які працевлаштовані на підпорядкованих підприємствах, установах, організаціях відповідно до списків та розпоряджень виданих ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також забезпечити їх прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 або їх відділів у визначені строки; щотижнево письмово інформувати Дрогобицьку районну військову адміністрацію, у копії ІНФОРМАЦІЯ_2 про хід виконання заходів призову громадян у розрізі старостинських округів та вжиті заходи щодо вирішення проблемних питань та забезпечення безумовного виконання визначених планових показників з поставки мобілізаційних ресурсів.
03.12.2024 розпорядженням ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №13208 голову Меденицької територіальної громади, на виконання Конституції України, Законів України “Про оборону України», “Про військовий обов'язок і військову службу», “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зобов'язано здійснити оповіщення військовозобов'язаних згідно долученого списку для проходження медичного огляду та уточнення військово-облікових даних та забезпечити їх прибуття за вказаною адресою у визначений час.
09.12.2024 розпорядженням ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №13370 голову Меденицької територіальної громади, на виконання Конституції України, Законів України “Про оборону України», “Про військовий обов'язок і військову службу», “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зобов'язано здійснити оповіщення військовозобов'язаних згідно долученого списку для проходження медичного огляду та уточнення військово-облікових даних та забезпечити їх прибуття за вказаною адресою у визначений час.
11.12.2024 розпорядженням ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №13511 голову Меденицької територіальної громади, на виконання Конституції України, Законів України “Про оборону України», “Про військовий обов'язок і військову службу», “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зобов'язано здійснити оповіщення військовозобов'язаних згідно долученого списку для проходження медичного огляду та уточнення військово-облікових даних та забезпечити їх прибуття за вказаною адресою у визначений час.
16.12.2024 розпорядженням ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №13643 голову Меденицької територіальної громади, на виконання Конституції України, Законів України “Про оборону України», “Про військовий обов'язок і військову службу», “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зобов'язано здійснити оповіщення військовозобов'язаних згідно долученого списку для проходження медичного огляду та уточнення військово-облікових даних та забезпечити їх прибуття за вказаною адресою у визначений час.
23.12.2024 розпорядженням ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №13823 голову Меденицької територіальної громади, на виконання Конституції України, Законів України “Про оборону України», “Про військовий обов'язок і військову службу», “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зобов'язано здійснити оповіщення військовозобов'язаних згідно долученого списку для проходження медичного огляду та уточнення військово-облікових даних та забезпечити їх прибуття за вказаною адресою у визначений час.
Рапортом ТОВ заступника начальника - начальника мобілізаційного відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 повідомлено ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 про те, що головами виконавчих комітетів Дрогобицької, Трускавецької та Бориславської міських рад, а також Східницької та Меденицької селищних рад вчергове не забезпечено і у грудні 2024 року проведення мобілізації людських ресурсів на території населених пунктів в кількості, що була визначена у розпорядженні начальника Дрогобицької районної військової адміністрації №M-25дск від 03.12.2024 “Про проведення заходів мобілізації людських та транспортних ресурсів на території району», виданого на виконання розпорядження начальника Львівської обласної військової адміністрації №M58/0/5-24дск “Про проведення заходів мобілізації людських та транспортних ресурсів та території Львівської області».
Так, згідно даного розпорядження, вищезгаданих голів виконавчих комітетів було зобов'язано за грудень 2024 року провести на території Дрогобицької територіальної громади мобілізацію 99 військовозобов'язаних (доставлено - 43), на території Трускавецької територіальної громади - 36 військовозобов'язаних (доставлено - 2), Бориславської територіальної громади - 68 військовозобов'язаних (доставлено - 3), Східницької та Меденицької територіальних громад по 20 військовозобов'язаних (доставлено 1 та 2 відповідно).
Вважаючи протиправною оспорювану постанову, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з вимогою про її скасування.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що саме позивач, який обіймаючи посаду голови виконавчого комітету Меденицької селищної ради, відповідальний за невиконання вищевказаних розпоряджень.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Притягненню до адміністративної відповідальності особи, обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною першою статті 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791-2798 цього Кодексу.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791, 2798 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 год 30 хв 24.02.2022 введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Відповідно до ст.235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 2101, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України)).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією № 3.
Тобто, законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності.
Згідно пункту 3 розділу ІІ Інструкції №3, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції №3, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Згідно ч.1 ст.2101 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.3 ст.2101 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.2 ст.16 Закону України “Про оборону України», посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності : виконують передбачені законодавством обов'язки у сфері оборони; забезпечують ведення персонального військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, сприяють їх підготовці до військової служби, призову на строкову військову службу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, створенню працівникам належних умов для виконання ними військового обов'язку згідно із законодавством, забезпечують здійснення заходів з їх військово-патріотичного виховання; несуть відповідальність за підготовку підприємств, установ та організацій до виконання мобілізаційних завдань, збереження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву; забезпечують виробництво оборонної продукції та постачання її за призначенням у встановлені строки та за визначеною номенклатурою, а також виконання робіт, надання послуг.
Забезпечувати своєчасне оповіщення і прибуття працівників, які залучаються до виконання обов'язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п'ятою статті 22 цього Закону, на збірні пункти шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів із подальшою компенсацією витрат за здійснення такого процесу з Державного бюджету України, яка здійснюється не пізніше ніж через місяць після подання відповідного звернення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абз.7 ч.1 ст.21 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Згідно ст.18 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», виконавчі органи сільських, селищних, міських рад : планують, організовують і забезпечують мобілізаційну підготовку та мобілізацію на території відповідних населених пунктів; беруть участь у формуванні проектів основних показників мобілізаційного плану; розробляють мобілізаційні плани, довготермінові і річні програми мобілізаційної підготовки; забезпечують на території відповідних населених пунктів виконання мобілізаційних завдань (замовлень) підприємствами, установами і організаціями, які залучаються ними до виконання цих завдань (замовлень); здійснюють під час оголошення мобілізації заходи щодо переведення підприємств, установ і організацій, які знаходяться на території відповідних населених пунктів, на роботу в умовах особливого періоду; доводять розпорядження про виконання мобілізаційних завдань (замовлень) до підприємств, установ і організацій, які знаходяться на території відповідних населених пунктів і залучаються до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), та укладають з ними договори (контракти); керують та здійснюють контроль за мобілізаційною підготовкою підприємств, установ і організацій, які залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень); здійснюють контроль за створенням, зберіганням та обслуговуванням мобілізаційного резерву матеріально-технічних і сировинних ресурсів на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності або залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень); у разі ліквідації (реорганізації) підприємств, установ і організацій, що перебувають у комунальній власності і яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення) або які залучаються до їх виконання, здійснюють заходи щодо передачі таких завдань (замовлень) іншим підприємствам, установам і організаціям, які знаходяться на території відповідних населених пунктів, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; організовують під час мобілізації в установленому порядку своєчасне оповіщення та прибуття громадян, які залучаються до виконання обов'язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п'ятою статті 22 цього Закону, техніки на збірні пункти та у військові частини, виділення будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів і надання послуг Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту відповідно до мобілізаційних планів; забезпечують на території відповідних населених пунктів ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час і надання звітності щодо бронювання військовозобов'язаних у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; забезпечують надання територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідному підрозділу Служби зовнішньої розвідки України відомостей про реєстрацію, банкрутство (ліквідацію) підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління, згідно із законодавством; одержують від місцевих органів виконавчої влади необхідну інформацію про характер мобілізаційних завдань (замовлень), встановлених підприємствам, установам і організаціям, які знаходяться на території відповідних населених пунктів, з метою планування раціонального використання людських і матеріальних ресурсів під час мобілізації та у воєнний час; вирішують разом з місцевими органами виконавчої влади питання щодо виконання мобілізаційних завдань (замовлень) підприємствами, установами і організаціями, що перебувають у комунальній власності або залучаються ними до виконання цих завдань (замовлень), у разі втрати зв'язку із зазначеними підприємствами, установами і організаціями під час мобілізації та у воєнний час; забезпечують на території відповідних населених пунктів виконання законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.36 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі делеговані повноваження як, зокрема, сприяння організації призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, строкову військову та альтернативну (невійськову) службу, а також їх мобілізації, підготовці молоді до служби в Збройних Силах України, організації навчальних (перевірочних) та спеціальних військових зборів; забезпечення доведення до підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення наказу військового комісара про оголошення мобілізації; організація та участь у здійсненні заходів, пов'язаних з мобілізаційною підготовкою, підготовкою і виконанням завдань територіальної оборони, на відповідній території.
Колегія суддів зазначає, що сільський, селищний, міський голова забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету(ч.4 ст.42 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні»).
Згідно ч.6 ст.42 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», при здійсненні наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.
Відповідно до ч.1, 2 ст.6 Закону України “Про місцеві державні адміністрації», на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.
Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Відповідно до абз.2 п.11 постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 “Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», голови (начальники) районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій) з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного начальника обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації) про проведення заходів мобілізації: видають за пропозиціями керівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розпорядження про проведення заходів мобілізації та невідкладно доводять його до виконавців.
Зі змісту наведеного положення вбачається, що після отримання розпорядження відповідного уповноваженого органу обов'язок з його реалізації покладається на позивача, який обіймаючи посаду голови виконавчого комітету Меденицької селищної ради, відповідальний за невиконання вищевказаних розпоряджень.
Колегія суддів звертає увагу, що створення відповідного відділу з питань діяльності правоохоронних органів, оборонної, мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення виконавчого комітету Меденицької селищної ради не звільняє позивача як голову Меденицької селищної ради від виконання покладених на нього чинним законодавством обов'язків.
Крім того, суду не представлено жодних доказів про вжиття мобілізаційних заходів на виконання відповідного розпорядження.
Вказане, на переконання колегії суддів, свідчить про невиконання покладених на позивача обов'язків щодо організації та забезпечення проведення мобілізаційних заходів, визначених у розпорядженні начальника Дрогобицької районної військової адміністрації №М-25дск від 03.12.2024, а тому вважає, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.2101 КУпАП.
З приводу доводів позивача про те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, суд першої інстанції вірно не взяв до уваги, оскільки як видно з листа №676 від 20.01.2025, позивачу запропоновано прибути за адресою : м. Дрогобич, вул.Шевченка, 25 о 11 год 30 хв 22.01.2025 з метою встановлення причин та умов, які перешкодили йому у проведенні на території населених пунктів Меденицької територіальної громади, організаційних та практичних заходів з призову військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації в кількості, що була визначена у пункті 1 розпорядження начальника Дрогобицької районної військової адміністрації №M-25дск від 03.12.2024 “Про проведення заходів мобілізації людських та транспортних ресурсів на території району» та вжиття заходів щодо їх усунення.
Більше того, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачу було відомо ще з протоколу про адміністративне правопорушення.
Проте, правом на відкладення розгляду справи позивач не скористався.
При цьому, колегія суддів зазначає, що протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.2101 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 2101, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
З огляду на це, колегія суддів не враховує посилання позивача про те, що у ОСОБА_4 , як головного спеціаліста командування ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутні повноваження на складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Також колегія суддів не погоджується з доводами сторони позивача про обовязок відповідача повідомити його про розгляд справи не пізніш як за три доби до дня розгляду справи, оскільки відповідно до ч.1 ст.2771 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи лише в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Тобто, вказана норма поширюється на категорію справ, розгляд яких віднесено до повноважень суду.
Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність оспорюваної постанови.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерела права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі “Проніна проти України» (рішення від 18.07.2006).
Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі “Серявін та інші проти України» ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі “Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).
Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень ч.3 ст.272 КАС України, судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтею 286 цього Кодексу (особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності), набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.ст.268, 272, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 лютого 2025 року по справі №442/851/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. П. Нос
С. М. Шевчук
Повне судове рішення складено 27.03.25