27 березня 2025 року Справа № 161/23660/24 пров. № А/857/5600/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,
при секретарі судового засідання - Гладкій С.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 січня 2025 року (суддя Рудська С.М., м.Луцьк, повний текст складено 15 січня 2025 року), -
20.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП, ДПП відповідно) в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 27.01.2024 серія БАВ №370019 (далі - Постанова) і провадження у справі закрити.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 січня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропущеними строками звернення до суду.
В доводах апеляційної скарги вказує, що ОСОБА_1 про існування оскаржуваної Постанови достовірно стало відомо під час розгляду в справи про адміністративне правопорушення № 161/2579/24, розгляд якої завершився постановленням 04.04.2024 судового рішення. У свою чергу, позивачем не надано жодних доказів, які б вказували на об'єктивну неможливість звернення до суду з даними позовними вимогами, або ж давали правові підстави для поновлення строку на оскарження Постанови.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Відповідач просив проводити розгляд справи у відсутності його представника.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши оправу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що позивач не є суб'єктом вчинення інкримінованих йому за частинами першою, другою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) правопорушень.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 27.01.2024 о 21:18 год в м.Луцьк, по вулиці Вавилова, 5, водій керуючи транспортним засобом RENAULT Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 будучи особою, яка не має права керування відповідної категорії та при перевірці документів не мав/не пред'явив поліс ОСЦПВ та реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив пункт 2.1 «а», «б», «г» «Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) .
На підставі викладеного відносно позивача прийнято Постанову, якою на нього накладено штраф в сумі 3400 грн.
Частиною п'ятою статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з підпункту «а», «б», «г» пункту 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Приписами підпункту «а» пункту 2.4 розділу 2 ПДР визначено, що на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів).
Відтак, вищенаведеними нормами, за власниками транспортних засобів, закріплений обов'язок під час експлуатації такого мати при собі перелічені документи.
Частина перша та друга статті 126 КУпАП передбачає, що:
керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В даному випадку, згідно доводів апеляційної скарги відеоматеріали щодо даної справи зберігалися в УПП лише місяць від дати вчинення правопорушення, відповідно до «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395.
Крім того, згідно постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 квітня 2024 року в справі про адміністративне правопорушення № 161/2579/24, яка набрала законної сили, є чинною та має преюдиційне значення при розгляді даної справи, судом було констатовано те, що ОСОБА_1 27.01.2024 о 20 год. 26 хв., в м. Луцьку по вул. Вавилова, 5, транспортним засобом RENAULT Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 , не керував.
Щодо строку звернення до суду, то апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем жодними доказами не доведено, що про оскаржувану Постанову позивач дізнався під час розгляду справи №161/2579/24.
Натомість, так як він перебував у складі Збройних Сил України 27.01.2024, що встановленою постановою суду у справі №161/2579/24, то суд апеляційної інстанції вважає правдивими доводи позивача про те, що про оскаржувану Постанову він дізнався при складанні протоколу про адміністративне правопорушення від 13.12.2024 серії ЕПР1 №195234.
Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.
Керуючись статтями 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС, суд,
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 січня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
С. М. Кузьмич