26 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/5619/23 пров. № А/857/17249/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Кузьмича С. М., Пліша М. А.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці на додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року у справі №300/5619/23 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,-
суддя в 1-й інстанції - Панікар І. В.,
дата ухвалення додаткового рішення - 21 червня 2024 року,
місце ухвалення додаткового рішення - м. Івано-Франківськ,
дата складання повного тексту додаткового рішення - не зазначено,
Адвокат Шевченко Наталія Павлівна, діючи в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , звернулася у суд з адміністративним позовом до відповідача - Івано-Франківської митниці Державної митної служби України, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів за № UA206060/2023/000019/2 від 02 серпня 2023 року, визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206060/2023/000054 від 02 серпня 2023 року.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів за № UA206060/2023/000019/2 від 02 серпня 2023 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206060/2023/000054 від 02 серпня 2023 року.
10 червня 2024 року представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі №300/5619/23 про стягнення з Івано-Франківської митниці Державної митної служби України на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 8000,00 грн.
12 червня 2024 року від представника відповідача на адресу суду надійшло заперечення на клопотання, відповідно до якого останній зазначив про те, що розмір витрат на оплату послуг адвоката повинен бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Вважає, що заявлена до відшкодування вартість наданої позивачу послуги є значно завищеною та не співмірною зі складністю справи, внаслідок чого підлягає зменшенню, оскільки дана категорія справи не є складною та написання позовної заяви не потребувало багато часу.
Додатковим рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №300/5619/23 задоволено частково. Ухвалено додаткове судове рішення в адміністративній справі №300/5619/23 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 гривень (чотири тисячі 00 копійок).
Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про те, що дана категорія справ є справами незначної складності та по них є стала судова практика, а тому, на думку митниці, написання позовної заяви не потребувало додаткових зусиль та знань. Відповідачу є незрозумілим, що входить у вартість послуг визначену позивачем у розмірі 8000,00 грн. Крім того, звертає увагу на те, що наявні у матеріалах справи договір про надання правової допомоги, акт приймання-передачі виконаних робіт та платіжне доручення про сплату 8000,00 грн не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та складності виконаної адвокатом роботи, вважає, що сума є значно завищеною та не підтвердженою. Також вказує, що підготовка відповідних процесуальних документів не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже адвокат був обізнаним у такій категорії справ, та має наявні ідентичні провадження; а нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося. З врахуванням наведеного просить скасувати додаткове судове рішення та прийняти нове судове рішенням, яким у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Відзив на апеляційну скаргу позивачем поданий не був. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Задовольняючи частково заяву про розподіл судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що вказана справа не відноситься до складних справ, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в матеріалах справи документами, підготовка документів в цій справі не потребує великої кількості часу, а тому, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, а тому наявні достатні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
П.1 ч.3 ст.132 КАС України передбачає, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з положеннями ч.7, 9 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ст.30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Крім того, на підтвердження здійсненої правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Адвокатом Шевченко Наталією Павлівною укладено Договір про надання правової допомоги від 14 серпня 2023 року.
Згідно з п.1 розділу вищевказаного Договору адвокат зобов'язується надавати Клієнту правовому допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього у справі з рішення про коригування митної вартості №UA206060/2023/000019/2 від 02 серпня 2023 року, винесених Івано-Франківською митницею Держмитслужби, а клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.
Правова допомога полягає в: зборі та правовому аналізі інформації, документів та матеріалів, що стосуються справи, в тому числі судової практики в аналогічних спорах; наданні усних та письмових консультацій та роз'яснень щодо правових питань, що стосуються справи; складанні необхідних для справи документів, в тому числі: запитів, заяв, скарг, позовної заяви, відповіді на відзив, письмових пояснень, заяв процесуального характеру тощо, зокрема і до Івано-Франківського окружного адміністративного суду; складанні апеляційної та/або касаційної скарг, відзивів на апеляційну та /або касаційну каргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, Верховного Суду; поданні та підписанні документів від імені Клієнта та їх отримання з усіма правами, якими би мав право користуватись Клієнт; представництво інтересів Клієнта в судах.
Відповідно до п.3.1.-3.5. Договору Клієнт здійснює оплату послуг Адвоката за домовленістю шляхом передачі Адвокату обумовленої суми, а Адвокат зобов'язується видати Клієнту квитанцію про оплату відповідних послуг.
Даним договором сторони погодили, що вартість послуг правової допомоги в суді першої інстанції становить 8000 (вісім тисяч) гривень.
Обсяг додаткових послуг та порядок оплати гонорару погоджується з Клієнтом шляхом підписання додаткової угоди до Договору. За надання певних видів правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар (винагороду) в розмірі, визначеному додатковою угодою до даного Договору.
Сторони погодили, що завершення усіх необхідних дій в суді певної інстанції оформлюється актом прийому-передачі послуг, що має бути підписаний Сторонами та скріплений їх печатками (у разі наявності).
Як правильно встановлено судом першої інстанції, на виконання вказаного пункту Договору представником позивача надано акт прийому-передачі послуг до договору про надання правової допомоги від 10 червня 2024 року.
Зі змісту цього Акту вбачається, що адвокат надав послуги правової допомоги Клієнту в суді першої інстанції по справі, що включають в себе: аналіз проблеми, консультацію клієнта, узгодження правової позиції; вивчення та правовий аналіз доказів по справі, вивчення та правовий аналіз судової практики в подібних спорах з митними органами; підготовка адміністративного позову та додатків до нього згідно вимогам КАС України; вивчення та правовий аналіз відзиву відповідача; підготовка відповіді на відзив та додатків до неї згідно з вимоги КАС України (а.с.147).
У доводах апеляційної скарги відповідач зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям співмірності та розумності, тому задоволений судом першої інстанції розмір витрат на професійну правничу допомогу 4000,00 грн є завищеним.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, а також враховуючи заперечення протилежної сторони.
Крім того, колегія суддів зауважує, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат, тому, на думку колегії суддів, судом першої інстанції було правильно проаналізовано долучені документи про надання правової допомоги та надано їм правову оцінку щодо підставності стягнення витрат на надання правової допомоги.
Враховуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи щодо витрат на професійну правничу допомогу у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, ступеня складності предмета спору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, необхідно зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача вказані витрати у розмірі 4000,00 грн, оскільки такий розмір буде відповідати принципу співмірності та розумності у спірних правовідносинах.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткову підставність поданої заяви, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а додаткове рішення суду - без змін.
Керуючись ст.132, 139, 143, 195, 243, 252, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
Апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року у справі №300/5619/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, передбачених ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді С. М. Кузьмич
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 26 березня 2025 року.