125/1328/24
2-а/125/12/2024
13.03.2025 м. Бар Вінницької області
Барський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді Питель О.В.; секретар судового засідання Іщук А.А.; розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 125/1328/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
за участі позивача ОСОБА_2 ,
Позивач ОСОБА_2 звернувся до Барського районного суду Вінницької області з вказаним вище позовом. Свої вимоги мотивував тим, що 16.06.2024 постановою інспектора СРПП ВП № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Віннічука К.М. серії БАД № 569551 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126, ст. 125 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень за те, що 16.06.2024 о 10:02 він на а/д траса О-02-01-10 керував автомобілем «Volkswagen Golf», д.н.з НОМЕР_1 , поза межами населеного пункту, у якого не були увімкнені фари, а саме не увімкнене ближнє світло фар, також не пред'явив для ознайомлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п. 9.8 та 2.1б ПДР. Вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню, оскільки у його діях відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ст. 125 КУпАП. Щодо обставин справи зазначив, що 16.06.2024 він рухався автомобілем «Volkswagen Golf», д.н.з НОМЕР_1 , на а/д траса О-02-01-10 та був зупинений співробітниками поліції, оскільки за словами працівників поліції він не увімкнув ближнє світло фар поза населеним пунктом. Співробітник поліції почав вимагати від нього пред'явлення посвідчення водія. Позивач зазначив поліцейському, що хоче дізнатися підставу зупинки відповідно до Закону України «Про Національну поліцію». Чіткої відповіді на своє запитання він не отримав. Поліцейський деякий час продовжував вимагати від нього пред'явлення посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Він пред'явив для повного ознайомлення документ, що посвідчує особу, а саме паспорт громадянина України, а також посвідчення водія, що дозволило інспектору встановити його особу. Після цього без будь-якої підготовки до розгляду справи поліцейський почав виносити постанову за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, незважаючи на те, що він не відмовлявся пред'являти документи. Вказав, що розгляд справи про адміністративне правопорушення фактично був відсутній та постанова була винесена з позбавленням його можливості реалізувати свої права як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Він мав намір подати клопотання про перенесення розгляду справи для того, щоб скористатися правовою допомогою, також ознайомитися з доказами вчинення ним правопорушення як підстави зупинки його транспорту та перевірки документів. Поліцейський, почувши про його наміри скористатися правами, зазначив, що він має 10 днів для оскарження постанови. Також, під час спілкування, поліцейський дійшов висновку, що у нього є підстави вважати, що позивач перебуває у стані алкогольного сп'яніння та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу. На проходження такого огляду позивач погодився, проте він проводився за відсутності двох свідків та акт такого огляду не складався і його копія не була йому вручена. Щодо порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення зазначив, що інспектор виніс оскаржувану постанову без підготовки до розгляду справи, особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, належним чином не було роз'яснено процесуальні права, а головне - не були досліджені докази та вирішені клопотання. У свою чергу це свідчить про винесення постанови з порушенням вимог ст. 278, 279 КУпАП. Зазначив, що розгляд справи фактично був відсутній, були допущені порушення вимог, передбачені ст. 268 КУпАП. Щодо відсутності підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності зазначив, що поліцейський має право вимагати у водія пред'явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою ПДР, вимоги відповідної особи про пред'явлення водієм документів є неправомірними. Таким чином, вважає оскаржувану постанову неправомірною. Щодо відсутності доказів у справі про адміністративне правопорушення зазначив, що вина позивача не була жодним чином підтверджена, що свідчить про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки єдиним доказом вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова. Інших доказів на підтвердження винуватості позивача у вчиненні адміністративного правопорушення при винесенні оскаржуваної постанови інспектором надано не було. Ураховуючи викладене вище, просить скасувати постанову серії БАД № 569551 від 16.06.2024.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав з підстав, що викладені у позовній заяві. Зазначив, що не згоден з притягненням його до відповідальності, оскільки поліцейські неналежним чином виконували свої обов'язки, не було проведено розгляд справи, як того вимагав позивач. Позивачеві не було надано доказів того, що він їхав без ближнього світла фар, та він пред'явив поліцейським своє посвідчення водія, а також паспорт.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав до суду відзив на позов, згідно з яким позов не визнав та вважає його безпідставним і необґрунтованим. Підставами для відмови у задоволенні позову зазначив, що як встановлено та не заперечується позивачем, останній керував транспортним засобом «Volkswagen Golf», д.н.з НОМЕР_1 , тобто керував механічним транспортним засобом. На відеозаписі видно, що поліцейський повідомив водієві причину зупинки - порушення ПДР та вчинення адміністративного правопорушення - керування транспортним засобом поза населеним пунктом з не увімкненим ближнім світлом фар. Факт керування транспортним засобом поза населеним пунктом з не увімкненим ближнім світлом фар зафіксовано на портативний відео реєстратор 797718, а відтак були наявні підстави для зупинки транспортного засобу. На відео зафіксовано, що поліцейський представився, повідомив суть правопорушення та передбачену відповідальність, роз'яснив водієві його права та обов'язки, заслухав пояснення. Водій неодноразово повідомляв про наявність у нього прав, проте фактично заявив про намір подати письмове клопотання про відкладення розгляду справи під час заповнення поліцейським бланку постанови у справі про адміністративне правопорушення. Постанова виноситься після розгляду справи та є окремою стадією провадження у справах про адміністративне правопорушення. За таких обставин клопотання подане під час її винесення не підлягає вирішенню. Посилання позивача на порушення поліцейським положень ст. 278 КУпАП є безпідставними, будь-які обґрунтування даних тверджень - відсутні. Як встановлено із наявних відеозаписів, водій не виконав свій обов'язок, встановлений ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», та не пред'явив для перевірки реєстраційний документ на транспортний засіб у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться у ньому. Факт короткострокового пред'явлення реєстраційного документа на транспортний засіб не підтверджує виконання водієм вимог ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», при цьому останній неодноразово отримував та не реагував на зауваження поліцейського щодо необхідності пред'явлення документу до повного ознайомлення. Факт недотримання вимог нормативно-правових актів зафіксовано на портативний відеореєстратор 797718, а тому поліцейський правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП. Позивач, посилаючись на ряд доводів та обставин, не навів належних та допустимих доказів, які підтверджують їх. Під час дослідження наявних відеозаписів знайшов своє підтвердження факт порушення ПДР позивачем, а також спростовуються доводи та обставини наведені ним. На думку представника відповідача, дані обставини вказують на те, що позивач перекручує дійсні обставини справи з метою ухилення від адміністративної відповідальності.
Вирішуючи питання щодо можливості проведення судового засідання за відсутності представника відповідача, суд ураховує таке.
Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстав для відкладення судового засідання, що передбачені частинами другою та четвертою статті 205 КАС України, судом не встановлено, тому суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, ураховуючи відзив представника відповідача, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, з таких підстав.
Судом встановлено, що постановою поліцейського СРПП ВП № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області майором поліції Віннічуком К.В. серії БАД № 569551 від 16.06.2023 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 126, ст. 125 КУпАП у виді штрафу у розмірі 425 гривень. Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 16.06.2024 о 10:02 на автодорозі траса О-02-01-10 керував автомобілем «Volkswagen Golf», д.н.з НОМЕР_1 , поза межами населеного пункту, у якого не були увімкнені фари, а саме не увімкнене ближнє світло фар, також не пред'явив для ознайомлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п. 9.8 та 2.1б Правил дорожнього руху України.
До відзиву відповідач долучив відеозапис з відеореєстратора № 797718 від 16.06.2024, - на якому зафіксована процедура розгляду поліцейським справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 126, ст. 125 КУпАП, відносно ОСОБА_1 та складення постанови. На відеозаписі видно, що о 10:06 повз автомобіль поліцейських проїхав автомобіль марки «Volkswagen Golf», д.н.з НОМЕР_1 , у якого було вимкнене ближнє світло фар та денні ходові вогні. Огороднік повідомив поліцейському про технічну несправність фар. На вимогу поліцейського пред'явити для перевірки документи повідомив, що забув їх вдома. Поліцейський повідомив підставу зупинки, а саме порушення ПДР, на що ОСОБА_1 застосовує нецензурну лексику до поліцейського та пред'являє паспорт громадянина України. На відео зафіксовано процедуру огляду водія на визначення стану алкогольного сп'яніння. У подальшому, поліцейський роз'яснює Огородніку положення ст. 268 КУпАП, а також підставу зупинки та суть правопорушення, а саме керування транспортним засобом поза населеним пунктом з не увімкненим ближнім світлом фар та не пред'явлення у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в реєстраційному документі на транспортний засіб, а також відповідальність передбачену за відповідні дії. Поліцейський представляється як особа, яка розглядає справу та повідомляє суть правопорушення. ОСОБА_1 повідомив про своє право на відкладення розгляду справи для отримання правової допомоги та що поліцейський не повідомив про це. Далі Огороднік витягнув з вікна автомобіля руку, у якій тримав якийсь документ, та показав його іншому поліцейському, на що поліцейська повідомила йому, що пред'явити документ слід до повного ознайомлення поліцейському, який розглядає справу. У подальшому, поліцейський повідомив водієві про винесення постанови, суть вчиненого правопорушення та зачитав зміст постанови. Також повідомив про накладення стягнення, обов'язок та порядок сплати штрафу та можливість оскарження, на що водій повідомив, що йому це відомо.
Під час судового засідання також було досліджено відеозапис, який надав позивач, який відображає такі самі події, що і відеозапис з портативного відеореєстратора, який наданий відповідачем.
Як передбачено ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 частини 1 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 9.8 ПДР України передбачено, що на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Відповідно до 10.1 ПДР України, механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Статтею 125 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом поза населеним пунктом з не увімкненими денними ходовими вогнями, а вразі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнім світлом фар.
Статтею 16 Закону України "Про дорожній рух" визначено основні права та обов'язки водія транспортного засобу, які містять і те, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред'явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.
За змістом п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п. 2.4 (а) ПДР України, на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР України.
Пунктом 2.1 (б) ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб.
Частиною 1 статті 126 КУпАП визначено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі статтею 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, в тому числі і про порушення дорожнього руху, за ст. 125, 126 КУпАП.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853 (далі Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого зокрема ч. 1 ст. 126, ст. 125 КУпАП.
Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 283 КУпАП, яка визначає зміст постанови про адміністративне правопорушення зазначено, що у постанові мають міститися: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. У постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, вказуються відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Зазначені вище норми закону, дають підстави для висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що він вважає зупинку поліцейським транспортного засобу, яким він керував, безпідставною, а тому і вимогу про пред'явлення реєстраційного документа на транспортний засіб - неправомірною, з огляду на те, що: по перше, з відео чітко вбачається те, що на трансопртному засобі, яким керував позивач, не увімкнене ближнє світло фар та відсутні денні ходові вогні; по друге, оцінка наявності підстав для зупинки транспортного засобу не входить до компетенції водія та може бути ним оспорена у окремому адміністративному чи судовому порядку.
Наявність чи відсутність у діях водія порушення Правил дорожнього руху, яке було підставою для його зупинки працівником поліції, не звільняє його від обов'язку пред'явити для перевірки реєстраційний документ на транспортний засіб у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в реєстраційному документі на транспортний засіб. Невиконання цього обов'язку є складом самостійного правопорушення, яке передбачено ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Із наданих відеозаписів вбачається, що позивач керував автомобілем поза населеним пунктом з неувімкненим ближнім світлом фар та відсутніми денними ходовими вогнями, та не пред'явив на вимогу інспектора для перевірки реєстраційний документ на транспортний засіб у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в реєстраційному документі на транспортний засіб, отже поліцейським правомірно було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, при цьому з відео вбачається, що поліцейським дотримано загальні вимоги до порядку розгляду справ, тому підстав для скасування постанови під час судового розгляду не встановлено.
Відповідно до статті 139 КАС України, у зв'язку з тим, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то судові витрати позивача слід залишити за ним.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що його поведінка під час спілкування з поліцейським була неприпустимою, - на відео зафіксовано, що під час спілкування з поліцейським позивач допускав нетактовні вислови, проявляв агресію та прямо висловлював нецензурні образи на адресу поліцейського у відповідь на законну вимогу поліцейського пред'явити документи.
На підставі викладеного, керуючись 241-246, 250, 255, 286, 295 КАС України, суд
Відмовити у позові ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови серії БАД № 569551 від 16.06.2024 у справі про адміністративне правопорушення.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони:
- ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
- Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050, ЄДРПОУ 40108672).
Повний текст рішення суду складено 19.03.2025.
Суддя