27 березня 2025 року м. Дніпросправа № 199/7419/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 січня 2025 року (суддя Руденко В.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просив суд скасувати постанови №542 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП від 11.09.2024, постанови № 543 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП від 11.09.2024, постанови № 544 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП від 11.09.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 вересня 2024 року постановою про адміністративне правопорушення № 542 винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. Того ж дня постановами про адміністративне правопорушення№ 543 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. кожною. Позивач вважає, що оскаржувані постанови є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, виходячи з наступного. В оскаржуваній постанові № 542 від 11.09.2024 не зазначено та не конкретизовано які норми діючого законодавства, що регулюють правила військового обліку військовозобов'язаних, наприклад профільні Закони України «Про оборону України», «Про військовий обов'язок і військову службу», «Правила військового обліку військовозобов'язаних», затверджені Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, порушив позивач та й відповідно не виконав свій військовий обов'язок, з посиланням на відповідний пункт Порядку або статтю Закону у постанові не зазначено. Відповідачем не було вжито заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для вирішення справи належним чином, а в самій постанові відсутнє посилання на будь який належний та допустимий доказ того, що позивач не встав на військовий облік у відповідному центрі комплектування та соціальної підтримки, можна дійти єдиного вірного правового до висновку про протиправність та незаконність оскаржуваної постанови № 543 від 11.09.2024. В постанові № 544 від 11.09.2024 відсутнє посилання на будь який належний та допустимий доказ того, що позивач ОСОБА_1 відмовився від проходження військово-лікарської комісії, що є самостійною підставою для суду визнати зазначену постанову протиправною та незаконною справу про адміністративне правопорушення закрити.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 січня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 від 11 вересня 2024 року № 543 та № 544 про накладення на ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП стягнення у вигляді 17000 гривень штрафу за кожною постановою скасовано та провадження в справах за цими постановами закрито.
У позові ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 542 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 11.09.2024, - відмовлено.
Постанову, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 № 542 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 11.09.2024, відносно ОСОБА_1 , якою на останнього накладеного штраф у розмірі 17000,00 грн. залишено без змін.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення в частині відмови у позові про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 542 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 11.09.2024 та ухвалите нове рішення, яким скасувати постанову № 542 від 11.09.2024 за справою про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності є неправомірним.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 11.09.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 було складено протокол №542 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 через те, що він не оновив військово-облікові дані через РЕЗЕРВ +, або в ЦНАП, та (або) в РТЦК протягом 60 днів з 16.05.2024.
11.09.2024 постановою №542 про адміністративне правопорушення начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.
Відповідно до вказаної постанови громадянин ОСОБА_1 в порушення Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (зі змінами), ч.10 ст.1, ст.39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не оновив свої військово-облікові данні через РЕЗЕРВ +, або в ЦНАП, або в ТЦК протягом 60 днів з 16.05.2024, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП. Вказані обставини зафіксовані протоколом про адміністративне правопорушення від 11.09.2024 з доказами правопорушення за ознаками ч.3 ст. 210 КУпАП.
11.09.2024 головним спеціалістом ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 було складено протокол №543 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 через те, що він не став своєчасно на військовий облік до ТЦК.
11.09.2024 постановою №543 про адміністративне правопорушення начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн. Відповідно до вказаної постанови громадянин ОСОБА_1 не став своєчасно на військовий облік до ТЦК, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Вказані обставини зафіксовані протоколом про адміністративне правопорушення від 11.09.2024 з доказами правопорушення за ознаками ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
11.09.2024 у головним спеціалістом ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 було складено протокол №544 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відмовився від проходження військово-лікарської комісії.
11.09.2024 постановою №544 про адміністративне правопорушення начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн. Відповідно до вказаної постанови громадянин ОСОБА_1 відмовився від проходження військово-лікарської комісії, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Вказані обставини зафіксовані протоколом про адміністративне правопорушення від 11.09.2024 з доказами правопорушення за ознаками ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Оскільки, скаржником оскаржується в апеляційному порядку судове рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, а тому предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 308 КАС України, є законність і обґрунтованість судового рішення суду, лише в цій частині.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 оголошено проведення загальної мобілізації.
Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Частиною 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).
Частина 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладена в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024.
Згідно ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно ст.42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та п.19 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» № 1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Частиною 3 ст.210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Приміткою у ст. 210 КУпАП визначено, що положення ст. 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до ч.3 ст.13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Відповідно до ч.3 ст.14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують відповідну інформації наведено у абзацах від третього до двадцятого частини третьої статті 14 Закону №1951-VIII.
Відтак, з огляду на вимоги вказаного вище Закону, а також вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», можливість отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи не виключає обов'язку позивача актуалізувати свої облікові дані в ТЦК.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024 визначено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, у разі перебування на території України, зобов'язані протягом 60днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності). Таким чином, громадянин України, який перебуває на військовому обліку, був зобов'язаний уточнити вказані дані у період з 18.05.2024 по 16.07.2024, зокрема, шляхом прибуття до центру надання адміністративних послуг.
Законодавством чітко визначено терміни для оновлення облікових даних: вони мали чіткі межі - з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року (60 днів) та способи уточнення: через центр надання адміністративних послуг (як підтвердження витяг про уточнення); через оновлення в застосунку (витяг із «Резерву+») або особисто в ТЦК та СП (тоді в реєстрі «Оберіг» містилася б відмітка про уточнення/оновлення даних при особистій явці).
Слід зазначити, що уточнення військових облікових даних є не правом, а обов'язком військовозобов'язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.
Зі змісту оспорюваної постанови вбачається, що 11.09.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 було складено протокол №542 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 через те, що він не оновив військово-облікові дані через РЕЗЕРВ +, або в ЦНАП, та (або) в РТЦК протягом 60 днів з 16.05.2024
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З цього виходить, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Зазначене узгоджується з постановою Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
У свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік яких визначений ст.251 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 взагалі не оновив свої військово-облікові дачі через вище перелічені способи.
Разом із тим, позивач не вказує на об'єктивні причини, які б унеможливили виконання ним обов'язку уточнення своїх персональних даних згідно чинного законодавства.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивач був ознайомлений ним, повідомлений про дату розгляду справи.
Від надання пояснень та зауважень щодо змісту протоколу, ОСОБА_1 відмовився, про що зазначено у протоколі. Доказів на спростування інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП не надав.
Позивач був присутній при розгляді справи, будь-яких заяв, клопотань при розгляді справи не подавав, в тому числі і про відкладення розгляду справи, про необхідність отримання правової допомоги.
Суд зауважив, що відомостей відносно того, що позивач, на момент винесення оскаржуваної постанови, не має статусу військовозобов'язаного матеріали даної адміністративної справи не містять.
Аналізуючи наведені вище докази суд дійшов висновку, що позивач будучи військовозобов'язаним, не оновив свої військово-облікові данні через РЕЗЕРВ+, або ЦНАП, або в РТЦК протягом 60 днів з 18.05.2024, тобто своїми діями вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що оспорювана постанова ухвалена уповноваженою посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки, стягнення накладено в межах санкції статті, а наявні докази підтверджують обґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Твердження позивача про незаконність та необґрунтованість постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров
суддя О.В. Головко