27 березня 2025 року м. Дніпросправа № 160/7771/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року (суддя Озерянська С.І.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
визнати неправомірною відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.02.2024 № 7262-2198/Г-01/8-0400/24, щодо не зарахування до страхового стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи з 01.04.2014 по 16.02.2023 згідно трудової книжки, а також періоди роботи з 18.01.2005 до 01.04.2007 з 01.04.2014 по 01.07.2017 та з 10.10.2018 по 16.02.2023 в подвійному розмірі до стажу роботи при переведені на пільгову пенсію за віком по Списку № 2;
визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в Дніпропетровській виправній колонії № 89 з 01.04.2014 по 30.06.2017 на посаді сестри - господині спеціалізованої туберкульозної лікарні для засуджених Державної установи «Дніпровська виправна колонія № 89»; з 01.07.2017 по 09.07.2018 на посаді статистика медичного кабінету моніторінгу та оцінки спеціалізованої туберкульозної лікарні при установі для чоловіків засуджених до позбавлення волі на певний строк, хворих на туберкульоз Державної установи «Дніпровська виправна колонія № 89»; з 10.10.2018 по 16.02.2023 на посаді сестри господині в Дніпропетровській туберкульозній лікарні № 89 філії «Центру охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Дніпропетровській та Донецькій областях при переведені на пільгову пенсію за віком за Списком № 2 з 16.02.2023;
визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в не зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» роботу на підприємстві - Дніпропетровська спеціалізована туберкульозна лікарня № 89 філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально - виконавчої служби України» в Дніпропетровській та Донецькій областях в період з 18.01.2005 до 01.04.2007 та період з 01.04.2014 по 01.07.2017 та з 10.10.2018 по 16.02.2023 при переведені на пільгову пенсію за віком за Списком № 2 з 16.02.2023;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в Дніпропетровській виправній колонії № 89 з 01.04.2014 по 30.06.2017 на посаді сестри - господині спеціалізованої туберкульозної лікарні для засуджених Державної установи «Дніпровська виправна колонія № 89», з 01.07.2017 по 09.07.2018 на посаді статистика медичного кабінету моніторінгу та оцінки спеціалізованої туберкульозної лікарні при установі для чоловіків засуджених до позбавлення волі на певний строк, хворих на туберкульоз Державної установи «Дніпровська виправна колонія № 89», з 10.10.2018 по 16.02.2023 на посаді сестри господині в Дніпропетровській туберкульозній лікарні № 89 філії «Центру охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Дніпропетровській та Донецькій Петрівні та зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі, згідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» роботу на підприємстві - Дніпропетровська спеціалізована туберкульозна лікарня № 89 філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Дніпропетровській та Донецькій областях в період з 18.01.2005 до 01.04.2007 та період з 01.04.2014 по 01.07.2017 та з 10.10.2018 по 16.02.2023 при переведені на пільгову пенсію за віком за Списком № 2 з 16.02.2023;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зробити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням вже виплаченої за період з 16.02.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.01.2024 позивачка звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про обчислення страхового стажу. За результатами розгляду вказаної заяви було отримано відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.02.2024 № 7262-2198/Г-01/8-0400/24, в якій зазначено, що стаж роботи, відповідно статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» розраховується в подвійному розмірі для визначення прав на пенсію, а при обчисленні страхового стажу враховується в одинарному розмірі. Зазначає, що відповідачем також було надано форму РС-право, з якої вбачається, що пенсійний фонд не зарахував до стажу роботи в подвійному розмірі періоди з 18.01.2005 по 01.04.2007, з 01.04.2014 по 01.07.2017 та з 10.10.2018 по 16.02.2023 на посаді старшої медичної сестри відділення та сестри господині в спеціалізованій туберкульозній лікарні для засуджених. З метою відновленням свого права на отримання належної пенсії, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періодів роботи з 11.11.2004 по 31.01.2005, з 01.03.2005 по 16.03.2005, з 01.01.2007 по 31.03.2007, з 01.01.2023 по 16.02.2023.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 11.11.2004 по 31.01.2005, з 01.03.2005 по 16.03.2005, з 01.01.2007 по 31.03.2007, з 01.01.2023 по 16.02.2023.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі періодів роботи з 01.01.2004 по 16.12.2010, з 01.04.2014 по 30.06.2017, з 10.07.2018 по 16.02.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі періоди роботи з 01.01.2004 по 16.12.2010, з 01.04.2014 по 30.06.2017, з 10.07.2018 по 16.02.2023.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 16.12.2023 здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , враховуючи зараховані до страхового стажу періоди роботи з 11.11.2004 по 31.01.2005, з 01.03.2005 по 16.03.2005, з 01.01.2007 по 31.03.2007, з 01.01.2023 по 16.02.2023; зараховані до страхового стажу в подвійному розмірі періоди роботи з 01.01.2004 по 16.12.2010, з 01.04.2014 по 30.06.2017, з 10.07.2018 по 16.02.2023 та з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржником зазначено, що до введення в дію Закону № 1058-IV, який діє з 01.01.2004 року, пенсії призначались згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ). Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує
стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Статтею 60 Закону № 1788 передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 02.02.2024 № 7262- 2198/Г-01/8-0400/24 повідомило про те, що стаж роботи відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01.01.2004 розраховується в подвійному розмірі для визначення права на пенсію, а при обчисленні страхового стажу враховується в одинарному розмірі, з чим не погодився суд першої інстанції.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 17.12.2010 у перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримувала пенсію за вислугу років відповідно статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З 16.02.2023 позивачці було переведено на пенсію за віком (робота за Списком № 2), обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
26.01.2024 позивачка звернулась до пенсійного органу із заявою про отримання інформації щодо зарахування періодів роботи до страхового стажу та обчислення пенсії у подвійному розмірі.
02.02.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом № 7262-2198/Г-01/8-0400/24 повідомлено, що позивач перебуває на обліку та отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка розрахована відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На підставі особистої заяви з 16.02.2023 позивача було переведено на пенсію за віком (робота за списком №2), обчислену відповідно до Закону № 1058. В результаті проведеного перерахунку страховий стаж склав 29 років 11 місяці 12 днів. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1 % складає 0,29917. Пенсію обчислено за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2001 по 31.12.2022. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить 1,13148. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки, із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; складає 6999,70 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 = 6186,32 грн х 1,13148). Загальний розмір пенсії станом на 16.02.2023 складав 2094,10 грн, у тому числі: 2094,10 грн - основний розмір пенсії (6999,70 грн х 0,29917). Відповідно до Закону України “Про внесення змін до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», який набрав чинності з дня опублікування, робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Таким чином, стаж роботи відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01.01.2004 розраховується в подвійному розмірі для визначення права на пенсію, а при обчисленні страхового стажу враховується в одинарному розмірі. Загальний розмір пенсії станом на 01.02.2024 складає 2506,64 грн.
Позивачка, вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування періодів роботи до страхового стажу та до стажу роботи в подвійному розмірі протиправними, звернулась з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV). Закон №1058-IV набрав чинності 01.01.2004. До цього моменту пенсійні правовідносини були врегульовані Законом № 1788-ХІІ.
Відповідно до преамбули Закону №1058-IV цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
За правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону №1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Таке правове регулювання визначає, що положення Закону №1788-ХІІ, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час виникнення спірних правовідносин діяли і підлягали застосуванню відповідними суб'єктами під час виконання покладених на них функцій.
Відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Судом встановлено, що згідно відомостей, які містяться в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 02.08.1988 вбачається наступна інформація про працю позивача у спірні періоди:
запис №11 від 16.07.2001 - Дніпропетровська виправна колонія №89 призначена на посаду старшої медичної сестри відділення між обласної туберкульозної лікарні для засуджених, наказ № 64 о/с від 18.07.2001;
запис №12 від 02.04.2009 - на підставі наказу ДД УПВП від 02.04.2009 № 59 Лікувальний заклад при установі для чоловіків, засуджених до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз перейменований у Спеціалізовану туберкульозну лікарню при установі для чоловіків, засуджених до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз, наказ ДД УПВП № 59 від 02.04.2009;
запис №13 від 16.12.2010 - звільнена за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням, наказ № 52 о/с від 13.12.2010;
запис №14 від 01.04.2014 - Дніпропетровська виправна колонія №89 прийнята на посаду сестри - господині спеціалізованої туберкульозної лікарні, наказ № 17 о/с від 31.03.2014;
запис №15 - на підставі наказу Міністерства юстиції України м. Києва від 15.12.2016 № 3679/65/5 Дніпропетровська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 89) перейменована у державну установу «Дніпровська виправна колонія (№ 89)».;
запис №16 від 01.07.2017 - призначена на посаду статистика медичного кабінету моніторингу та оцінки спеціалізованої туберкульозної лікарні при установі для чоловіків засуджених до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз Державної установи «Дніпровська виправна колонія № 89», наказ №164 о/с від 26.06.2017;
запис №17 від 09.07.2018 - звільнена за ст. 36 п.5 КЗпП України в порядку переведення до Дніпропетровської спеціалізованої туберкульозної лікарні № 89 філії Центру охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України у Дніпропетровській та Донецькій областях, наказ №165 о/с від 09.07.2018;
запис №18 від 10.07.2018- прийнята на посаду сестри - господині Дніпропетровської спеціалізованої туберкульозної лікарні № 89 філії Центру охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України у Дніпропетровській та Донецькій областях, наказ №95 /к-тр від 09.07.2018;
запис № 19 від 01.10.2020 - переведена на посаду сестри - господині відділення інтенсивної терапії цієї ж лікарні, цієї ж філії, наказ №10/к-тр від 01.10.2020.
Матеріалами справи встановлено, що позивачкою для підтвердження наявного трудового стажу та зарахування роботи в інфекційному закладі до стажу в подвійному розмірі, до трудової книжки було надано довідки уточнюючі особливий характер роботи, або умови праці, необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах Державної установи «Дніпровська виправна колонія № 89» від 13.02.2023 № 89/16-8 та № 89/16-9, довідку відділу по роботі з персоналом Державної установи «Дніпровська виправна колонія № 89» від 26.12.2022 №89/16-937.
Згідно довідки уточнюючої особливий характер роботи, або умови праці, необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах №89/16-8 від 13.02.2023, ОСОБА_1 працювала повний робочий день в спеціалізованій туберкульозній лікарні для засуджених Державної установи «Дніпровська виправна колонія № 89» з 16.01.2003 по 16.12.2010, виконувала находження в середовищі мікобактерії туберкульозу, безпосереднє обслуговування хворих у туберкульозних установах, відділеннях, за професією, посадою старша медична сестра відділення (молодші спеціалісти з медичною освітою), що передбачена списком №2 розділ 24 підрозділ 24а-2б постанови №36 від 16.01.2003.
Згідно довідки уточнюючої особливий характер роботи, або умови праці, необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах №89/16-9 від 13.02.2023, ОСОБА_1 працювала повний робочий день в спеціалізованій туберкульозній лікарні для засуджених Державної установи «Дніпровська виправна колонія № 89» з 01.04.2014 по 30.06.2017, виконувала находження в середовищі мікобактерії туберкульозу, за професією, посадою сестра-господиня, що передбачена списком №2 розділ 24 підрозділ 24а-2б постанови №36 від 16.01.2003.
У довідці відділу по роботі з персоналом Державної установи «Дніпровська виправна колонія № 89» від 26.12.2022 №89/16-937 зазначено, що ОСОБА_1 з 18.08.1997 по 09.07.2018 працювала в спеціалізовані туберкульозній лікарні при установі для чоловіків, засуджених до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз Державної установи «Дніпровська виправна колонія №89». Зазначено, що довідка видана для пред'явлення в відділ призначення пенсії ПОУПФУ для зарахування подвійного стажу за роботу в спеціалізованій туберкульозній лікарні при Дніпропетровській виправній колонії №89, згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 10.07.2003.
Відповідачем не заперечується, що протягом спірного періоду позивачка працювала у інфекційному закладі охорони здоров'я.
За правилами статті 60 Закону №1788-ХІІ та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV період роботи психіатричному закладі охорони здоров'я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 20.04.2022 у справі №214/3705/17, від 27.04.2023 у справі №160/14078/22, від 20.04.2022 у справі №214/3705/17, від 11.02.2025 у справі № 420/8637/24, у яких суди дійшли висновку про правомірність зарахування до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01.01.2004, тобто після дати набрання чинності Законом №1058-IV.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність права у позивачки на зарахування стажу з 18.01.2005 до 01.04.2007 з 01.04.2014 по 01.07.2017 та з 10.10.2018 по 16.02.2023 в подвійному розмірі, яке передбачене статтею 60 Закону № 1788-ХІІ, не обмежено наявним стажем роботи до 01.01.2004 у зв'язку із набранням чинності Закону № 1058-IV.
Що стосується посилань відповідача на те, що оскільки з 01.01.2004 року набрав чинності Закон № 1058, яким не передбачаються пільги у вигляді зарахування стажу в подвійному розмірі для посад, на яких працювала позивачка, з 01.01.2004 відсутні законні підстави для обчислення стажу позивача в подвійному розмірі, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх безпідставними, оскільки редакція статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є чинною на теперішній час, а стаття 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не скасовує ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та не зупиняє її дію.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 04.12.2019 по справі № 689/872/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров