26 березня 2025 року м. Дніпросправа № 160/32844/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,
перевіривши на відповідність вимог Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 у справі №160/32844/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправнимими дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Третього апеляційного адміністративного суду через систему “Електронний суд» надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 у справі №160/32844/24.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2025 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до суду апеляційної інстанції документ про сплату судового збору у визначеному Законом України "Про судовий збір" розмірі та докази надсилання іншим учасника справи листом з описом вкладення копії поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2025 року скаржник отримав 11 березня 2025 року (враховуючи положення п.5 ч.6 ст. 251 КАС України, оскільки копію ухвали доставлено в електронний кабінет скаржника 10.03.2025 року після 17:00 год.), що підтверджується довідкою про доставлення до електронного кабінету скаржника в системі "Електронний суд" копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 10.03.2025 року.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду, скаржник через підсистему «Електронний суд» направив до суду апеляційної інстанції документ про сплату судового збору та опис вкладення у цінний лист.
Однак, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що скаржник не усунув в повній мірі недоліки апеляційної скарги, враховуючи наступне.
Як було доведено до відома скаржника ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2025 року, за умовами частини 9 статті 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
При цьому, судом апеляційної інстанції враховано, що до апеляційної скарги не надано доказів того, що Дзісь А.Р. є представником позивача у суді апеляційної інстанції, а тому додана до апеляційної скарги квитанція №2854663 не є доказом виконання відповідачем процесуального обов'язку щодо направлення позивачу копії апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Колегія суддів зазначає, що у разі звернення до суду з апеляційною скаргою через підсистему «Електронний суд» скаржник зобов'язаний надати до суду один із альтернативних доказів надсилання іншим учасникам справи поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами, а саме: доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи через підсистему «Електронний суд» поданих до суду документів або, у разі відсутності відомостей про наявність в інших учасників справи зареєстрованого «Електронного кабінету», докази надсилання таких документів листом з описом вкладення.
Згідно з пунктам 47 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відправником відкритими для перевірки їх вкладення.
Водночас пункт 17 Правил передбачає, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку.
Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Натомість, доданий до клопотання "опис вкладення" не свідчить про виконання скаржником вимог пункту 2 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржником не надано до суду доказів надсилання такого поштового відправлення позивачу, а саме розрахункового документу (рекомендованого повідомлення чи фінансового чека).
При цьому, з КП "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що відповідно до ордеру на надання правничої допомоги серії АВ №1157652 від 12.12.2024 року Дзісь А.Р. є представником позивача - Полянського Валерія Григоровича виключно у "Дніпропетровському окружному адміністративному суду", тобто Дзісь А.Р. не є представником позивача у суді апеляційної інстанції, як наслідок направлення йому відповідачем апеляційної скарги у цій справі не свідчить про виконання вимог пункту 2 частини 5 статті 296 КАС України..
Колегія суддів зазначає, що перебирання судом на себе обов'язку скаржника направляти учасникам справи, які не мають електронного кабінету, копію апеляційної скарги з доданими до неї документами в паперовій формі листом з описом вкладення, призведе до надання переваги одному із учасників справи, що є недопустимим і порушить принцип правової визначеності, який в даному випадку передбачає, що у разі неусунення недоліків апеляційної скарги, така апеляційна скарга підлягає поверненню.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, та у разі не усунення зазначених судом недоліків повертає її.
З урахуванням вищезазначеного та враховуючи те, що недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі суду від 10 березня 2025 року у встановлений судом строк скаржником в повній мірі усунуто не було, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у відповідності до положень ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 у справі №160/32844/24 - повернути.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 26 березня 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова