26 березня 2025 року м. Дніпросправа № 160/22288/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 р. (суддя Кадникова Г.В) в адміністративній справі №160/22288/24 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , про стягнення суми податкового боргу,-
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 4 582,03 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 р. позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повернуто на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку із неусуненням недоліків позовної заяви в частині не направлення за адресою реєстрації відповідача позовної заяви та доданих до неї документів.
Не погодившись із вказаною ухвалою, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, в якій він просить її скасувати і повернути справу на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що згідно отриманого листа від Виконкому Криворізької міської ради на поданий запит від 04 жовтня 2024 р., ОСОБА_1 з 03 червня 2021 р. знята з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас, ОСОБА_1 до контролюючого органу не подавалася заява про зміну податкової адреси, тому на момент формування 13 серпня 2024 р. позовної заяви, саме за цією адресою, яка містилася в відомостях Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, їй було відправлено копію позовної заяви та додані до неї документи. Контролюючий орган не наділений повноваженнями на власний розсуд змінювати дані Державного реєстру та облікової картки платника та/або розшукувати місцезнаходження платника податку (постанова Верховного Суду від 15 лютого 2023 р. у справі №420/26492/21). Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертало увагу суду першої інстанції, що діяло у межах наданих йому повноважень.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу, подану через систему "Електронний суд", ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області, повідомивши про те, що вона не отримувала кореспонденцію від суду.
Скаржником надана відповідь на відзив відповідачки, яка містить доводи по суті позовних вимог.
Колегія суддів звертає увагу, що процесуальні документи суду та копія апеляційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області направлялись на адресу ОСОБА_1 , зазначену в Єдиному державному демографічному реєстрі ( АДРЕСА_2 ). Ця адреса повідомлена ОСОБА_1 і у письмовому відзиві на апеляційну скаргу. Конверт із документами повернувся на адресу суду без вручення 20 березня 2025 р. з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Верховним Судом у постанові від 23 листопада 2023 р. у справі №215/7312/20 вказано, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 вважається такою, що повідомлена належним чином про наявність апеляційного провадження та день розгляду апеляційної скарги.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного
судочинства України.
Здійснюючи перевірку оскарженої ухвали суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Постановляючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції керувався пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами цієї процесуальної норми позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 р. позовну заяву Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області було залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення її недоліків (а.с.9). Ухвала обґрунтована тим, що позивач не направив позовну заяву та додані до неї документи за адресою реєстрації відповідачки, чим порушив приписи частини 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі, зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомило суд першої інстанції про те, що на момент формування ним 13 серпня 2024 р. позовної заяви, за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків адресою ОСОБА_1 була АДРЕСА_1 , за якою і було відправлено копію позовної заяви та додані до неї документи поштовим відправленням. ОСОБА_1 до контролюючого органу не подавалася заява про зміну її податкової адреси, як того вимагає пункт 70.7 статті 70 Податкового кодексу України. Також, за правовим висновком Верховного Суду в постанові від 15 лютого 2023 р. у справі №420/26492/21, контролюючий орган не наділений повноваженнями на власний розсуд змінювати дані Державного реєстру та облікової картки платника та/або розшукувати місцезнаходження платника податку, тому контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.
Залишаючи позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області без руху, суд першої інстанції порушив вимоги частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в резолютивній частині ухвали від 06 вересня 2024 р. не визначив спосіб усунення недоліків позовної заяви, обмежившись посиланням на описову частину своєї ухвали, в якій спосіб усунення недоліків також не було конкретизовано.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала підлягає скасуванню, як така, що постановлена з порушеннями норм процесуального права, із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, що відповідатиме приписам статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 р. в адміністративній справі №160/22288/24 - скасувати, направивши справу до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 26 березня 2025 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник