24 березня 2025 року м. Дніпросправа № 280/10406/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року
у справі №280/10406/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у виплаті пенсії ОСОБА_1 у розмірі 141 744,05грн, що підлягала виплаті військовому пенсіонеру ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та залишилася недоодержаною в зв'язку з його смертю;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 141744,05грн, що підлягала виплаті чоловіку ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та залишилася недоодержаною в зв'язку із його смертю.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року у справі №280/10406/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Судом зазначено, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі №280/5846/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , внаслідок якого сформувалась доплата у розмірі 141744,05 грн яка залишилась невиплаченою. Суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив у виплаті позивачці нарахованої пенсії, але не виплаченої її померлому чоловіку, оскільки стаття 61 Закону № 2262-ХІІ покладає на органи Пенсійного фонду України обов'язок із виплати суми пенсії, що підлягала виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Не погодившись з рішенням суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року у справі №280/10406/24, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник зазначає, що стороною у справі №280/5846/23 був саме ОСОБА_2 , а не його дружина, а тому стягувачем був саме померлий. Вважає, що позивачка набуде права на отримання нарахованої ОСОБА_2 суми пенсії лише у тому разі, коли на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області буде покладено виконання відповідних зобов'язань в порядку передбаченому чинним законодавством.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі № 280/5846/23, яке набрало законної сили 12.01.2024, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 , враховуючи розмір грошового забезпечення зазначеного у довідці від 20.06.2023 № 33/28-4351 наданої Державною установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» станом на березень 2019 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 “Про затвердження порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання зазначеного рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , внаслідок якого сформувалась доплата у розмірі 141744,05 грн. Заборгованість на виконання рішення суду складає 141744,05 грн.
Чоловік позивачки, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 893.
Позивачка звернулась до відповідача із заявою, в якій просила вирішити питання виплати заборгованості, проте листом відповідачем роз'яснено, що чоловік заявниці, ОСОБА_2 до дня смерті перебував на обліку в Головному управлінні, як одержувач пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/5846/23 Головним управлінням ОСОБА_2 за життя проведено перерахунок пенсії, внаслідок чого по пенсійній справі сформувалась доплата за минулий час. Відповідно до статті 8 Закону виплата пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок Державного бюджету України. Згідно з частиною першою та другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявністю відповідного бюджетного призначення, встановленого Законом України про Державний бюджет, тому сума доплати за минулий час підлягала виплаті після та за умови надходження до Головного управління відповідного фінансування з Державного бюджету. Оскільки стороною у судовій справі виступав чоловік заявниці, то визначення її права на отримання зазначених сум заборгованості з Державного бюджету після його смерті може бути вирішено виключно у судовому порядку.
Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо виплаті пенсії, яка підлягала виплаті її померлому чоловіку на виконання рішення суду, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
За приписами частини 3 цієї статті зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, для яких спільно з отримувачем цих сум, які є доходом сім'ї.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі № 200/10269/19-а, сформульовано висновок про те, що « у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка 03.06.2024 (не пізніше 6 місяців після смерті чоловіка) звернулась до пенсійного органу із заявою про отримання пенсії чоловіка, яка нарахована, але не виплачена на час смерті останнього.
Таким чином, позивачка дотрималась умов, які визначені статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що позивачка, в силу положень статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», має право на одержання суми пенсії, що підлягали виплаті її чоловіку, і які залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
При цьому, доводи відповідача про те, що право на отримання нарахованої за рішенням суду померлому чоловіку пенсії, може бути вирішено лише шляхом покладення зобов'язань на пенсійний орган є безпідставними, оскільки правовідносини щодо виплати суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, є відмінними від правовідносин, які виникають у ході виконання судових рішень.
Стаття 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» прямо зобов'язує відповідача виплатити недоодержану пенсіонером пенсію у зв'язку з його смертю, особам, які належать до кола осіб, визначених цією ж статтею та які звернулись за такою виплатою не пізніше 6 місяців з дня смерті пенсіонера.
Те, що недоодержана пенсія нарахована на виконання судового рішення, не змінює її правову природу.
Щодо відсутності функцій фінансування виплати пенсій, апеляційний суд зауважує, що предметом вказаної справи є наявність права позивачки на отримання пенсії померлого чоловіка, що не є залежим від фінансування пенсійного органу.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують обставини, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підсумовуючи, апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, з огляду на що підстав для скасування рішення суду першої інстанції, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року у справі №280/10406/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко