19 березня 2025 року м. Дніпросправа № 160/24111/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року
у справі №160/24111/24
за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
до ОСОБА_1
про стягнення суми податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 в якому просило стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 123862,63 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі №160/24111/24 адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - задоволено.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд зазначив, що в інтегрованих картках платника податку податковий борг відповідача обліковується у сумі 123862,63 грн., а саме по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 11421,13 грн, по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 25948,04 грн, по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 86493,46 грн. Судом зазначено, що позивачем дотримано процедуру щодо направлення податкової вимоги, податковий борг не сплачено, тому наявні підстави для стягнення такого боргу.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі №160/24111/24, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржниця зазначає, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду встановлений статтею 122 КАС України. Зазначає, що судом позбавлено її права на надання відзиву на позовну заяву. Вважає, що позивачем не доведено наявність податкового боргу.
Розгляд справи у суді апеляційної інстанції призначено у відповідності до ст. 311 КАС України у письмовому провадженні.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - як платник податків перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
В інтегрованих картках платника податку податковий борг відповідача обліковується у сумі 123862,63 грн, який із :
- заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 11421,13 грн, згідно:
податкового повідомлення-рішення №0418780-2415-0410-UA1212007000007518 від 05.06.2023, з терміном сплати 31.12.2023 на суму 2096,39 грн.;
податкового повідомлення-рішення №0418781-2415-0410-UA12120010000033698 від 05.06.2023, з терміном сплати 31.12.2023 на суму 2811,96 грн.;
податкового повідомлення-рішення №0418782-2415-0410-UA12120070000033698 від 05.06.2023, з терміном сплати 31.12.2023 на суму 3779,09 грн.;
податкового повідомлення-рішення №0418783-2415-0410-UA12120070000033698 від 05.06.2023, з терміном сплати 31.12.2023 на суму 2733,69 грн.
- заборгованість по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 25948,04 грн, згідно податкової декларації про майновий стан і доходи №3425 від 26.05.2022 з терміном сплати 01.08.2022 на суму 25948,04 грн;
- заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 86493,46 грн, згідно податкової декларації про майновий стан і доходи №3425 від 26.05.2022, з терміном сплати 01.08.2022 на суму 86493,46 грн.
Вказані податкові-повідомлення рішення не оскаржені та самостійно визначені податкові зобов'язання відповідачкою не сплачені.
Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України податковою службою сформована податкова вимога форми “Ф» від 10.04.2023 №0000877-1308-0436 на суму 112441,50 грн., яка направлена на адресу платника засобами поштового зв'язку, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №5141303534823.
Поштове повідомлення повернуто податковому органу відділенням поштового зв'язку із відміткою “за закінченням терміну зберігання».
Посилаючись на наведені обставини, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідачки податкового боргу.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Згідно з приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.162. пункту 14.1 статті 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Приписами п. 95.1-95.3 ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).
Системний аналіз положень ПК України зумовив висновок про те, що несплата платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки є підставою для формування податковим органом та надіслання податкової вимоги. Податковий борг може бути стягнутий у судовому порядку за зверненням податкового органу. Стягнення податкового боргу у судовому порядку передбачає, що податковим органом виконано законодавчі приписи щодо порядку формування та направлення вимоги про стягнення податкового боргу.
Приписами ч.3 ст. 317 КАС України визначено, шо порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Колегією суддів встановлено, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі № 160/24111/24 роз'яснено відповідачці її право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.10.2024 у зв'язку із неправильним зазначенням адресата, судом повторно направлено копію ухвали від 10.09.2024 на адресу відповідачки.
Ухвала отримана 26.10.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600299204852.
Крім того, як зазначає відповідачка в апеляційній скарзі, ухвала та позовна заява були направлені їй на електронну адресу. Тобто відповідачка не була позбавлено права на надання відзиву на позовну заяву.
Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів враховує, що у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов'язання (що включає і нараховану пеню), чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
Як вже зазначалось, податковий борг виник на підставі податкових рішень, доказів оскарження яких відповідачкою не надано, а також на підставі самостійно визначених податкових зобов'язань по військовому збору та податку на доходи фізичних осіб.
Таким чином, судом не приймаються до уваги доводи відповідачки щодо відсутності податкового боргу, оскільки податковий борг підтверджується матеріалами справи, а саме: податковими повідомленнями-рішеннями та декларацією про майновий стан і доходи.
Щодо доводів апеляційної скарги про пропуск позивачем строку звернення до суду, колегія суддів зазначає :
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом
Строки давності та їх застосування врегульовано статтею 102 ПК України. Зазначена норма визначає строк для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань, а також наслідки їх не визначення (пункт 102.1), підстави для не застосування строку давності та підстави зупинення відліку такого строку (пункти 102.2, 102.3), строк стягнення податкового боргу, а також терміни його стягнення (пункт 102.4), строк подання заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування (пункт 102.5), підстави для продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань (пункт 102.6) та перелік осіб, на яких розповсюджується дія пункту 102.6 (пункт 102.7). Також пунктом 102.8 статті 102 ПК України визначено, що порядок застосування пунктів 102.6-102.7 цієї статті встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Тобто пунктами 102.1 і 102.4 статті 102 ПК України встановлені граничні строки для вчинення контролюючим органом дій, пов'язаних із нарахуванням грошових зобов'язань та/або стягнення податкового боргу.
За змістом підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 19-1.1.22, 19-1.1.34 пункту 19-1.1 статті 19, підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20, пункту 41.2 статті 41, пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган є органом стягнення, який наділений повноваженнями здійснювати заходи з погашення податкового боргу платників податків, незалежно від підстав його виникнення, в тому числі шляхом звернення до суду з позовом про його стягнення, зокрема, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини, або за рахунок інших джерел погашення податкового боргу, визначених у статті 87 ПК України, з урахування передбачених законом підстав їх використання.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (255 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Згідно із пунктом 102.4 статті 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Таким чином, строк звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу, з урахуванням строків, визначених статтею 102 ПК України, складає 1095 днів з дня його виникнення.
Отже доводи апеляційної скарги про пропуск позивачем тримісячного строку звернення до суду колегія суддів вважає безпідставними.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі №160/24111/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко