18 березня 2025 року м. Дніпросправа № 160/20586/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 р. (суддя Сластьон А.О) в адміністративній справі №160/20586/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №056650009336 від 22 березня 2024 р. та №056650009336 від 11 квітня 2024 р. про відмову у переведенні її на пенсію по втраті годувальника, відповідно до заяв від 15 березня 2024 р. та від 04 квітня 2024 р.;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійною фонду України в Івано-Франківській області №056650009336 від 30 квітня 2024 р. про відмову у переведенні її на пенсію по втраті годувальника, відповідно до заяви від 23 квітня 2024 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перевести її на пенсію по втраті годувальника, померлого чоловіка ОСОБА_2 , відповідно до заяви від 23 квітня 2024 р.
В обґрунтування позовних вказано, що 15 березня 2024 р. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію у зв'язку із втратою годувальника - її чоловіка ОСОБА_2 , відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області двічі приймалося рішення про відмову у призначенні пенсії по втраті годувальника, оскільки на день смерті її чоловіка позивачка не була зареєстрована із ним за однією адресою, а довідка про склад сім'ї №04-09/281 від 12 січня 2024 р. видана комунальною установою, а не органом місцевого самоврядування. З цих же підстав 30 квітня 2024 р. ОСОБА_1 відмовлено і Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 р., ухваленим за результатами розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву задоволено повністю.
Рішення суду оскаржено в апеляційному порядку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права скаржник просить рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що надана позивачкою довідка №04-09-/281 від 12 січня 2024 р. не підтверджує її перебування на утриманні померлого чоловіка ОСОБА_2 , оскільки, в порушення вимог Порядку 22-1, вона видана Комунальною установою "Покровський координаційний комітет самоорганізації населення", яка не є органом місцевого самоврядування. Суд першої інстанції не звернув на вказані обставини належної уваги, не дав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Письмові відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходили.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , з 08 серпня 1981 р. по день смерті чоловіка - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно довідки №04-09/281 від 12 січня 2024 р., виданої Комунальною установою «Покровський координаційний комітет самоорганізації населення», ОСОБА_1 мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 по день його смерті та знаходилась на його утриманні.
15 березня 2024 р. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо переходу з пенсії за віком на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення №056650009336 від 22 березня 2024 р. про відмову ОСОБА_1 у переведенні на даний вид пенсії, оскільки на день смерті її чоловіка вона не була зареєстрована із ним за однією адресою, а довідка №04-09/281 від 12 січня 2024 р., видана комунальною установою, а не органом місцевого самоврядування.
04 квітня 2024 р. ОСОБА_1 повторно звернулася із заявою про перехід на пенсію у зв'язку із втратою годувальника. Рішенням №056650009336 від 11 квітня 2024 р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області також їй відмовлено з підстав, аналогічних тим, що були вказані в рішенні №056650009336 від 22 березня 2024 р.
23 квітня 2024 р. ОСОБА_1 втретє звернулася із заявою про перехід на пенсію у зв'язку із втратою годувальника. Рішенням Головного управління Пенсійною фонду України в Івано-Франківській області №056650009336 від 30 квітня 2024 р. їй також відмовлено з підстав, аналогічних тим, що були вказані в рішеннях №056650009336 від 22 березня 2024 р., №056650009336 від 11 квітня 2024 р.
Не погодившись із вищевказаними рішеннями, ОСОБА_1 оскаржила їх в судовому порядку.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надана позивачем до пенсійного органу довідка №04-09/281 від 12 січня 2024 р., видана Комунальною установою «Покровський координаційний комітет самоорганізації населення», є належним документом, що підтверджує факт її знаходження на утриманні померлого чоловіка ОСОБА_2 , а також факт введення із ним спільного господарства по день його смерті. Враховуючи дані обставини, суд визнав протиправними рішення відповідачів, та з метою ефективного захисту прав позивача, враховуючи кількість її звернень та отриманих відмов, дійшов висновку про необхідність зобов'язати Головне управління Пенсійною фонду України в Івано-Франківській області перевести ОСОБА_1 , яка одержує пенсію за віком, на пенсію по втраті годувальника.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку із втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 р. по 21 лютого 2014 р. за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Згідно з пункту 1,3 частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
Відповідно частини 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Пунктом 2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 р. передбачено, що за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
Даний пункт не містить імперативної норми щодо видання документу із зазначенням відомостей про місце проживання разом з годувальником за однією адресою лише органом місцевого самоврядування.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи письмових доказів, реєстрація місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , була здійснена 11 листопада 2016 р., тобто після смерті її чоловіка ОСОБА_2 (а.с 13).
Водночас, згідно довідки №04-09/281 від 12 січня 2024 р., виданої Комунальною установою «Покровський координаційний комітет самоорганізації населення», ОСОБА_1 фактично мешкала за цією адресою разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 , вела із ним спільне господарство та знаходилася на його утримання по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 25).
На запит суду першої інстанції Комунальною установою «Покровський координаційний комітет самоорганізації населення» було надано Положення, затверджене рішенням міської ради №8/7-25 від 17 березня 2021 р., за змістом якого засновником Установи є Покровська міська рада Донецької області. Для виконання покладених на Комітет завдань, йому делеговано право видавати, засвідчувати печаткою документи, довідки та громадські характеристики мешканцям (про ведення спільного господарства, про місце фактичного проживання, на придбання палива, матеріальної допомоги) та інше (за зверненням) (а.с. 59-62).
Відтак, висновок суду першої інстанції про протиправність спірних рішень відповідачем ґрунтується на належних, допустимих, достовірних та достатніх доказах.
Водночас, колегія суддів вважає передчасним обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивачки, оскільки призначенню пенсії по втраті годувальника передує перевірка територіальним органом Пенсійного фонду України наявності обставин, визначених статтею 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Заява позивачки не була розглянута по суті порушеного нею питання з підстави неприйняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідки №04-09/281 від 12 січня 2024 р. Суд першої інстанції також обмежився констатацією належності цієї довідки без перевірки інших критеріїв, встановлених зазначеним Законом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 квітня 2024 р. про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, врахувавши довідку №04-09/281 від 12 січня 2024 р., видану Комунальною установою «Покровський координаційний комітет самоорганізації населення», та прийняти відповідне рішення.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 р. в адміністративній справі №160/20586/24 - скасувати в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перевести ОСОБА_1 на пенсію у зв'язку із втратою годувальника з 23 квітня 2024 р., та постановити в цій частині нове рішення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 квітня 2024 р. про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, врахувавши довідку №04-09/281 від 12 січня 2024 р., видану Комунальною установою «Покровський координаційний комітет самоорганізації населення».
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 р. в адміністративній справі №160/20586/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 18 березня 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник