27 березня 2025 р.Справа № 520/24258/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву судді Другого апеляційного адміністративного суду Перцової Т.С. про самовідвід у справі № 520/24258/24
за позовом ОСОБА_1
до Харківського окружного адміністративного суду
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського окружного адміністративного суду, в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати з дня його прийняття наказ голови Харківського окружного адміністративного суду “Про скасування надбавки за вислугу років судді Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 » № 04-07/21 від 29.04.2024;
- зобов'язати Харківський окружний адміністративний суд нарахувати та виплатити судді Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівську винагороду, починаючи з 25.04.2024, з урахуванням щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 40% посадового окладу судді у зв'язку з наявністю стажу понад 15 років.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 по справі № 520/24258/24 матеріали адміністративної справи № 520/24258/24 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - направлено до Другого апеляційного адміністративного суду, як суду вищої інстанції, для визначення підсудності.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2024 по справі № 520/24258/24 адміністративну справу №520/24258/24 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії передано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 по справі № 520/24258/24 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Харківського окружного адміністративного суду (ідентифікаційний код 34390710, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
На зазначене рішення суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
Згідно із Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Другого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2025 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Перцова Т.С., судді Макаренко Я.М., Жигилій С.П.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 по справі № 520/24258/24 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії та витребувано справу № 520/24258/24 з Полтавського окружного адміністративного суду.
27.03.2025 колегії суддів стало відомо про те, що ОСОБА_2 у період з 18.06.2009 по 27.09.2010 працювала на посаді заступника голови суду Харківського окружного адміністративного суду та відповідно перебувала в одному колективі із ОСОБА_1 , яка на той час займала посаду судді. Перцова Т.С. повідомила, що між нею та ОСОБА_1 під час спілкування склалися приятельські та дружні відносини, що існують станом по сьогоднішній день.
З цих підстав, 27.03.2025 до винесення судового рішення по суті, суддею Другого апеляційного адміністративного суду - Перцовою Т.С. заявлено самовідвід на підставі пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України з метою уникнення виникнення у сторін сумнівів щодо упередженості судді при розгляді даної справи.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи заяви про самовідвід, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява про самовідвід підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частинами 1, 3 статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Підстави для відводу та самовідводу судді можна поділити на безумовні, які чітко визначені законом і наявність яких має наслідком обов'язковий відвід чи самовідвід судді, і оціночні, які вимагають дослідження і певної оцінки.
Відповідно до частини 1 статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 1 статі 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено і гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є фактори, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників процесу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 у справі "Білуга проти України", від 28.10.1998 у справі "Ветштайн проти Швейцарії") важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
У преамбулі Кодексу суддівської етики, затвердженого 22.02.2013 ХІ З'їздом суддів України, зазначено, що забезпечення права кожного на судовий захист на основі принципу верховенства права, здійснення правосуддя від імені держави Україна винятково на підставі Конституції, законів України й міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, висувають високі вимоги до моральних якостей кожного судді.
В основі довіри до судової влади лежить віра кожного громадянина, суспільства в цілому в те, що об'єкт довіри (суд) добровільно бере на себе і виконує зобов'язання захистити інтереси громадянина та суспільства.
Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Положення зазначеної статті випливають з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Вказаний принцип застосовується наступним чином. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
При вирішенні питання про можливість розгляду даної справи по суті, колегія суддів, враховуючи повідомлені суддею Перцовою Т.С. обставини, дійшла висновку, що у випадку встановлення судом апеляційної інстанції наявності підстав для задоволення вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 , як наслідок, скасування рішення суду першої інстанції у цій справі, у сторін можуть виникнути сумніви у неупередженості або об'єктивності Перцової Т.С., як судді.
Із врахуванням вищевикладеного та вимог пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає, що наявні підстави для самовідводу судді Перцової Т.С., у зв'язку з чим вказана заява підлягає задоволенню.
Частиною 2 статті 41 КАС України передбачено, що у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 31, 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Задовольнити заяву головуючого судді Перцової Т.С. про самовідвід у справі № 520/24258/24.
Адміністративну справу № 520/24258/24 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії передати до канцелярії Другого апеляційного адміністративного суду для повторного автоматичного розподілу згідно зі ст. 31 КАС України для визначення складу суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Перцова Т.С.
Судді Макаренко Я.М. Жигилій С.П.