18 березня 2025 р.Справа № 520/10975/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,
за участю: секретаря судового засідання Щурової К.А.
представника позивача Юрчика В.Г.
представника відповідачів Ткаченко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Харківської міської ради та Департаменту земельних відносин Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 (суддя Бідонько А.В.; м. Харків; повний текст складено 25.12.2024) по справі № 520/10975/24
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Харківської міської ради , Департаменту земельних відносин Харківської міської ради
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської міської ради (далі по тексту - відповідач-1), Департаменту земельних відносин Харківської міської ради (далі по тексту - відповідач-2), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправними дії Департаменту земельних відносин Харківської міської ради, оформлені листом директора Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Сом П.А. від 05.04.2024 № Г-10-3754/1-24.08-31, що призвело до неналежного розгляду відповідно до вимог діючого законодавства повторного звернення ОСОБА_2 - законного представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , від 28.02.2024 та завданню негативних наслідків у вигляді неукладання відповідно до вимог діючого законодавства на підставі рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок» від 21.04.2021 № 102/21 до теперішнього часу договору оренди, чим грубо порушено гарантоване право фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Департамент земельних відносин Харківської міської ради відповідно до пункту 4.1.16 Положення про Департамент земельних відносин Харківської міської ради підготувати проект договору оренди землі, яка надається в оренду фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на підставі рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок» від 21.04.2021 № 102/21;
- визнати протиправними дії Харківської міської ради з приводу неукладання відповідно до діючого законодавства на підставі рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок» від 21.04.2021 № 102/21 до теперішнього часу договору оренди, чим грубо порушено гарантоване право фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Харківську міську раду відповідно до вимог діючого законодавства, на підставі рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок» від 21.04.2021 року № 102/21, укласти між Харківською міською радою та фізичною особою - підприємець ОСОБА_1 договір оренди на користування земельною ділянкою комунальної власності площею 0,0377 га (кадастровий номер 6310136300:01:012:0019) за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «В-2» (спортивно-оздоровчий комплекс) за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 01.05.2026;
- стягнути з Харківської міської ради та Департаменту земельних відносин Харківської міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 компенсацію витрат, понесених на професійну правничу допомогу, відповідно до договору від 31.10.2024 про надання адвокатом Юрчик В.Г. правової допомоги у адміністративній справі № 520/10975/24 у сумі 20 000 грн. у виді компенсації;
- стягнути з Департаменту земельних відносин Харківської міської ради та Харківської міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір;
- відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, винесеного за результатами розгляду цього позову.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок» від 21.04.2021 № 102/21 позивачу затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 0.0377 га (кадастровий номер 6310136300:01:012:0019) за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «В-2» (спортивно-оздоровчий комплекс) за адресою: АДРЕСА_1 , та означена земельна ділянка надана позивачу в оренду строком до 01.05.2025.
Вказує, що позивач неодноразово звертався до Харківської міської ради з відповідними заявами з приводу укладання між Харківською міською радою та позивачем договору оренди означеної вище земельної ділянки, розгляд яких було доручено Департаменту земельних відносин Харківської міської ради. Зміст отриманих відповідей, на думку позивача, посвідчує бажання відповідачів ухилитися від виконання обов'язку укладення договору оренди земельної ділянки з позивачем. Зокрема, зазначає, що наданою відповіддю на звернення відповідач взагалі не розкрив суть звернення, що призвело до негативних наслідків у вигляді порушення прав позивача шляхом нездійснення об'єктивного, всебічного і вчасного розгляду повторного звернення від 28.02.2024, а також непідготовки проекту договору оренди земельної ділянки, яка надається фізичній особи - підприємцю ОСОБА_1 на підставі рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок» від 21.04.2021 № 102/21 та відповідно до неукладання договору оренди.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 по справі № 520/10975/24 адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61003, код ЄДРПОУ 04059243), Департаменту земельних відносин Харківської міської ради (вул. Квітки-Основ'яненка, буд. 7,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 44591908) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Харківської міської ради, Департаменту земельних відносин Харківської міської ради щодо не укладання на підставі рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок» від 21.04.2021 № 102/21 договору оренди з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .
Зобов'язано Департамент земельних відносин Харківської міської ради підготувати проект договору оренди землі, яка надається в оренду фізичній особі - підприємець ОСОБА_1 на підставі рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок» від 21.04.2021 № 102/21.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Стягнуто на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту земельних відносин Харківської міської ради (ЄДРПОУ 44591908) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Стягнуто на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
Стягнуто на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту земельних відносин Харківської міської ради (ЄДРПОУ 44591908) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
Відповідач-1, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин у справі та порушення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 по справі № 520/10975/24 скасувати та у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Вказує, що на підтвердження знищення документів внаслідок ракетного удару по будівлі Харківської міської ради до суду відповідачами було надано копію витягу з ЄРДР № 22023220000000108 від 16.01.2023, що підтверджує неправильно встановлені обставини при вирішенні цієї справи судом першої інстанції.
Зазначає, що встановити на якому саме етапі виконання Управлінням земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради вимог Положення про оренду землі в м. Харкові знаходились подані ОСОБА_1 документи щодо надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:01:012:0019 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «В-2» (спортивно-оздоровчий комплекс) за адресою: АДРЕСА_1 не є можливим з огляду на знищення цих документів внаслідок руйнування приміщень міської ради під час обстрілу будівель Харківської міської ради.
Вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо можливості укладання договору оренди землі між Харківської міською радою та ФО-П ОСОБА_1 під час розгляду Дзержинським районним судом м. Харкова справи № 638/3611/24. Зазначає, що ОСОБА_1 наведено недостовірні відомості у поданій декларації щодо необхідності отримання права власності або права користування на земельну ділянку та містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, оскільки здійснено реконструкцію зі зміною геометричних розмірів. Тобто, за умови скасування судом у справі № 638/3611/24 рішення державного реєстратора, скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації за адресою: АДРЕСА_1 , рішення сесії Харківської міської ради про надання в оренду ФО-П ОСОБА_1 земельної ділянки за вищевказаною адресою є таким, що виконати неможливо, тобто таким, що підлягає скасуванню.
Крім того, вказує, що Харківським окружним адміністративним судом було безпідставно застосовано ст. 139 КАС України з огляду на відсутність конкретної заяви та неподання доказів на підтвердження здійснення адвокатом ФО-П Драня В.Ю. певних послуг, більшість з яких в межах справи № 520/10975/24 не здійснювались.
Відповідач-2, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин у справі та порушення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 по справі № 440/741/24 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Вказує, що справи (документи), які були сформовані Департаментом діловодства Харківської міської ради за зверненнями громадян та юридичних осіб у період з 01.01.2016 по 24.02.2022 включно, були невиправно пошкоджені у зв'язку з повномасштабною військовою агресією російської федерації, про що складено акт № 1 від 28.09.2022, затверджений 12.10.2022. Крім того, на підтвердження знищення документів внаслідок ракетного удару по будівлі Харківської міської ради до суду відповідачами було надано копію витягу з ЄРДР № 22023220000000108 від 16.01.2023, що підтверджує неправильно встановлені обставини при вирішенні цієї справи судом першої інстанції.
Вказує, що встановити на якому саме етапі виконання Управлінням земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради вимог Положення про оренду землі в м. Харкові знаходились подані ОСОБА_1 документи щодо надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:01:012:0019 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «В-2» (спортивно-оздоровчий комплекс) за адресою: АДРЕСА_1 , не є можливим з огляду на знищення цих документів внаслідок руйнування приміщень міської ради під час обстрілу будівель Харківської міської ради.
З викладених підстав, зазначає, що суд першої інстанції дійшов до хибного висновку щодо укладання договору оренди землі з ФО-П ОСОБА_1 , не дивлячись на триваючий судовий розгляд справи № 638/3611/24. Вказує, що ОСОБА_1 наведено недостовірні відомості у декларації щодо необхідності отримання права власності або права користування на земельну ділянку та містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, оскільки здійснено реконструкцію зі зміною геометричних розмірів.
Також, зазначає, що Харківським окружним адміністративним судом було безпідставно застосовано ст. 139 КАС України з огляду на відсутність конкретної заяви та неподання доказів на підтвердження здійснення адвокатом ФО-П Драня В.Ю. певних послуг, більшість з яких в межах справи № 520/10975/24 не здійснювались.
Позивач, у надісланих відзивах на апеляційні скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить суд у задоволенні таких відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Судовим розглядом встановлено, що, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 17.05.2023 № 332640873, право власності на нежитлову будівлю літ. «В-2» загальною площею 467,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , з 02.02.2018 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 02.02.2018 № 94.
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 01.10.2021 № HB-0007752792021, площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:01:012:0019 складає 0,0377 га, дата державної реєстрації земельної ділянки - 27.07.2020. Вищевказана земельна ділянка належить до земель житлової та громадської забудови. Вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «В-2» (спортивно-оздоровчий комплекс).
Рішенням 4 сесії 8 скликання Харківської міської ради від 21.04.2021 № 102/21 позивачу - фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 0,0377 га (кадастровий номер 6310136300:01:012:0019) за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «В-2» (спортивно-оздоровчий комплекс) за адресою: АДРЕСА_1 , та вирішено надати позивачу в оренду строком до 01.05.2026 зазначену земельну ділянку (т. 1, а.с. 27).
Як зазначає позивач, останній неодноразово з відповідними заявами звертався до Харківської міської ради з приводу укладання між Харківською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки комунальної власності площею 0,0377 га (кадастровий номер 6310136300:01:012:0019) за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «В-2» (спортивно-оздоровчий комплекс) за адресою: Бурсацький узвіз, 8, м. Харків, строком до 01.05.2025 відповідно до рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок» від 21.04.2021 № 102/21, розгляд яких було доручено Департаменту земельних відносин Харківської міської ради.
Листами директор Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Сом П.А. від 08.09.2023 № Г10-Еп-12763/1-23.08-31 та № Г10-Еп-12763/1-23.08-31, від 03.11.2023 № Г-10-ЕП-16704/1- 23.08-31 повідомив, що Департаментом земельних відносин розглянуті заяви ОСОБА_2 - законного представника ОСОБА_1 , щодо укладання договору оренди землі на користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136300:01:012:0019, площею 0,0377 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Повідомлено, що Департаментом проводиться робота щодо підготовки договору оренди землі відповідно до рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 21.04.2021 № 102/21 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок». (т. 1 а.с. 29-30).
Листом Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 05.04.2024 № Г-10-3754/1-24.08-31 повідомлено ОСОБА_2 - законного представника ОСОБА_1 , про те, що рішенням Господарського суду Харківської області від 17.10.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 у справі № 922/3496/23 за позовом Харківської міської ради до ФО-П ОСОБА_1 , стягнуто безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 148859,65 грн. за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:01:012:0019 за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім цього, повідомлено про те, що Харківською міською радою подано позовну заяву до Дзержинського районного суду м. Харкова до ОСОБА_1 з позовними вимогами про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3 № 46675615 від 26.04.2019 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна з реєстраційним № 1476274663101, за результатами чого нежитлові приміщення 1-го поверху № І, ІІ, 23-1, 24-1, 25-1, 25-2, 26-1, 26-2, 26-3, 26-4, загальною площею 103,5 кв.м., в нежитловій будівлі літ. «В-1» по Бурсацькому узвозу, 8, у м. Харкові змінено на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-17, 2-го поверху № 18-:-30 в нежитловій будівлі літ. «В-2», загальною площею 467,7 кв.м, по Бурсацькому узвозу, 8 у м. Харкові, скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень спортивного клубу в будівлі; АДРЕСА_1 ; 1265.9. Зали спортивні інші» № ХК 141191061852 від 16.04.2019 (замовник будівництва - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та зобов'язання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснити перебудову нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-:-17, 2-го поверху № 18-:-30 в нежитловій будівлі літ. «В-2» загальною площею 467,7 кв. АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1476274663101) в стан, що існував до здійснення самочинної реконструкції, а саме до характеристик договору купівлі-продажу від 02.02.2018, зареєстрованого в реєстрі за № 94, та поверхового плану та експлікації, виготовлених КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» станом на 20.03.2007 (інвентаризаційна справа № 33523).
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.03.2024 у справі № 638/3611/24 відкрито провадження за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Департамент реєстрації Харківської міської ради про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії (т. 1 а.с. 17-18).
Також, судом встановлено, що ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.03.2024 у справі № 638/3611/24 заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Департамент реєстрації Харківської міської ради про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Ухвалено вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 вчинення будь-яких дій щодо відчуження нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-:-17, 2-го поверху № 18-:-30 в нежитловій будівлі літ. «В-2» загальною площею 467,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1476274663101).
Вважаючи, що договір оренди на користування земельною ділянкою комунальної власності площею 0,0377 га (кадастровий номер 6310136300:01:012:0019), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до вимог діючого законодавства, на підставі Рішення 4 сесії 8 скликання Харківської міської ради від 21.04.2021 № 102/21 між Харківською міською радою та фізичною - особою підприємцем ОСОБА_1 не укладено внаслідок протиправної бездіяльності Харківської міської ради та протиправних дій Департаменту земельних відносин Харківської міської ради, що призвело до негативних наслідків у вигляді грубих порушень гарантованих прав фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 , позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.
Приймаючи рішення в частині задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами протягом трьох з половиною років допускається протиправна бездіяльність щодо непідготовки проекту договору оренди землі, яка надається в оренду фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 та неукладання договору оренди на підставі рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок» від 21.04.2021 № 102/21, оскільки позивач мав право на укладення договору оренди землі та законне очікування на укладення такого договору з відповідачем.
За таких обставин і правового врегулювання, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправними дій Харківської міської ради, Департаменту земельних відносин Харківської міської ради щодо неукладання на підставі рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок» від 21.04.2021 № 102/21 договору оренди з ОСОБА_1 та зобов'язання Департаменту земельних відносин Харківської міської ради підготувати проект договору оренди землі, яка надається в оренду фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на підставі рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок» від 21.04.2021 № 102/21.
При цьому, суд дійшов висновку, що заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню у сумі 3000,00 грн..
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (рішення суду підлягає перегляду в частині задоволення адміністративного позову), колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України (далі по тексту - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з пунктами "а", "в" частини 1 статті 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до частини 5 статті 116 ЗК України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Частиною 1 статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до частин 1, 2 статті 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Відповідно до частини 11 статті 120 ЗК України, якщо об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об'єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об'єкта нерухомого майна зобов'язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об'єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.
Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов'язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пропущення строку подання клопотання, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) такого об'єкта у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, в тому числі на умовах оренди, врегульовано статтями 123 та 124 ЗК України.
Стаття 123 ЗК України встановлює порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, за змістом частини 1-3 якої надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина 16 статті 123 ЗК України).
Порядок передачі земельних ділянок в оренду встановлений статтею 124 ЗК України. Згідно з частиною 1 зазначеної статті, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Абзац 5 частини 1 статті 123 ЗК України передбачає, що надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Це положення узгоджується з вимогами частини 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 року №161-XIV, згідно з якою укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (частина 2 статті 124 ЗК України).
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (частина 3 статті 124 ЗК України).
Отже, передача в оренду земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності, чи земельної ділянки, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 ЗК України, без складення документації із землеустрою.
Як зазначено вище, частиною першою статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Підпунктом 1 пункту "а" частини 1 статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, а саме, надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад.
Згідно з частинами 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
З огляду на викладене, чинним законодавством встановлено, що за результатами розгляду клопотання заінтересованої особи у вирішенні питання щодо передачі в оренду земельної ділянки чи відмову у такій передачі повинно прийматись рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
При цьому, слід зазначити, що за наслідком розгляду саме на пленарних засіданнях органу місцевого самоврядування питань щодо земельних відносин приймається одне із двох рішень, зокрема передається в оренду земельна ділянка або мотивована відмова у такій передачі.
Колегія суддів наголошує на тому, що набуття особою прав щодо нерухомого майна вимагає дотримання встановленої процедури та, зокрема, внесення запису про державну реєстрацію відповідного права на нерухоме майно за цією особою.
Згідно з ч. 4 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
При цьому, в ст. 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини є Закон України «Про оренду землі».
Відповідно до ст. 13 вказаного Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з приписами ст. 14 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Особа, яка відповідно до закону може бути орендодавцем земельної ділянки, може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.
За визначенням, наведеним у п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державній реєстрації прав підлягають: право власності на нерухоме майно, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки (ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
У силу вимог ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Так, з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який надано на запит Департаменту земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради, від 01.10.2021 вбачається, що 27.07.2020 відділом у Менському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 6310136300:01:012:0019, площею 0,0377 га, для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «В-2» (спортивно - оздоровчий комплекс), за адресою: АДРЕСА_1 (т. 3, а.с. 90).
Рішенням 30 сесії 7 скликання Харківської міської ради від 16.10.2019 № 1759/19 надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею орієнтовно 0,0380 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «В-2» (спортивно оздоровчий комплекс) за адресою: м. Харків, Бурсацький узвіз, 8. (т. 3, а.с. 102)
Проектом землеустрою, який розроблений ТОВ «Юридична компанія «ВСЕСВІТ», передбачено відведення земельної ділянки ОСОБА_1 загальною площею 0,0377 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «В-2» (спортивно-оздоровчий комплекс), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . (т. 3 а.с. 93-99)
Висновком експерта державної експертизи ОСОБА_4 від 25.11.2019 № 15857/88-19 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «В-2» (спортивно-оздоровчий комплекс), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . (т.3, а.с. 106).
Висновком Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 05.12.2019 № 2730/0/608-19 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «В-2» (спортивно-оздоровчий комплекс), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . (т. 3, а.с. 104-105).
Висновком Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації від 12.02.2020 № 01-04/357-2/355 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «В-2» (спортивно-оздоровчий комплекс), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . (т. 3, а.с. 112-113).
Висновком Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації від 04.02.2020 № 02-23/16 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «В-2» (спортивно- здоровчий комплекс), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . (т. 3, а.с. 110-111).
Рішенням 4 сесії 8 скликання Харківської міської ради від 21.04.2021 № 102/21 ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 0,0377 га (кадастровий номер 6310136300:01:012:0019) за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «B-2» (спортивно-оздоровчий комплекс) за адресою: АДРЕСА_1 , та вирішено надати в оренду строком до 01.05.2026 зазначену земельну ділянку ОСОБА_1 ..
Судовим розглядом встановлено, що за наслідком розгляду заяв позивача не було укладено між Харківською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки комунальної власності на підставі рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок» від 21.04.2021 року № 102/21. Доказів вирішення порушеного позивачем питання у поданих заявах, відповідачем суду не надано.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, серед іншого:
об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги (абз. 1);
у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову (абз. 2);
письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення (абз. 6);
у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення (абз. 8);
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.
Положеннями статті 20 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Згідно з п. 1.1. Положення про Департамент земельних відносин Харківської міської ради, Департамент земельних відносин с самостійним виконавчим органом Харківської міської ради, який утворюється Харківською міською радою. Департамент земельних відносин Харківської міської ради у своїй діяльності підпорядкований виконавчому комітету Харківської міської ради, міському голові, секретарю міської ради та заступнику міського голови з питань цифрової інфраструктури. У своїй діяльності Департамент земельних відносин Харківської міської ради керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, актами Президента України, рішеннями Харківської міської ради та її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, цим Положенням та іншими нормативними актами.
Відповідно до п. 4.1.12 Положення про Департамент земельних відносин Харківської міської ради, Департамент земельних відносин здійснює контроль за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою щодо використання та охорони земель комунальної власності Харківської територіальної громади.
Згідно з п. 4.1.14 Положення про Департамент земельних відносин Харківської міської ради, Департамент земельних відносин розглядає звернення фізичних та юридичних осіб з питань земельних відносин та надає відповіді згідно чинним законодавством.
Пунктом 4.1.17 Положення про Департамент земельних відносин Харківської міської ради визначено, що Департамент земельних відносин готує проекти договорів оренди земельних ділянок, які надаються в оренду на підставі рішення Харківської міської ради.
З наведеного слідує, орган місцевого самоврядування має вирішити порушені у зверненні громадянина питання у місячний строк. Також, законодавцем передбачено, що у разі неможливості своєчасного розгляду, керівник відповідного органу може встановити додатковий термін для розгляду даного питання, однак загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові №800/304/17 від 27 лютого 2020 року, під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Виходячи з системного аналізу зазначених правових норм, колегія суддів приходить до висновку, що законом не передбачено інших додаткових рішень для передачі земельної ділянки в оренду, крім затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Оскільки, як зазначено вище, позивачу затверджено проект землеустрою, підстави для відмови в укладенні договору оренди у відповідача відсутні.
Додатково колегія суддів зазначає, що ухвалення остаточного рішення, спрямованого на забезпечення права позивача на оренду земельної ділянки, є результатом певної правової процедури. Вчинення дій суб'єктами владних повноважень у межах цієї процедури є взаємопов'язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання позивачем у користування земельної ділянки. У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов'язковим. При цьому органи місцевого самоврядування - відповідні департаменти, у зазначеній процедурі також мають здійснити певні дії, спрямовані на надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.
Відтак, відповідачами протягом трьох з половиною років допускається протиправна бездіяльність щодо непідготовки проекту договору оренди землі, яка надається в оренду фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 та неукладання договору оренди на підставі рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок» від 21.04.2021 № 102/21, враховуючи, що позивач мав право на укладення договору оренди землі та законне очікування на укладення такого договору з відповідачем.
Щодо доводів відповідачів про те, що ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.03.2024 у справі № 638/3611/24 відкрито провадження за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Департамент реєстрації Харківської міської ради про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії, а тому до винесення судом рішення по справі є неможливим укладання договору оренди землі, з огляду на порушення вимог ст. 134 Земельного кодексу України, якою передбачено можливість отримання в оренду земельної ділянки комунальної власності лише за умови розташування на такій земельній ділянці об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту позовної заяви Харківської міської ради у справі № 638/3611/24, звертаючись до Дзержинського районного суду м. Харкова, позивач просив суд:
- скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Тертишника Д.О. № 46675615 від 26.04.2019 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна з реєстраційним № 1476274663101, за результатами чого нежитлові приміщення 1-го поверху № І, ІІ, 23-1, 24-1, 25-1, 25-2, 26-1, 26-2, 26-3, 26-4, загальною площею 103,5 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «В-1» по Бурсацькому узвозу, 8 у м. Харкові змінено на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-17, 2-го поверху № 18-:-30 в нежитловій будівлі літ. «В-2», загальною площею 467,7 кв.м. по Бурсацькому узвозу, 8 у м. Харкові;
- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень спортивного клубу в будівлі; АДРЕСА_1 ; 1265.9. Зали спортивні інші» № ХК 141191061852 від 16.04.2019 (замовник будівництва - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
- зобов'язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснити перебудову нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-:-17, 2-го поверху № 18-:-30 в нежитловій будівлі літ. «В-2» загальною площею 467,7 кв.м. по Бурсацькому узвозу, 8 у м. Харкові (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1476274663101) в стан, що існував до здійснення самочинної реконструкції, а саме до характеристик договору купівлі-продажу від 02.02.2018, зареєстрованого в реєстрі за № 94 та поверхового плану та експлікації, виготовлених КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» станом на 20.03.2007 (інвентаризаційна справа № 33523) (т. 3, а.с. 79-89).
При цьому, підставою звернення позивача до Дзержинського районного суду м. Харкова у справі № 638/3611/24, як зазначено у позовній заяві, стало проведення комплексу перевірочних заходів щодо додержання земельного законодавства при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:01:012:0019, яка розташована за адресою: м. Харків, Бурсацький узвіз, 8.
В обґрунтування позову по справі № 638/3611/24 відповідачем вказано, що нежитлові приміщення 1-го поверху №1-:-17, 2-го поверху № 18-:-30 в нежитловій будівлі літ. «В-2» по Бурсацькому узвозу, 8 у м. Харкові є об'єктом самочинного будівництва, як такі що реконструйовані зі зміною геометричних розмірів без отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, належним чином затвердженої проектної документації, на земельній ділянці, яка на праві комунальної власності належить Харківській міській раді.
Колегія суддів зауважує, що встановлені у 2023 році актом обстеження земельної ділянки порушення дотримання позивачем будівельних норм при реконструкції об'єкта не можуть виступати підставою для неукладання договору оренди, право на яке набуто ще у 2021 році, а тому доводи відповідача жодним чином не спростовують висновків суду щодо неукладання договору оренди протягом трьох з половиною років з моменту затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та вирішення питання надання в оренду строком до 01.05.2026 зазначеної земельної ділянки рішенням 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок» від 21.04.2021 № 102/21.
Стосовно доводів відповідачів про те, що ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.03.2024 у справі № 638/3611/24 вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 вчинення будь-яких дій щодо відчуження нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-:-17, 2-го поверху № 18-:-30 в нежитловій будівлі літ. «В-2» загальною площею 467,7 кв.м. за адресою: м. Харків, Бурсацький узвіз, 8 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1476274663101), колегія суддів зазначає, що заборона, встановлена ухвалою по справі № 638/3611/24, не охоплює питання щодо укладення договору оренди міською радою, оскільки таку подію неможливо віднести до відчуження, а також неможливо пов'язати з використанням іншими особами, так як укладення договору оренди міською радою ще не свідчить про безпосереднє використання земельної ділянки іншими особами.
Доводи відповідачів про знищення документів, на підставі яких велась робота, спрямована на виконання рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 21.04.2021 № 102/21 (зі змінами) та укладення договору оренди землі, через руйнування будівлі внаслідок ракетного удару, у зв'язку з чим встановлення на якому саме етапі виконання Управлінням земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради вимог Положення про оренду землі в м. Харкові знаходились подані ОСОБА_1 документи щодо надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:01:012:0019 є неможливим, колегія судді вважає необґрунтованим, оскільки відповідачами не надано належних та допустимих доказів знищення таких документів (акти, інвентаризаційні описи, інше).
За таких обставин і правового врегулювання, колегія суддів приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправними дій Харківської міської ради, Департаменту земельних відносин Харківської міської ради щодо неукладання на підставі рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок» від 21.04.2021 № 102/21 договору оренди з ОСОБА_1 та зобов'язання Департаменту земельних відносин Харківської міської ради підготувати проект договору оренди землі, яка надається в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на підставі рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок» від 21.04.2021 № 102/21.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову.
Щодо позовних вимог про відшкодування позивачу витрат на надання професійної правничої допомоги, суд зазначає наступне.
Частинами 1, 3, 5 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Пунктом 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частинами 3, 5 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до статті 16 КАС України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI), договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Частинами 1 та 2 статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною 1 статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
В іншому випадку на підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години роботи адвоката та час витрачений на певний вид послуги.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1, 2, 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частинами 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Таким чином, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов'язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона довести неспівмірність розміру таких витрат.
Судом встановлено, що позивачем на підтвердження витрат з оплати правової допомоги, понесених ним при розгляді справи, подано копію договору про надання правової допомоги від 31.10.2024, яким визначено що гонорар адвоката складає 20000 грн. (п. 6.2 Договору).
Таким чином, наданими до суду доказами підтверджується фактичне понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн..
Відповідно до частини 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постанові від 04.02.2020 у справі № 280/1765/19 Верховний Суд зазначив, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
У п. 269 рішення Європейський суд з прав людини від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Дослідивши зміст поданих відповідачем документів, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи, а саме, що зазначена справа віднесена до справ незначної складності, з огляду на зміст та обсяг робіт проведених адвокатом, колегія суддів вважає, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн. є завищеною та неспівмірною із складністю цієї справи та обсягом наданих адвокатом послуг.
Разом з тим, беручи до уваги, що факт надання правничої допомоги підтверджено документально, а також визначення у договорі про надання правової допомоги від 31.10.2024 фіксованого розміру гонорару, колегія суддів, враховуючи принцип співмірності, критерії реальності адвокатських витрат, розумності та обґрунтованості їх розміру, погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу та стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн..
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Згідно ч. 1ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційні скарги Харківської міської ради та Департаменту земельних відносин залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 по справі № 520/10975/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Я.М. Макаренко Т.С. Перцова
Повний текст постанови складено 27.03.2025 року