27 березня 2025 р.Справа № 615/1860/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Калиновського В.А. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 21.01.2025, головуючий суддя І інстанції: Токмакова А.П., м. Валки, повний текст складено 21.01.25 року у справі №615/1860/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 третя особа начальник ІНФОРМАЦІЯ_1
про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Валківського районного суду Харківської області з позовною заявою до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд скасувати постанову №470/5564-п від 24.09.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі по тексту - КУпАП) щодо ОСОБА_1 , а справу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутності складу правопорушення.
Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 30.09.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 24.12.2024 року клопотання позивача задоволено. Замінено первісного відповідача у адміністративній справі - начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 на належного відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Залучено до участі у справі в якості третьої особи начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 21.01.2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відмовлено. Постанову №470/5564-п від 24.09.2024 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП залишено без змін.
ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу (за підписом його представника), в якій просив суд апеляційної інстанції рішення Валківського районного суду Харківської області від 21.01.2025 року у справі №615/1860/24 скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити.
В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є помилковим та таким, що підлягає скасуванню. Зазначає, що 13.05.2024 року позивач через ІНФОРМАЦІЯ_3 за допомогою системи «Оберіг» уточнив свої персональні дані, а саме - анкетні дані, адресу місця проживання, РНОКПП, інші відомості. Вказує, що протягом часу з 13.05.2024 року по 06.08.2024 позивач не мав мобільного телефону та засобів електронного зв'язку, оскільки не мав фінансових можливостей; мобільним телефоном, електронною поштою не користувався. За цей час місце проживання та перебування на військовому обліку не змінювалося, він не одружений, не працює, з 01.09.2024 року є студентом денного відділення Харківського машинобудівельного фахового коледжу; має відстрочку від призову від мобілізацію відповідно положень п.1 ч.3 ст. 23 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 07.02.2025 року, як особа, що є здобувачем професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, яка навчається за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній ч.2 статті 10 Закону України "Про освіту" та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 за місцем реєстрації та постійного проживання. Зазначає, що мобільний телефон позивач придбав 06.08.2024, того ж дня він вніс зміни через застосунок «Резерв+», тобто уточнив персональні дані - номер засобу зв'язку та адресу електронної пошти. Відтак, зазначає, що позивач виконав всі процедурні питання, визначені законом щодо військового обліку, оскільки номер зв'язку та адреса електронної пошти були уточнені ним за наявності. Вважає, що оскаржуване рішення Банківського районного суду від 21.01.2025 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відсутні правові підстави притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а висновки та доводи, які викладені в рішенні суду не відповідають дійсності, є необґрунтованими, безпідставними та непідтвердженими належними та узгодженими між собою доказами. Зазначає, що відповідачем у ході судового розгляду даної справи у суді першої інстанції не доведено правомірність винесення спірної постанови відносно позивача. Вважає, що висновки суду, що відповідачем доведено вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду від 21.01.2025 року, є сумнівними, а відтак притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення за відсутності доказів вчинення адміністративного правопорушення є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.304 КАС України, в якому, заперечуючи проти доводів скарги позивача, просив повністю відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 . Окрім того, відповідач просив суд розглядати справу без участі його представника.
27.03.2025 року на електронну пошту Другого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача, в якому останній, у зв'язку з хворобою, просив суд розгляд даної справи відкласти на інший день.
Водночас, колегія суддів зазначає, що наведене вище клопотання не підлягає задоволенню, оскільки представником позивача не надано доказів поважності неможливості прибуття в судове засідання 27.03.2025. Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що попереднє судове засідання (20.03.2025) також було відкладено на прохання позивача через неявку його представника, без надання доказів поважності неможливості прибуття останнього в судове засідання.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали даної справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що наказом командувача сухопутних військ ЗСУ №557 від 31.05.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 призначено ОСОБА_2 .
Відповідно до витягу із наказу №281 від 18.09.2024, уповноваженими посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначені ст.210, 210-1, 211 КУпАП, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності, призначено, зокрема, ОСОБА_3 - начальника відділення обліку мобілізаційної роботи, заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №470/3153, складеного 19.09.2024 начальником відділення обліку мобілізаційної роботи - заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 о 19:20 в м. Валки під час перевірки документів в першому відділі ТЦК та СП відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів виявлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію військовозобов'язаним ОСОБА_1 .
Солдат запасу ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в першому відділі ТЦК та СП, в особливий період, в порушення вимог абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.4 п.1 ч.2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (Закон України №3633-ІХ), абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом №3633-ІХ свої персональні дані через ЦНАП або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у ТЦК та СП, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснені положення ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, зміст яких викладений у протоколі. Повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 11:30 24.09.2024 в приміщенні ТЦК та СП. В поясненнях ОСОБА_1 вказав, що з протоколом не згоден. Другий примірник протоколу позивач отримав 19.09.2024, що підтверджується його особистим підписом.
24.09.2024 начальником ТЦК та СП ОСОБА_2 на підставі протоколу про адміністративне правопорушення №470/3153 винесено постанову №470/5564-п про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, оскільки той своїми діями порушив вимоги абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.4 п.1 ч.2 Прикінцевих і перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (Закон №3633-ІХ), абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом 3633-ІХ свої персональні дані (контактний номер телефону та електронну адресу) через ЦНАП або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у ТЦК та СП. Цією постановою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Згідно витягу з «Резерв+», ОСОБА_1 перебуває на обліку в ТЦК та СП, як військовозобов'язаний, уточнив дані щодо місця проживання, контактного номеру телефону та електронної пошти - 06.08.2024.
Відповідно до витягу з наказу №78к від 29.08.2024, ОСОБА_1 з 01.09.2024 зарахований студентом 1 курсу очної денної форми здобуття освіти Харківського машинобудівного фахового коледжу.
Позивач, не погоджуючись із фактом притягнення його до адміністративної відповідальності, вважаючи, що наявні правові підстави для скасування постанови №470/5564-п від 24.09.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП щодо нього та закриття за відсутності складу правопорушення справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно нього, звернувся до суду першої інстанції з позовною заявою.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, зміст оскаржуваної постанови відображає склад адміністративного правопорушення, а вимоги до змісту постанови, визначені чинним законодавством, дотримано.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам даної справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Приписами п.1 ст.247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Відтак, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі по тексту - Положення №154).
Нормами п.п.12-13 Положення №154 передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення; та визначати функціональні (посадові) обов'язки підлеглого йому особового складу.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із вимогами ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Колегія суддів зазначає, що спірні відносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Відповідно до ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приписами ст.1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено на всій території України воєнний стан, який триває і по теперішній час.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 "Про загальну мобілізацію" на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.
Приписами ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з абз.6 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відповідно до приписів абз.3 пп.10-1 п.1 Додатку 2 до Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
18.05.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024.
Цим Законом положення частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладено в новій редакції, згідно з якою, зокрема, встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Так, абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Отже, зазначені норми законодавства передбачають три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, зобов'язані уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно), а саме:
- шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання;
- шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг;
- через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Починаючи з 17.07.2024 невчинення таких дій утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП.
Таким чином, позивач з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року мав обов'язок уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач перебуває на військовому обліку у відповідача, як військовозобов'язаний.
Відповідно до витягу з наказу №78к від 29.08.2024, ОСОБА_1 з 01.09.2024 зарахований студентом 1 курсу очної денної форми здобуття освіти Харківського машинобудівного фахового коледжу.
При цьому, згідно витягу з «Резерв+», ОСОБА_1 уточнив дані щодо місця проживання, контактного номеру телефону та електронної пошти лише 06.08.2024.
Відтак, наведене вище дає підстави для висновку, що позивач не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом №3633-ІХ свої персональні дані (контактний номер телефону та електронну адресу) через ЦНАП або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у ТЦК та СП.
Належних доказів того, що ОСОБА_1 мав поважні причини для того, щоб не виконати обов'язок з уточнення своїх персональних даних, у встановлений законодавством строк (з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року), матеріали справи не містять. Відповідних доказів не було надано до судів першої та апеляційної інстанцій.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач ОСОБА_1 13.05.2024 року через ІНФОРМАЦІЯ_3 за допомогою системи «Оберіг» уточнив свої персональні дані, а саме - анкетні дані, адресу місця проживання, РНОКПП, інші відомості, зазначаючи при цьому на те, що за період з 13.05.2024 по 06.08.2024 місце проживання та перебування на військовому обліку не змінювалося, він не одружений, не працює, а з 01.09.2024 року є студентом денного відділення Харківського машинобудівельного фахового коледжу, має відстрочку від призову від мобілізацію відповідно положень п.1 ч.3 ст.23 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 07.02.2025 року колегія суддів відхиляє, оскільки це не спростовує того, що позивач мав законодавчо встановлений обов'язок з уточнення своїх персональних даних, у встановлений законодавством строк (з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року), чого не було зроблено останнім.
Окрім того, щодо посилання в апеляційній скарзі на відсутність у позивача телефону до 06.08.2024 та внесення в цей день ним змін через мобільний застосунок "Резерв+" , як на причину неможливості уточнення персональних даних, то колегія суддів їх відхиляє, оскільки це не може вважатися об'єктивною причиною, яка б унеможливлювала вчасне оновлення позивачем персональних даних, враховуючи те, що останній мав можливість уточнити свої персональні дані особисто також у центрі надання адміністративних послуг або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. При цьому, з матеріалів справи фактично вбачається підтвердження позивачем неуточнення ним персональних даних з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року.
Колегія суддів зазначає, що адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинене після 18.05.2024, тобто після набуття чинності Законом №3696-ІХ, яким ст.210-1 КУпАП доповнено частиною 3. При цьому, саме з 18.05.2024 у позивача виник обов'язок оновити протягом 60 днів свої облікові та персональні дані, чого, як вже зазначено вище, не було зроблено останнім протягом встановленого строку.
Чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені ним особисто в один із визначених способів. Держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається саме на військовозобов'язаного, яким є позивач.
Таким чином, позивач із визначених законодавством способів уточнення своїх персональних даних в установлений термін з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно не скористався, підтверджень щодо поважних причин не уточнення своїх персональних даних не надав, порушив правила військового обліку (законодавство, яке регулює військовий облік військовозобов'язаних) та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність відомостей в наявному в матеріалах справи витягу ІКС "Оберіг" - "Резерв" щодо обліку позивача як порушника військового обліку не впливає на наведені вище висновки суду та на вирішення даної справи в цілому.
Колегією суддів не встановлено порушень з боку відповідача під час винесення оспорюваної постанови про адміністративне правопорушення, які б давали підстави вважати вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП недоведеною. Розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо позивача був проведений з дотриманням чинного законодавства (ст.280 КУпАП). Протокол про адміністративне правопорушення був складений в присутності позивача, права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП йому було роз'яснено. Копія протоколу була вручена позивачу.
Таким чином, з урахуванням наведеного вище, підтвердженим є факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показів свідків.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Колегія суддів приходить до висновку про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а тому складання постанови уповноваженим органом про притягнення його до адміністративної відповідальності, є правомірним.
При цьому, незважаючи на те, що наведеною вище нормою КАС України визначено обов'язок суб'єкта владних повноважень довести правомірність, як в даному випадку, своєї бездіяльності, позивач не звільняється від свого обов'язку, передбаченого ч.1 ст.77 КАС України довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Всупереч наведеному вище, позивачем не було доведено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги.
Таким чином, підсумовуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності та обґрунтованості оспорюваної постанови №470/5564-п від 24.09.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 третя особа начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення Банківського районного суду від 21.01.2025 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відсутні правові підстави притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а висновки та доводи, які викладені в рішенні суду, не відповідають дійсності, є необґрунтованими, безпідставними та непідтвердженими належними та узгодженими між собою доказами, то колегія суддів відхиляє такі доводи скарги, оскільки вони не знайшли свого обґрунтованого підтвердження у ході апеляційного перегляду даної справи.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду у даній справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Валківського районного суду Харківської області від 21.01.2025 у справі №615/1860/24 суд першої інстанції дійшов правильних та обґрунтованих висновків щодо встановлених обставин даної справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Валківського районного суду Харківської області від 21.01.2025 у справі № 615/1860/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до ч.3 ст.272 КАС України оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Мінаєва
Судді В.А. Калиновський О.А. Спаскін
Повний текст постанови складено 27.03.2025 року