27 березня 2025 року справа №243/10390/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді- доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В.,
секретаря судового засідання Кобець К.В.,
за участі представника позивача Прокопцева С.В.,
представника відповідача Кошевського В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07 січня 2025 р. у справі № 243/10390/24 (головуючий І інстанції Пронін С.Г.) за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВ-ТРАНС» про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (далі - відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕВ-ТРАНС», в якому просив:
- скасувати Постанову про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серія АВ №00000105 від 23.09.2024, винесену головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Василенко Д.І, і закрити справу про адміністративне правопорушення;
- стягнути з відповідача судовий збір.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07 січня 2025 року позов задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк оскарження постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серія АВ №00000105 від 23.09.2024. Скасовано постанову серії АВ №00000105 від 23.09.2024 року, винесену головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Василенко Дар'єю Ігорівною про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000(сімнадцять тисяч) гривень. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП - закрито.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування доводів зазначає, що суд дійшов помилкових висновків щодо обставин справи та не правильно застосував до спірних правовідносин частину 2 статті 132-1 КУпАП та пункт 22.5 Правил дорожнього руху. Суд дійшов помилкового висновку, що спірне вантажне перевезення стосується перевищення загальної маси. Згідно оскаржуваної постанови, перевищення нормативних параметрів стосується перевищення навантаження на одинарну вісь транспортного засобу.
Напівпричіп - це транспортний засіб без джерела енергії та самостійно пересуватись і перевозити вантажі по дорогах не може, отже рушійною силою для нього є саме тягач, який є основним транспортним засобом, котрий здійснює перевезення вантажів власник якого є суб'єктом адміністративної відповідальності за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зокрема, передбачені статтею 132-1 КУпАП. Саме зафіксоване перевищення навантаження на одинарну вісь тягача стало підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Згідно статті 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Порушений позивачем норматив (навантаження на одинарну вісь) є незмінним для всіх видів автомобільного транспорту, в тому числі і спеціалізованих (тягачів з контейнеровозами, які перевозять контейнери чи змінні кузови). Суд не правильно застосував до спірних правовідносин положення п.22.5 Правил дорожнього руху, дійшовши висновку, що відповідно до п. 22.5 ПДР, масою перевищення для такого транспортного засобу є понад 44 тони.
Основним доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП є, автоматично внесені до автоматично сформованої постанови, показання технічних приладів, технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, та мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Суд дійшов помилкових висновків, що в межах спірних правовідносин відсутні належні докази, які підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Судом встановлено, що постановою серії АВ № 00000105 від 23.09.2024, винесеною головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Василенко Д.І., яка розглянула відомості з матеріалів інформаційного файлу, створеного за допомогою технічних засобів WIM 60, WAGA-WIM35, зав. № 9, було встановлено, що 08.08.2024 о 20 год. 10 хв. за адресою: М-30, км 996 + 491 Дніпропетровська обл, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб автомобіль марки МАЗ 5440А8-360-031, ДНЗ НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України; навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 10,661% (1,226 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон. Притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Згідно результатів автоматичної фіксації транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, виміряна з у рахуванням похибки загальна маса транспортного засобу склала 43800 кг.
Правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі технічним засобом WIM 60, WAGA-WІM35, зав.№9, свідоцтво про повірку технічного засобу та строк його дії - №1625 до 22.11.2024, №04/4446 до 22.11.2024.
Результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3600 мм, 2-3: 5860 мм, 3-4: 1300 мм; 4-5: 1310 мм; навантаження на вісь 1 - 7750 кг, 2 - 15150 кг, 3 - 5250 кг, 4 - 6800 кг; 5 - 8850 кг; загальна маса - 43800 кг.; виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу: навантаження на одиночну вісь -12726 кг.
Також в постанові наведена формула розрахунку перевищення габаритно-вагових норм: % перевищення=((Хфакт.-Хнорм.-похибка пристрою)/Хнорм.)х100%, де Хфакт. фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр); Хнорм. нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5 ПДР; похибка пристрою - регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, помножена на Хфакт. (при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр).
В оскаржуваній постанові міститься посилання в Інтернеті на вебсайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення та ідентифікатор доступу.
Позивач ОСОБА_1 , згідно наданих суду свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, є власником спеціалізованого вантажного сідлового тягача-Е марки MAЗ 5440А8-360-031, номерний знак НОМЕР_2 . Власником спеціалізованого напівпричепу - контейнеровоз SREM, номерний знак НОМЕР_3 власником якого є ОСОБА_2 .
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 103 (далі - Положення № 103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Пунктом 4 Положення № 103 передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.
Пункт 7 Положення № 103 передбачає, що Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред'являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема, в автоматичному режимі.
Згідно підпунктами 15, 27 пункту 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, а також здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, вживає заходів щодо стягнення під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Отже, відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу та положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати від 12 лютого 2020 року в справі № 917/210/19.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ).
Статтею 5 Закону № 2344-ІІІ серед основних завдань державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту визначено створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-ІІІ державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до абзацу чотирнадцятого частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 (далі - Правила проїзду) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з пунктом 22.5 цих Правил за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11,5 т у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Відповідно до пункту 4 Правил проїзду рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Вказаними правовими нормами визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.
При цьому, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України, зокрема, навантаження на осі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Статтею 132-1 КУпАП визначено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.
Відповідно до частини другої вказаної статті перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі:
п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно;
однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %;
двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %;
трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.
Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Відповідно до статті 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-7 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 279-7 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили:
така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;
особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затверджений постановою КМУ від 14.11.2018 № 1197 (далі - Порядок 1197) визначає процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - Реєстр) відомостей про належного користувача транспортного засобу (далі - належний користувач).
Пунктом 19 Порядку 1197 передбачено, що якщо власником транспортного засобу є фізична особа, то внесення до Реєстру відомостей про належного користувача через веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, здійснюється нею особисто.
Тобто, саме на позивача покладається обов'язок щодо внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів інформації щодо належного користувача транспортного засобу.
Відтак, у разі відсутності даних про належного користувача транспортного засобу адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах) несе фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.
Враховуючи наведене та те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності відомостей про належного користувача транспортного засобу в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів на час розгляду справи, а також те, що належний користувач не звертався до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що відповідальність має нести власник транспортного засобу - позивач у справі.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (далі - Порядок № 1174).
Відповідно до пунктів 2, 16 цього Порядку посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.
Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (пункт 7 цього Порядку).
У відповідності до пункту 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
А згідно з пунктом 8 Порядку № 1174 вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163.
Відповідно до пункту 9 Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163, засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.
Скасовуючи постанову серії АВ №00000105 від 23.09.2024 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що: «дозволена маса навантаження напівпричепу (контейнеровозу) - 44 тони, а отже зафіксована автоматичним пунктом контролю загальна маса автомобіля позивача 43800 кг, виміряна з урахуванням пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, згідно якого допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд, не є порушенням, та встановлена маса транспортного засобу позивача марки MAN 5440А8, номерний знак НОМЕР_2 , в комплекті з напівпричепом - контейнеровозом SREM, номерний знак НОМЕР_4 , не перевищила визначені Правилами дорожнього руху України норми».
З таким висновком колегія суддів не погоджується та зазначає, що оскаржувана постанова серії АВ №00000105 від 23.09.2024 року, винесена головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Василенко Д.І., стосовно ОСОБА_1 , який допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України; а саме перевищення навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 10,661% (1,226 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон, а не перевищення нормативних параметрів загальної маси транспортного засобу.
Так, зважування було проведено в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу WIM 60, WAGA-WІM35, зав.№9, свідоцтво про повірку технічного засобу та строк його дії - №1625 до 22.11.2024, №04/4446 до 22.11.2024.
Оскаржувана постанова містить фотозображення транспортного засобу та посилання на ідентифікатор доступу для ознайомлення з зображеннями та відео транспортного засобу в момент правопорушення.
При цьому, зазначена постанова містить інформацію, зокрема, щодо перевищення транспортним засобом, який належить позивачу габаритно-вагових параметрів, а саме кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3600 мм, 2-3: 5860 мм, 3-4: 1300 мм; 4-5: 1310 мм; навантаження на вісь 1 - 7750 кг, 2 - 15150 кг, 3 - 5250 кг, 4 - 6800 кг; 5 - 8850 кг; загальна маса - 43800 кг.; виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу: навантаження на одиночну вісь -12726 кг.
Відповідно до скріншоту програми АРМ-аудиту (Перегляд зафіксованої події №8219294), зображено, як 05.08.2024 о 20 год. 10 хв. автомобіль MAЗ 5440А8-360-031, номерний знак НОМЕР_2 , проїжджає крізь автоматичний пункт контролю з напівпричепом з контейнером. Також відображено перевищення вагових норм за параметром навантаження на одиночну вісь, а саме на другу вісь: 5860 (+-0,030)м - 15,150 т; 11,500 (+-2,424)т.
Отже, зі змісту оскаржуваної постанови серії АВ №00000105 від 23.09.2024 року установлено, що перевищення навантаження відбулося на 2 вісь та складає 15,150 тон.
З матеріалів справи вбачається і не заперечується позивачем, що він є власником транспортного засобу МАЗ 5440А8-360-031, ДНЗ НОМЕР_1 .
Вказані докази доводять встановлене правопорушення, зафіксоване в оскаржуваній постанові та є такими, що зібрані відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174.
Таким чином суд не ставить під сумнів показники, зафіксовані вищенаведеним вимірювальним пристроєм.
Згідно зі статтею 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
З врахуванням викладеного, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, відповідає усім наведеним критеріям та містять необхідну інформацію, передбачену КУпАП.
Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, відповідачем доведено факт вчинення позивачем, як власника транспортного засобу МАЗ 5440А8-360-031, ДНЗ НОМЕР_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, тому винесена Державною службою України з безпеки на транспорті постанова серії АВ №00000105 від 23.09.2024 року відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Колегія суддів не приймає як належний доказ копію договору позички транспортного засобу від 01.01.2023. В даному випадку він не впливає на статус позивача, як відповідальної особи в розумінні наведених вище правових норм, оскільки в установленому порядку до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомості про належного користувача вказаного транспортного засобу не вносились. Докази того, що позивач, як власник транспортного засобу, вчиняв дії щодо внесення відомостей про належного користувача до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, в матеріалах справи відсутні, сторонами не подані.
На підставі встановлених обставин та аналізу вищенаведених норм КУпАП та ПДР в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність спірної постанови відповідача, внаслідок чого позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що внаслідок порушення норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову, в зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 77, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07 січня 2025 р. у справі № 243/10390/24 - задовольнити.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07 січня 2025 р. у справі № 243/10390/24 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВ-ТРАНС» про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Повний текст постанови складений 27 березня 2025 року.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді А.А. Блохін
І.В. Сіваченко