Справа № 404/6383/23
Номер провадження 1-кп/404/287/24
27 березня 2025 року Кіровський районний суд м.Кіровограда в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м.Кропивницькому кримінальне провадження №32021120010000012 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Гельмязів Золотоніського району Черкаської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, яка працює на посаді начальника цеху ТОВ «АОІЛ», зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
Відповідно до обвинувального акта у кримінальному провадженні №32021120010000012 від 16.02.2021 ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що вона, будучи директором ПП «ТД «Креатив-Розлив», вчинила умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, яка зобов'язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави коштів в особливо великих розмірах, а саме в загальній сумі 29039322 грн., в тому числі за 2013 рік - 1471212 грн. та за 2014 рік - 27568 110 грн., тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.
У підготовчому судовому засіданні, захисник ОСОБА_7 заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору у зв'язку із його невідповідністю вимогам ст.291 КПК України.
Крім того у підготовчому судовому засіданні захисниками ОСОБА_7 , ОСОБА_6 подано клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення ОСОБА_3 про підозру.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачена ОСОБА_3 підтримали клопотання захисників та просили їх задовольнити з підстав, викладених у них.
Прокурор заперечував проти задоволення вищевказаних клопотань, зазначивши, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України та було затверджено і направлено до суду в межах строку досудового розслідування, підстави для застосування судом п.10 ч.1 ст.284 КПК України відсутні.
Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши надані документи, приходить до наступних висновків.
Клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту прокурору з підстав невідповідності дати його затвердження даті, вказаній в реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також з підстав неповноти викладення фактичних обставин кримінального правопорушення та відсутності в обвинувальному акті формулювання обвинувачення, не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 291 КПК України, до обвинувального акта додається, в тому числі, реєстр матеріалів досудового розслідування.
Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні повністю відповідає за формою та змістом вимогам ст. 291 КПК України, зокрема містить виклад фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення.
Натомість, неточності щодо невідповідності дати його затвердження даті, вказаній в реєстрі матеріалів досудового розслідування, на які посилається сторона захисту, не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
При цьому, питання неконкретності обвинувачення, пред'явленого обвинуваченій, неправильності фактичній невідповідності обставин, викладених в ньому, може бути піддано оцінці лише безпосередньо під час судового розгляду кримінального провадження шляхом дослідження доказів у справі та ухвалення вироку суду.
Вказане повністю підтверджується висновками, викладеними в постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі від 03.07.2019 року по справі №273/1053/17, відповідно до якої кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого, тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Таким чином клопотання сторони захисту не містить переконливих підстав, які б вказували на те, що обвинувальний акт не відповідає формальним вимогам КПК України, пред'явленим до нього, що перешкоджає призначенню його до судового розгляду.
Клопотання захисника не містить переконливих підстав, які б вказували на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, що перешкоджає призначенню його до судового розгляду. Обвинувальний акт підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив, відповідає іншим вимогам ст.291 КПК України за формою та змістом.
Відтак, у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про повернення обвинувального акта прокурору слід відмовити.
Розглядаючи клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 10 ч.1 ст.284 КПК України, яке обґрунтоване: відсутністю повноважень у заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на продовження строків досудового розслідування; безпідставністю визначення ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда від 10.07.2023 року строків ознайомлення з матеріалами кримінального провадження; наявністю низки документів, зокрема, у формі направлення повідомлень, які підтверджують ознайомлення стороною захисту з матеріалами кримінального провадження, які не узгоджуються з відповідним рішенням слідчого судді, а також посилання на різницю у відомостях, які стали підставою для внесення інформації до Єдиного державного реєстру судових розслідувань та подальших змін до нього, суд враховує таке.
Згідно з ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда від 10.07.2023 року вказано, що підозрювана ОСОБА_3 та її захисники - адвокати з усіма матеріалами кримінального провадження не ознайомилися, з урахуванням повноважень прокурора та слідчого, відповідно до визначених КПК України загальних засад кримінального провадження та того, що клопотання слідчого спрямоване на виконання завдання кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання та наявність підстав для його задоволення. При цьому, після закінчення визначених строків ознайомлення з матеріалами кримінального провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні направлено до суду.
Також, об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 755/6898/21 у постанові від 07 жовтня 2024 року дійшла висновку про те, що у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР до 16 березня 2018 року, а також у тих провадженнях, що були об'єднані або виділені з інших, у яких початок строку досудового розслідування мав місце до вказаної дати, продовження строків досудового розслідування належить до компетенції прокурора відповідного рівня.
Вказаний висновок у подальшому неодноразово застосовано та підтверджено у постановах Верховного Суду від 29 січня 2025 року в справі №463/3618/22, від 27 лютого 2025 року №759/19971/20 та низці інших.
При цьому, суд, дослідивши процесуальні та інші документи, надані сторонами, під час розгляду клопотань сторони захисту про закриття кримінального провадження, яке оспорюється стороною обвинувачення та частково обґрунтовується сторонами із посиланням на докази, зібрані під час кримінального провадження, враховує також такі висновки, щодо застосування норм права Верховного Суду.
Так, у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2024 року в справі №161/6643/22 вказано, що За змістом статей 314, 315 КПК України, підготовче судове засідання є обов'язковою самостійною стадією кримінального процесу, метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду, під час якого має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов'язані виключно з призначенням кримінального провадження до судового розгляду. Норми КПК України не надають суду повноважень до ухвалення вироку оцінювати рішення слідчого, прокурора, слідчого судді, оскільки з'ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого судового засідання, а також те, що суд не наділений правом досліджувати докази, що стосуються цих рішень, так як такі обставини можуть бути досліджені судом під час судового розгляду.
Крім цього, у постанові від 17 лютого 2025 року в справі №283/1638/23 об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду надала висновок щодо правозастосування положень ст. 314 КПК України, згідно з яким суд першої інстанції в підготовчому судовому засіданні, з метою вирішення клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України має право дослідити додані до клопотання процесуальні документи, в тому числі рішення слідчого, прокурора, слідчого судді.
За наявності вмотивованих заперечень учасників провадження, перевірка обґрунтованості і достовірності інформації з таких процесуальних документів здійснюється судом під час судового розгляду.
Аналізуючи доводи клопотань сторони захисту про закриття цього кримінального провадження, суд виходить з того, що відповідно до положень КПК України, які визначають порядок здійснення підготовчого судового засідання та судового розгляду дослідження судом саме доказів та надання оцінки їм, які стали, зокрема, підставою для винесення процесуальних документів, не передбачено.
Під час підготовчого судового засідання у вказаному кримінальному провадженні судом шляхом дослідження процесуальних документів з'ясовано, що сторонами у тому числі оспорюється зміст, обґрунтованість та наявність підстав для винесення відповідних процесуальних документів з посиланням на докази, долучені до кримінального провадження (повідомлення, інші документи, акти перевірки тощо), зокрема, щодо ознайомлення сторони захисту із матеріалами кримінального провадження до постановлення ухвали слідчим суддею.
Згідно з вимогами параграфу 3 глави 28 розділу 4 КПК України та, зокрема, ст.358 КПК України протоколи слідчих (розшукових) дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, якщо в них викладені чи посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, повинні бути оголошені в судовому засіданні за ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження та пред'явлені для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження.
На переконання суду саме під час судового розгляду підлягають дослідженню та оцінці усі процесуальні рішення та дії, у тому числі викладені в окремих документах, які можуть вплинути на оцінку допустимості та належності доказів у кримінальному провадженні.
Згідно з вимогами ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
При цьому, самі доводи клопотань про закриття кримінального провадження потребують фактично аналізу законності низки взаємопов'язаних процесуальних дій та рішень у кримінальному провадженні, усіх матеріалів кримінального провадження, оцінки доказів, становлять обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, оскільки обов'язок доведення належності та допустимості доказів згідно з вимогами ст.ст.91, 92 КПК України покладено на сторони.
Відтак, на переконання суду твердження сторони захисту щодо допущених порушень під час досудового розслідування, заперечення з цього приводу сторони обвинувачення підлягають дослідженню судом під час судового розгляду шляхом оцінки законності прийняття процесуальних рішень та дій під час досудового розслідування, дослідження процесуальних документів та відповідних доказів, що має бути здійснено під час судового розгляду.
Інші доводи сторони захисту не спростовують вказаних висновків суду.
Зважаючи на наведені положення КПК України, висновки щодо правозастосування Верховного Суду, у задоволенні клопотань сторони захисту про закриття кримінального провадження на вказаній стадії підготовчого судового засідання слід відмовити.
Керуючись ст.ст.124, 219, 283-284, 294, 314, 369-372 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про повернення обвинувального акта прокурору - відмовити.
У задоволенні клопотань захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України - відмовити.
Ухвала оскарженню окремо від судового рішення, передбаченого ч.1 ст.392 КПК України, не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Суддя Кіровського районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_1