Справа № 404/2788/25
Номер провадження 1-кс/404/926/25
25 березня 2025 року м. Кропивницький
Слідчий суддя Кіровського районого суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, внесене у кримінальному провадженні №12025121010000788, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Биківка, Романівського району, Житомирської області, українця, до затримання проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-
1.Суть клопотання.
Старший слідчий СВ Кропивницького РУП Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області капітан поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором окружної прокуратури ОСОБА_4 , звернулася до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят діб.
На обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що нею здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025121010000788, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.03.2025 о 22:19 год. неподалік будинку № 4 по проспекту Університетському в місті Кропивницькому (за географічними координатами НОМЕР_1), працівниками поліції в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 , у якого під час особистого обшуку виявлено та вилучено 45 згортків, обклеєних клейкою стрічкою білого, жовтого, та жовто-зеленого кольору, в середині яких перебували по одному полімерному зіп - пакетику з кристалічною речовиною, світло кольору, в п'яти з яких, відповідно до висновку судової експертизи матеріалів, речовин і виробів №СЕ-19/112-25/3928-НЗПРАП від 24.03.2025, міститься особливо небезпечна психотропна речовина - PVP, обіг якої заборонено, загальною масою 1,047 грама, яку ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав з метою збуту.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 307 КК України.
Під час досудового розслідування 24.03.2025 складено і в порядку ст. 278 КПК України вручене ОСОБА_5 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків,передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Зі змісту клопотання вбачається, що наявність обґрунтованої підозри сторона обвинувачення підтверджує протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.03.2025; протоколом особистого обшуку затриманого чи взятого під варту та огляду речей, що знаходяться при ньому від 23.03.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 24.03.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 24.03.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 24.03.2025; висновком судової експертизи матеріалів, речовин і виробів №СЕ-19/112-25/3928-НЗПРАП від 24.03.2025 року.
В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, - можливість переховуватись від органів досудового розслідування або суду; можливість незаконно впливати на свідків, можливість вчинити нові умисні кримінальні правопорушення.
ІІ. Позиції сторін.
Прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити посилаючись на обставини викладені в ньому.
Вказав, що підозра не кінцева, експертиза проведена по 5 згорткам, з 45, відтак підозра може бути змінена на більш тяжку. Наразі не встановлено джерело походження наркотичних засобів.
Щодо доводів сторони захисту з приводу того, що психотропні речовини зберігались підозрюваним для власного вживання та для вживання його друзів, проте з огляду на великий обсяг вилучених речовин, а також з огляду на те, що заборонені речовини були пофасовані, підозра є обґрунтованою.
Підозрюваний заперечив проти задоволення клопотання, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, за місцем проживання його тітки.
Щодо себе вказав, що не одружений, студент Центральноукраїнського вищого професійного училища імені Миколи Федоровського, отримує стипендію у розмірі 1200 грн. Зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживав до затримання, за адресою: АДРЕСА_1 , у орендованому житлі. Раніше не притягався до кримінальної відповідальності. Працює не офіційно у свого майстра з навчання, отримує дохід біля 7 тис грн. на місяць. Вину визнав частково, сказав, що придбав для власного вживання.
Захисник заперечив проти задоволення клопотання, просив застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього решту в період доби з 20-00 год. вечора до 06-00 год. ранку за місцем проживання його тітки або у вигляді особистої поруки його тітки. Вказане дозволить ОСОБА_5 продовжити навчання.
Вказав, що його підзахисний потрапив у «погану» компанію наркозалежних осіб, у зв'язку з чим почав пропускати заняття та також вживати наркотичні засоби. До цього його підзахисний гарно навчався та перші два курси отримував підвищену стипендію. Батько підозрюваного є військовослужбовцем.
Раніше батьки ОСОБА_5 проживали в місті Кропивницькому, проте бабуся почала хворіти і мама вимушена була повернутись до Житомирської області, а його підзахисний вирішив спробувати самостійне життя. Наразі з орендованої квартири його виселили.
Зазначив, що обставини, описані в повідомленні про підозру, не вірно сприйняті органом досудового розслідування, так як психотропні речовини купував для власного вживання та для компанії друзів.
Зазначив, що прокурором необґрунтовані ризики, зважаючи на те, що його підзахисний раніше не судимий, має позитивні характеристики з місця навчання, має неофіційне місце роботи.
ОСОБА_10 - тітка підозрюваного, просила не застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вказала, що в разі застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або особистої поруки зможе забезпечити належне дотримання ним процесуальної поведінки.
ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство
Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).
За правилами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження №12025121010000788, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
24.03.2025 складено і в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_5 вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Harav. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Дослідивши докази, надані прокурором в обґрунтування поданого клопотання, слідчий суддя вважає їх достатніми для висновку, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у об'ємі як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи з критеріїв "розумної підозри", тобто наявності фактів та іншої інформації, яка могла б переконати неупередженого спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри на ранній стадії досудового розслідування на переконання слідчого судді підтверджується на підставі досліджених копій документів, які долучені до клопотання, зокрема: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.03.2025; протоколом особистого обшуку затриманого чи взятого під варту та огляду речей, що знаходяться при ньому від 23.03.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 24.03.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 24.03.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 24.03.2025; висновком судової експертизи матеріалів, речовин і виробів №СЕ-19/112-25/3928-НЗПРАП від 24.03.2025 року.
Щодо позиції сторони захисту щодо невірної кваліфікацій дій його підзахисного, слідчий суддя зазначає, що питання кваліфікації інкримінованого кримінального правопорушення, безумовно впливає на питання застосування запобіжного заходу, однак питання кваліфікації вирішується судом у нарадчій кімнаті при ухваленні вироку після допиту всіх учасників процесу, дослідження доказів та вчинення всіх інших дій, необхідних для повного, всебічного, об'єктивного розгляду справи. Тому, у розрізі вирішення питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу на даній стадії процесу, надання слідчим суддею оцінки кваліфікації кримінального правопорушення є передчасним. Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Так, під час особистого обшуку у ОСОБА_5 було віднайдено 45 згортків, по п'яти вже є висновок експерта. Про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; тощо. При цьому слід мати на увазі, що відповідальність за збут таких засобів і речовин настає незалежно від їх розміру.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та на які посилається прокурор в клопотання, слідчий суддя зазначає таке.
Слідчий суддя вважає ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності шляхом зміни свого місця проживання, є можливим. Однак, враховуючи, що ОСОБА_5 є студентом 3 курсу, в місті Кропивницькому має рідну тітку, - ризик має мінімальний рівень інтенсивності.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Тобто, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, визначеного п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
У разі спроб незаконно впливати на свідків - ризик унеможливлюється та зменшується шляхом застосування щодо підозрюваного обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а також попередженням підозрюваного, що у разі невиконання покладених на нього процесуальних обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід. У разі вчинення таких спроб та наявності відповідних заяв від свідків - запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 може бути змінений на більш жорсткий.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення - не підтверджується фактичними даними. ОСОБА_5 є студентом денної форми навчання, позитивно характеризується за місцем навчання, за його неспротованих доводів отримує стипендію, а також має неофційні підробітки, раніше не судимий, відтак неможливо стверджувати про схильність підозрюваного до асоціальної, протиправної поведінки, до вчинення ним протиправних вчинків.
Щодо доводів прокурора, щодо наявності даного ризику,
Щодо позиції сторони обвинувачення на застосуванні стосовно ОСОБА_5 найсуворішого запобіжного заходу - у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_5 є тяжким - санкцією ч. 2 ст. 307 КК України - передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Згідно з вимогами ст.ст. 178, 183 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 раніше не судимий, має вік 19 років, має постійне місце проживання та реєстрації, є студентом професійного училища, за його неспростованих доводів має неофіційне місце роботи, відтак сталість соціальних зв'язків на час розгляду клопотання можна вважати доведеною.
Отже, з огляду на зазначене вище: встановлено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення; наявні достатні підстави вважати, що існують деякі із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор.
Однак, не доведено всіх ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Запобіжний захід, в тому числі у вигляді тримання під вартою, є засобом для забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного під час проведення досудового розслідування та судового провадження, а не мірою відповідальності за скоєне, а тому тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, в якому підозрюється особа, можливе притягнення до кримінальної відповідальності, не може бути домінуючим критерієм для обрання запобіжного заходу.
Така правова позиція висловлена в численних рішеннях Європейського суду з прав людини, ухвалених, в тому числі, проти України, згідно яких посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що обвинувачений переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини, є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор на основі наданих доказів не довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім.
Прокурором не надано жодного документа які б, підтверджували твердження, що перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, підозрюваний буде порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки чи вчинить інше кримінальне правопорушення.
З огляду на це, враховуючи дані про особу підозрюваного, зокрема, наявні міцні соціальні зв'язки за місцем свого проживання, слідчий суддя дійшов висновку, що вагомі підстави для застосування відносно підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутні. Ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду, хоча і доведений, але не досягає такого рівня інтенсивності, що свідчило б про необхідність обмеження свободи підозрюваного враховуючи наявність у підозрюваного стійких соціальних зв'язків і стримуючих від втечі факторів. Так само і реалізацію ризиків незаконного впливу на свідків та продовження злочинної діяльності, можна запобігти покладенням на підозрюваного певних обов'язків, яких він має дотримуватися, а не ізоляцією підозрюваного від суспільства.
Про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, визначеному у клопотанні, прокурором при його розгляді не доведено.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, постійне місце проживання, вважаю, що у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, щодо нього слід обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки саме цей запобіжний захід повністю забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Стосовно заявленої усно ОСОБА_11 заяви про взяття підозрюваного на поруки, слідчий суддя приходить наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 1 - 3 ст. 180 КПК особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Особиста порука, як і особисте зобов'язання, належить до тієї категорії запобіжних заходів, у ході яких використовується моральний (психічний) метод впливу на поведінку підозрюваного. Однак, під час розгляду клопотання письмової заяви від ОСОБА_11 не надійшло. Крім того, наявність поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру, однак в матеріалах провадження відсутнє підтвердження цього факту, а тому, на даному етапі особиста порука, не є достатньою для гарантування належної поведінки обвинуваченого. Таким чином, заявлене усно клопотання про обрання запобіжного заходу у виді особистої поруки задоволенню не підлягає.
Оскільки підозрюваний не має коштів для внесення застави, застава не може бути до нього застосована, як самостійний запобіжний захід.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Застосовуючи такий запобіжний захід, як цілодобовий домашній арешт, слідчий суддя враховує, що у розпорядженні слідчого по даному провадженню є достатні дані, що свідчать про наявність ознак злочину та докази про причетність до його скоєння ОСОБА_5 .
За практики Європейського Суду домашній арешт прирівнюється до позбавлення волі, як і тримання особи під вартою (Манчіні проти Італії).
Матеріали клопотання, дають підстави вважати підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних умисних дій, потребують детальної перевірки та оцінці у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Разом з цим, наявність контролю з боку уповноважених осіб стане надійною запорукою щодо унеможливлення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в тому числі на які посилався прокурор та при виявленні обставин, які будуть свідчити про фактичну неефективність домашнього арешту прокурор/слідчий не позбавлені процесуальної можливості, в будь-який момент звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді, щодо зміни запобіжного заходу на більш тяжкий.
Враховуючи вище вказані обставини, зважаючи на молодий вік підозрюваного, слідчий суддя переконаний, що на даний момент такий запобіжний захід, як цілодобовий домашній арешт, забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді.
Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 182. 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування.
Початок строку дії ухвали про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, рахувати з моменту проголошення цієї ухвали, тобто з 25 березня 2025 року.
Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу і покладання на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків до 23 травня 2025 року, включно.
У період дії запобіжного заходу покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- заборонити цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 ;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному проваджені, за винятком їх участі в процесуальних діях.
Надати можливість працівникам органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_5 з'являтися в житло з вимогою надавати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 передати для виконання підрозділу поліції за його місцем проживання - АДРЕСА_3 .
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.
Негайно доставити ОСОБА_5 до місця проживання і звільнити з-під варти.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Кіровського ОСОБА_1
районного суду
м.Кіровограда