Справа № 214/1030/25
3/214/741/25
Іменем України
11 березня 2025 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Євтушенка О.І., за участю: секретаря судового засідання - Попкової Ю.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , його законного представника - ОСОБА_2 , та захисника - адвоката Рисіна О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство - Україна, учня Криворізького центру професійної освіти металургії та машинобудування, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, -
04 лютого 2025 року на адресу суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №230224 від 25 січня 2025 року у відношенні ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що 25 січня 2025 року о 19.44 год. ОСОБА_1 рухаючись по вул. Вільної Ічкерії, буд. 11, в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, керував мопедом Альфа, без номеру, переїхав перехрестя вул. Вільної Ічкерії та вул. Одеська на заборонений червоний сигнал світлофора. У провину ОСОБА_1 ставиться порушення п.8.7.3. е) ПДР України.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , в присутності свого законного представника ОСОБА_2 , яка є його матір'ю, в судовому засіданні пояснив, що 25 січня 2025 року він на запрошення друзів поїхав кататися на мопеді, без номерних знаків, не маючи посвідчення на право керування мопедом. На трьох мопедах із с. Радушне, Криворізького району, вони поїхали спочатку на об'їзну дорогу м. Кривого Рогу, а потім до міста на кільцевий рух, що на вул. Соборності. Один із мопедів, яким керував його друг, був з номерним знаком. Він не здійснював рух на червоний сигнал світлофора в м. Кривому Розі. Одразу після включення проблискових маячків та вимоги про зупинку, що пролунали з автомобіля патрульної поліції, він включив поворот та зупинився, припаркувавшись на узбіччі. Його троє друзів залишили його та втекли. Після його зупинки, він повідомив працівникам патрульної поліції, що йому виповнилось 16 років, а отже він є неповнолітнім. Вони почали на нього тиснути та вимагати викликати батька на місце зупинки транспортного засобу, на що він відмовився. Він повідомив, що не здійснював рух на червоний сигнал світлофора. Його особу встановили за допомогою застосунку «Дія» та склали протоколи про адміністративні правопорушення, при складанні яких йому роз'яснили його права, однак не залучили йому як неповнолітній особі захисника. Він добре навчається у школі, займається фізкультурою.
Законний представник ОСОБА_2 , яка є матір'ю ОСОБА_1 , в судовому засіданні пояснила, що син зізнався про зазначені ним події та складені відносно нього протоколи про адміністративні правопорушення лише через тиждень, після подій за його участі. Із ОСОБА_1 проведена профілактична бесіда. Він завжди допомагав по господарству, раніше в будь-які пригоди не потрапляв.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Рисін О.О. в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП за відсутністю в діях його підзахисного складу інкримінованого правопорушення, подавши до суду відповідне письмове клопотання. В обґрунтування своїх вимог захисник вказав, що на відеозаписі, долученому до матеріалів справи (clip - 2, 13:32 - 13:40) зафіксовано, що працівник поліції підтверджує факт зупинення ОСОБА_1 на вимогу про зупинку, що надійшла від працівників поліції, що рухались на патрульному автомобілі поліції. Крім того, відеозапис не містить відомостей, що ОСОБА_1 , керуючи мопедом та рухаючись по м. Кривому Розі, переїхав перехрестя вул. Вільної Ічкерії та вул. Одеська на заборонений червоний сигнал світлофора. При цьому, не зважаючи на встановлення 16-ти річного віку ОСОБА_1 , який є неповнолітньою особою, на останнього були складені протоколи про адміністративні правопорушення без залучення законного представника та захисника, що суперечить вимогам ст. 270 КУпАП та ч.2 ст.33 Закону України «Про національну поліцію» та свідчить про порушення права неповнолітнього на захист, що свідчить про очевидну недопустимість наданих суду доказів.
Суд, врахувавши пояснення неповнолітньої особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у присутності її законного представника та захисника, оглянувши фрагменти відеозаписів на диску DVD-R, дослідивши письмові докази у справі, надавши їм оцінку в сукупності, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
У розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ст.ст.251, 252 КУпАП слідує, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ч.2 ст.122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за проїзд на заборонний сигнал світлофора.
Пунктом п.8.7.3. е) ПДР України визначено, що сигнали світлофора мають такі значення: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №230224 від 25 січня 2025 року слідує, що ОСОБА_1 рухаючись по вул. Вільної Ічкерії, буд. 11, в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, керував мопедом Альфа, без номеру, переїхав перехрестя вул. Вільної Ічкерії та вул. Одеська на заборонений червоний сигнал світлофора. У провину ОСОБА_1 ставиться порушення п.8.7.3. е) ПДР України. Правопорушення зафіксовано на нагрудні відеореєстратори №№475476, 475594, та відеореєстратор Xiaomi.
До вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення додано: рапорт працівника поліції від 25.01.2025, який містить виклад аналогічних обставин, зазначених в протоколі та відеозапис подій на диску DVD-R.
Факт керування ОСОБА_1 мопедом 25 січня 2025 року о 19.44 год. зафіксований на фрагменті відеозапису на диску DVD-R та не заперечувався останнім в ході судового розгляду справи.
Оглядом фрагменту відеозапису встановлено, що на вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та гучномовця, з патрульного автомобіля Toyota Corolla, р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 зупинився, припаркувавшись на узбіччі.
При цьому з оглянутого відеозапису, судом не встановлено, що 25 січня 2025 року о 19.44 год. ОСОБА_1 переїхав перехрестя вул. Вільної Ічкерії та вул. Одеська в м. Кривому Розі на заборонений червоний сигнал світлофора.
Причина зупинки ОСОБА_1 була пов'язана із пред'явленням звинувачення у здійснені проїзду на червоний сигнал світлофору, що ОСОБА_1 заперечував, при цьому пояснив, що йому виповнилось 16 років, а отже, він є неповнолітньою особою.
Так, відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст.31, ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» працівники поліції використовують спеціальні технічні засоби фото- і відеотехніку з виявлення та/або фіксації правопорушень.
Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ № 1026 від 18.12.2018, передбачено порядок застосування портативних відеореєстраторів та карт пам'яті до них, їх облік, зберігання та видача відеозаписів: включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
В свою чергу, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не може бути безумовним та неспростовним доказом на доведення вини особи у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, зважаючи, що фактично він є формою фіксації правопорушення.
Крім того, відповідно до змісту вимог ст. 270 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка є неповнолітньою у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники). Законні представники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу.
Положенням ч.2 ст.33 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що надання особою інформації є добровільним. Особа може відмовитися від надання інформації. Проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.
Зі змісту відеозапису вбачається, що опитування ОСОБА_1 , після його зупинки та встановлення, що він є особою 16-ти річного віку, тобто неповнолітнім, було здійснено без присутності його законного представника, педагога, або захисника, як і складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №230224 від 25 січня 2025 року, не зважаючи на вищезазначені вимоги Закону.
Відповідно до доктрини «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree) сформульованої Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України»,«Яременко проти України», якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»). На думку ЄСПЛ, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно. У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом. У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид доктрини «плодів отруйного дерева», яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не було б отримано, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.
Враховуючи зміст вищезазначеної доктрини «плодів отруйного дерева», суд вважає, що як наслідок отримані в результаті опитування неповнолітнього ОСОБА_1 без присутності його законного представника, педагога, або захисника пояснення та складання протоколу про адміністративне правопорушення, що зафіксовано на відеозаписі, є доказами, які одержані, а процесуальні дії вчинені, з грубим процесуальним порушенням права на захист неповнолітнього.
За таких обставин, суд, виходячи з вказаної вище доктрини, приходить до висновку, що всі подальші отримані докази, в тому числі і протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №230224 від 25 січня 2025 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП, є недопустимими доказами.
Положеннями ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення поза розумним сумнівом (рішення ЄСПЛ “Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»).
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Аналізуючи у сукупності викладені в протоколі обставини, докази у справі, суд встановив, що матеріали справи поза розумним сумнівом не доводять факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, за ознаками: проїзд перехрестя на заборонний сигнал світлофора, тому суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.130 ч.1, 245, 247 ч.1 п.1, 252, 280, 283 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя О.І. Євтушенко