Справа № 932/7103/24
Провадження № 3-в/932/5/25
21 березня 2025 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Юдіна Н.М., розглянувши заяву адвоката Лучка Артема Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про роз'яснення судового рішення,
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.08.2024 у справі №932/7103/24 було закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
До суду звернувся адвокат Лучко А.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , із заявою про роз'яснення вищезазначеної постанови, у зв'язку із наступним.
Відповідно до ч. 6 ст. 283 КУпАП постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.
У зв'язку із тим, що постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.08.2024 у справі №932/7103/24 не було вирішено питання щодо повернення продукції, яка була вилучена відповідно до протоколу огляду та вилучення, проводячи аналогію закону та посилаючись на статтю 380 Кримінально-процесуального кодексу України, адвокат Лучко А.С. просить суд роз'яснити вищезазначену постанову шляхом відповіді на наступне питання:
Чи підлягає поверненню продукція, яка була вилучена відповідно до протоколу огляду та вилучення у зв'язку із тим, що провадження щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП?
Адвокат Лучко А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення від останнього не надходило.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення від останньої не надходило.
У зв'язку із тим, що Кодексом про адміністративні правопорушення України не врегульований порядок розгляду заяв про роз'яснення судового рішення, суд вважає за можливе застосувати аналогію права та врахувати норми кримінально-процесуального законодавства з цього питання.
Відповідно до ч. 2 ст. 380 КПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Дослідивши матеріали справи, подану заяву, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанов у справах про адміністративні правопорушення вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
У зв'язку з тим, що загальними положеннями КУпАП не передбачено порядок роз'яснення судового рішення, винесеного в порядку КУпАП, вбачається за можливе застосування аналогії права.
При цьому, суд враховує, що як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21), необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
За змістом ч. 1 ст. 380 Кримінально-процесуального кодексу України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
За загальними нормами права, роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 012701 від 13.08.2024, з-поміж іншого зазначено, що були вилучені речі згідно з протоколу огляду.
Протоколом огляду від 20.05.2024 в магазині «HookaH Market» за адресою: м. Дніпро, вул. В. Мономаха, буд. 5 було виявлено, а в подальшому вилучено такий товар, а саме: Adaliyc - 18 штук; Creepy - 4 штуки; Lowet - 4 штуки; E/F bar 1500 - 2 штуки; E/F bar - 18 штук; E/F bar 9000 - 9 штук; Hype 60 ml - 2 штуки; 420 - 56 штук - 100 гр; Dead Horse - 19 штук; Yummy - 11 штук; Unity - 18 штук; Cult - 16 штук; 420 40 гр - 45 штук; Ormel 50 гр - 54 штуки; Glithc 50 гр - 23 штуки; Сам зварив - 34 штуки - 20 гр; Yummy 20 гр - 31 штука.
Згідно з постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2024 року провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 було закрито, у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 156 КУпАП роздрібна або оптова торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку -
тягне за собою накладення штрафу від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Тобто, законодавець передбачив обов'язковість вилучення предметів торгівлі шляхом конфіскації, у разі визнання особи винуватою, що робить тимчасове вилучення предметів торгівлі співробітниками поліції під час складання протоколу, мірою забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Така міра має єдину мету, яка полягає у збереженні вилучених предметів торгівлі, задля можливості застосування санкції частини 1 статті 156 КУпАП у разі, і лише тоді, визнання особи винуватої судом. Інших підстав утримувати вилучене майно діючим законодавством не передбачено.
Так, оскільки судом було закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 КУпАП, суд наголошує на тому, що законних та вмотивованих підстав утримувати вилучене в ході огляду майно немає.
Разом з тим, суд наголошує що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими для виконання на всій території України.
Згідно з ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість рішення суду.
У цьому контексті суд вважає за необхідне також роз'яснити, що у випадку не повернення товару з підстав невстановлених законодавством, особа може звернутися до суду в порядку адміністративного судочинства. Крім того, з урахуванням практики Європейського Суду, суд вважає за необхідне підкреслити, що неправомірне невиконання судового рішення тривалий час з підстав не передбачених законом надалі може мати негативні наслідки для держави Україна з точки зору норм міжнародного законодавства.
Враховуючи викладене, та встановлені обставини, суд вважає, що заява адвоката Лучка А.С. про роз'яснення судового рішення підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, ст. 283, 304 КУпАП, суд
Заяву адвоката Лучка Артема Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про роз'яснення судового рішення, - задовольнити.
Роз'яснити постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2024 року у справі № 932/7103/24, в частині того, що вилучене майно згідно з протоколом огляду від 20.05.2024, який проводився в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 з 15 год 35 хв до 16 год 04 хв слід повернути власнику (уповноваженій ним особі) або іншому законному володільцю.
Постанова не може бути оскаржена з урахуванням рішення Конституційного суду України від 31.03.2015 № 2-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення у взаємозв'язку з положеннями пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України.
Суддя Н.М. Юдіна